Для оцінки ефективності використання засобів на оплату праці необхідно застосовувати такі показники, як обсяг виробництва продукції в діючих цінах, виторг, суму валового, чистого, реінвестованого прибутку на карбованець зарплати й ін. У процесі аналізу варто вивчити динамікові цих показників, виконання плану по їх рівні. Дуже корисним буде міжзаводський порівняльний аналіз, що покаже, яке підприємство працює більш ефективно.
З табл. 2.2. видно, що аналізоване підприємство домоглося підвищення ефективності використання засобів фонду оплати праці. На гривню зарплати в звітному році зроблено більше товарної продукції, отримано більше валового і чистого прибутку, зроблено більше відрахувань у фонд нагромадження, що варто оцінити позитивно. Рівень перших двох показників вище, ніж у підприємства-конкурента. Однак по розміру чистого прибутку і відрахуванням у фонд розвитку конкуруюче підприємство має кращі результати, з чого варто зробити відповідні висновки.
Тепер установимо фактори зміни кожного показника, що характеризує ефективність використання фонду заробітної плати.
2.3.
Фактори зміни кожного показника, що характеризує ефективність використання фонду заробітної плати ТОВ «Веселка» за ІІ квартал 2005 року.
|
Показник |
Ікв |
ІІ кв |
Підприємство-конкурент |
|
|
план |
факт |
|||
|
Виробництво продукції на гривню заробітної плати, грн. |
4,50 |
4.68 |
4.86 |
4.75 |
|
Виручка на гривню зарплати, грн. |
4,35 |
4,64 |
4.66 |
4.60 |
|
Сума валового прибутку гривню зарплати, грн. |
0,85 |
0.87 |
0.90 |
0.90 |
|
Сума чистого прибутку на гривню зарплати, грн. |
0.65 |
0.65 |
0,69 |
0.70 |
|
Сума реінвестованого прибутку на гривню зарплати, грн. |
0.33 |
0.33 |
0.38 |
0.40 |
Проведений аналіз показує основні напрямки пошуку резервів підвищення ефективності використання коштів на оплату праці. На досліджуваному підприємстві це скорочення понадпланових цілоденних, внутрізмінних і невиробничих втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта реалізації продукції і т.д.
2.2. Організація праці на збиранні зернових культур
Однією з основних складових організації праці є визначення сезонного завдання кожному екіпажу жаткарів та комбайнерів, яке розробляється виходячи з фактичної площі збирання, наявності збиральної техніки, продуктивності комбайнів, видової урожайності й оптимальних строків збирання урожаю зернових культур. Важливу складову становить також встановлення режиму праці і відпочинку на період збиральних робіт.
Так, загальна збиральна площа зернових (без кукурудзи) на підприємстві дорівнює 780 га, з них 510 га передбачається обмолочувати з валків. Наявні технічні засоби: комбайни СК-05 "Нива" – 5 од., комбайни "Дон" – 2 од., жниварки ЖРБ-4,2 – 4 од., ЖВН-6А – 3 од. З урахуванням всіх вищезазначених умов на підприємстві розробляється сезонне завдання трактористам-машиністам на період збиральних робіт, приклад якого наведено в табл. 2.4.
2.4.
Сезонне завдання на збиранні зернових культур на ТОВ «Веселка»
Жаткарі
|
Прізвище, ініціали жаткаря та помічника |
Марка комбайна, трактора, жниварки |
Сезонне завдання, га |
|
Екіпаж 1 |
СК- 5; ЖРБ-4,2 |
90 |
|
Екіпаж 2 |
МТЗ-82; ЖВН-6А |
100 |
|
Екіпаж 3 |
Те ж |
110 |
|
Екіпаж 4 |
" |
110 |
|
Екіпаж 5 |
СК-5; ЖРБ-4,2 |
100 |
Комбайнери
|
Прізвище, ініціали комбайнера та помічника |
Марка комбайна, |
Сезонне завдання |
||
|
урожайність, ц/га |
га |
т |
||
|
Екіпаж 1 |
СК-5 "Нива" (ПУН-5), після жниварки ЖРБ – 4,2 |
20 |
100 |
200 |
|
Екіпаж 2 |
Те ж |
22 |
100 |
220 |
|
Екіпаж 3 |
" |
22 |
100 |
220 |
|
.Екіпаж 4 |
" |
22 |
80 |
176 |
|
Екіпаж 5 |
" |
24 |
100 |
240 |
|
Екіпаж 5 |
"Дон-1500" |
35 |
150 |
450 |
|
Екіпаж 6 |
Те ж |
35 |
150 |
450 |
Завантажити реферат