Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Макс Вебер

Реферати / Політологія / Макс Вебер

В пуританському розумінні аскеза носить принципово інший характер. Тут знову ж таки основною фігурою є Бог і життя в Раю, але шлях до Бога прокладений зовсім іншим чином. Людина зможе лише в тому випадку наблизитись до Бога, коли виконає свою місію на Землі. А місія людини виражена в її земній праці. Така праця приносить користь не лише її породжувачу, вона корисна і для оточуючих. А, якщо більшість в суспільстві займаються такою працею та щей в рамках окремо визначеної професії, то це є тим рушієм прогресу, який привів людство від стану чотириногих дибілів до сучасного вигляду. Тобто, пуританська аскеза спрямована на те, щоб шляхом якомога інтенсивнішої праці кожного окремого індивіда принести більше користі всьому суспільству. Але у Вебера виникає запитання: чому буржуазія прийняла протестантизм, якщо католицька церква дуже слабо контролювала життя мирян і, практично, не чинила перешкод для розвитку підприємницвта. Адже, замість католицької терпимості протестантизм почав здійснювати жорсткой контроль особистого і публічного життя. Чому буржуазія активно захищала тиранію протестантизму? Вебер намагається пояснити цей парадокс і знаходить таку формулу. На думку автора протестантизм сприяв розвиткові раціонального прагнення до наживи і втілився в образі життя буржуазії. Він робив це прагнення легітивним і спонукав до активних дій. Ці активні дії були якраз основною рисою буржуазії і їм не підходили ті тиша і спокій, які сповідувались католиками.

Якщо зробити загальний висновок до праці М.Вебера, то очевидним є одне - автор повністю переконаний у тому, що саме протестантські секти стали "винуватцями" сучасного капіталізму. І, хоча, жоден з релігійних вождів (Кальвін, Лютер, Цвінглі) і не ставив перед собою мету сформувати капіталістичний устрій сучасного типу, але вони створили всі необхідні умови для цього.

(5) Про вплив "Протестантської етики" на перебіг формування

нормального, здороврго капіталістичного суспільства говорилося багато і часто з початку XX ст. аж по сьогоднішній день. Але я хотів би сказати одне: те, що залишив нам Вебер - це невичерпне джерело інформації для роздумів ще для багатьох поколінь. Адже, протягом цілого століття "Протестантська етика і дух капіталізму", як і вся творчість Вебера загалом досліджувалися дуже багатьма науковцями. І в кожному такому дослідженні завжди знаходилось щось таке, чого не помічали інші. На базі цих, непримітних на перший погляд, нюансів деякі дослідники запропонували багато корисних ідей, які згодом були вивчені детально і слугували основою інших наукових праць. Конкретний вплив формул Вебера в сучасному капіталістичному світі важко недооцінити. Давайте подивимся, хто визначав життя людства на різних етапах його існування - такими визначниками були окремі, вийнятково здібні особистості: філософи, полководці, вчені, письменники, глави держав і т.д. Саме зусилля таких людей штовхали людство в певному напрямку (як правило до вдосконалення). Так твори Арістотеля та Платона до цього часу змушують сучасних мислителів дотримуватись визначених в них стандартів; Піфагор, Архімед, Ньютон визначили певні рамки для розвитку науки; Зусилля ідеологів американського способу життя Т.Джеферсона, Дж.Вашінгтона, Дж. Медіссона багато в чому призвели до формуванню того, що зараз зветься Сполученими Штатами Америки. З огляду на такий порядок речей в суспільстві стає зрозумілим, чому твори Макса Вебера і до сьогодні такими популярними. Вся справа в тому, що автор розкриває те, що незмінно керує життям людей найрозвиненішої частини людства впродовж кількох століть - дух капіталізму. Саме йому ми завдячуємо можливістю розвитку на даному історичному етапі. Але капіталістичний дух, про який писав Вебер притаманний далеко ну всім. Можна легко визначити того, хто керується ним у повсякденному житті, а хто ні. Нажаль, я не можу скозати, що дух капіталізму притаманний українцям. Так, дійсно, ми є дуже працьовитою нацією, і більшість українців не мислить свого життя без повсякденної праці. Але внаслідок певних історичних умов наша нація не могла працювати сама на себе, а, отже, не могла виробити в собі ту жилку, якою пишаються європейці та американці. Крім того, в нас ніколи не були популярними протестанські ідеї, тут також ми "завдячуєм" нашим сусідам (як східним, так і західним). Але це все історія, а на сьогоднішній час є багато українців, які хотіли би сказати:"В нас теж є капіталістичний дух!" При цьому вони посилаються на ті "ринкові відносини", на більшість необхідних для них інституцій, всі з яких просто і примітивно запозичені за кордоном, на деякі інші, аналогічним шляхом взяті, елементи капіталізму. Деякі з таких людей твердять:"3 допомогою Заходу ми за енну кількість років побудуємо капіталізм! " Але чи зможемо ми "побудувати" капіталізм, навіть з допомогою Заходу, навіть за велику енну кількість років? На це питання відповідає українцям сам Макс Вебер. Він говорить, що нікому і ніколи не вдасться "побудувати" капіталізм, адже для цього потрібено існувати сформованому "Духу". Саме сформованому, а не побудованому! То ж давайте не будемо впевнені у тому, що нам першим поталанить "побудувати" і капіталізм і його незмінний дух. Якщо ми коли-небудь і будемо жити в капіталістичному суспільстві, то ми до цього прийдем лише еволюційним шляхом. Якщо ми виплекаєм в собі капіталістичний дух самостійно, а не запозичимийого де-небудь інде, то це нам вдасться. А може плекаючи в собі цей дух ми знайдемо якусь іншу формулу, яка поєднає наші історичні традиції з традиціями заходу і стане основою майбутнього світового устрою? І тоді неодмінно з'явиться якийсь український Макс Вебер, який так само геніально пояснить всьому світові український винахід. Принаймі, у нас є всі передумови щоб сподіватися кращого.

Список використаних джерел

1. Вебер Макс. Протестантська етика і дух капіталізму. Київ. Основи., 1994.

2. Скиба В.Й. та ін. Історія політичних вчень. Київ., 1996.

3. Вебер Макс. Избранное. Образ общества. М., 1990.

4. Вебер Макс. Исследования по методологии науки. М., 1980.

5. Корф Г. Критика теорий культурьі Вебера Макса й Герберта Маркузе. М., 1975.

6. Гайденко П.П. Давидов. История й рациональность. М., 1994.

7. Ожиганов З.Н. Политическая теория Макса Вебера. М., 1986.

8. Макаренко В.П. Вера, власть й бюрократия: критика социологии Макса Вебера. М., 1988.

9. Вебер Макс. Работьі Макса Вебера по социологии, религии й культуре. М., 1991.

10. Гайденко П.П. та ін. История социологии в Западной Европе й США. М.,1993.

11. Патрушев. Расколдованьїй мир Макса Вебера. 1992.

12. Раймон Арон. Зтапьі развития социологической мьісли.

М., 1993. ІЗ.Полис. 1994 №2.

14.Социс. 1994 №2; №8\9. 1996 №1.

15. Новая й Новейшая история. 1993 №1;

16. Ргапк Рагкііп. Мах УУеЬег. Ме\л/ Уогк, "ЕІІіз Ноплюоа Іітітеа" 1982.

 

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали