Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Імпресіонізм

Реферати / Культура / Імпресіонізм

Один з фрагментів “Пейзажів вражень” Лафорга називається “Тонка білизна”. Можна “жити так собі, бути трагічним або скептичним ”, але ось дістаєш “баитстову хустинку” або ж “занурюєшся в муслинові простирадла”---і “о тонка білизно, Як ніхто тебе ще не оспівав! ”

Життя для Лафорга за його ж словами “занадто печальне” і насолода тонкої білизни---незаперечна реальна насолода, що відчувається з повною очевидністю. Це одна з закономірностей імпресіоністсько ідеології.” Напрошується висновок, що імпресіоністичне сприйняття фрагменту реальності включає в себе або ж долає імпресіоністичну інтерпретацію цього фрагменту. Імпресіонізм народжує явище, котре певною мірою можна можна назвати явищем інтерпретації.”сАн61 Взаємопроникнення “я” і зовншньої реальності є суттєвим в цьому контексті, воно підкорюється певній закономірності. Як ось життя сумне, але батистова хустина---прекрасна , і якщо виокремити з панорами цілого окремий ланцюг, що здатен викликати вібрацію почуттіві відчуттів, пробудити враження прекрасного, то сумна картина почне світлішати і витіснятис картиною світло.

“Малювати як бачиш”, але це не означає, що імпресіоніст малює все що бачить.Імпресіоністичний принцип є вибірковим,напрямленим, а “імпресіоністичне око” обирає і відбирає.Природу він передає правдиво, але по-імпрксіоніському через “феєрію кольору”. Так зображувалась “шкіра, що не відштовхує світло” (Ренуар), яка прикриває собою “життя печальне”.

Весь естетичний комплекс Гонкури усвідомлюють як “сучасну красу”. Сучасність має свою красу, як і будь-який час. Вона не схожа на

академічну, можливо, її потрібно відкрити за допомогою лупи.

Класицизм розділяв красу на sublime – ідеальне, піднесене, і grotesque – потворне. “Для Гонкурів та імпресіоністів ідеального не існує зовсім, характерне, індивідуальне стає самоцінним і розглядається як прекрасне”.Прим. “За Шарлем Бодлером “Мы велики и поэтичны в наших галстуках и лакированных ботинках”. Звідси витікають всі інші антиномії: штучності композиційної організованості протиставляється фіксація життя в його невимушеному протіканні; строгому ритму – аритмічність; симетрії – асиметрія; закономірному узагальненому – конкретне і випадкове; застиглому, нерухомому – мить у своїй змінності; парадності й помпезності – побутовість, розумовій лінійності, статуарній пластичності – чуттєвий колоризм”.

“Мистецтво, таким чином, під пресом науки перетворюється на певний фрагмент дійсності, звертаючись до фрагментів суб*єктивного споглядання. Об*єкт взагалі потрапляє у поле зору, тільки постільки оскільки він пов ністю чуттєво досліджений у рамках суб*єктивності, оскільки він повністю увійшов в її сприйняття, був поглинутий нею .

В літературі ті ж ці принципи, те ж атомарне бачення “розфокусоване око” виявилися у подрібненні, розпорошенні дійсності, за якої найменше часткове враження набувало самодостатньої цінності. Але тут на відміну від живопису увагу було перенесенона дослідження психічних процесів, збагативши прийоми і засобипсихологічного аналізу.”Імпресіоністична проза спирається насамперед на невідповідність реальності та її людської рецепції- розуміння, тому персонажі прозового імпресіонізму повсякчасно мусять тлумачити довколишній світ, розрізняючи реальне від власного бачення світу.Це породжує тезу й конфлікт імпресіонізму---“ілюзія versus реальність”, що урізноманітнюється залежно від індивідуального сприйняття; спричинює певну алієнацію персонажу, його моральний релятивізм, напрочуд розмаїтий психологізм, що адекватно виражається не “всезнаючим автором” чи автором деміургом, а “точкою зору” персонажу, ліричного героя”.с

У романі психологічне переважає подію, звідси “згортання” сюжету та збільшення конденсованих сцен і фрагментів, які пов*язуються між собою на “живу нитку” і мали показати читачеві неоднозначний зміст психічного буття: зростала увага до фіксації нюансів настрою, психічних реакцій героя.

”Для давньої літератури характерне те,---узагальнювали Гонкури,-- що вона була літературою далекозорих, тобто зображення цілого.Особливість сучасної літератури і її прогрес--- в тому, що вона література близькозорих, тобто зображення частковостей”.сАге

Не випадково новела в основі , якої здебільшого один, драматичний переломний момент духовної еволюції героя, стає найрозвиненішим імпресіоністичної прози. Руйнується класична форма старого реалістичного роману з розлогим, цілісним сюжетом(еквівалент ескізній манері у живописі). Натомість у романі посилюється ліричне, суб*єктивне начало, фрагментарність оповіді. Відхід від детермінізму, інтуїтивістська філософія початку століття зумовила увагу до підсвідомості, до глибинних шарів людської психіки, які досі лишалися поза увагою мистецтва ”Вчення Фрейда, Бергсона та інших сприяють в цей час гливиннішому проникненню художників у сфери свідомості і підсвідомості, а з іншого боку безсумнівно роздрібнюють і закривають від них те цілісне і логічно ясне уявлення про реальний світ, яким відзначилисятвори великих реалістів ХІХ століття ”.с

Сюжет як ланцюг зовнішніх подій втрачає своє колишнє значення.Об*єднуючим началом часто стає настроєвість. Єдність настрою твору досягається через використання наскрізних живописних деталей, лейтмотивів, уважнє відтворення нюансів того чи іншого переживання. Відтінків і півтонів. Імпресіоністична новела часто будується як розповідь (чи сповідь) я --- оповідача, що також надає їй емоційної цілісності Зростає роль асоціативності. Саме імпресіоністична проза рубежу століть часто демонструвала те, що Пригодій називає “дифузним” характером, а саме, полісмисловість, багатошаровість, складну амальгаму різноманітних комплексів протиріч, кожна з складових в свю чергу розкладається на свої суперечності, разом утворюючи ефект безмежного плину. Помітно збагачуються засоби психологічного аналізу. Зокрема, урізноманітнюються форми внутрішнього монолога, спроби відтворення потоку свідомості героя. Важливою рисою імпресіоністичного психологізму було намагання відтворити взаємозв*язок різних сфер людського сприйняття, передати одночасні зорові, слухові, дотикові враження як взаємозалежні.

Змінюється характер пейзажу. Це вж. Не спеціально виокремлена зацікавленим спостерігачем, обрамлена часточка навколишньої природи, а описана в багатьох подробицях, а частіше засіб психологічної характеристики. У пейзажі підкреслюється його повсякчасна мінливість, непостійеість, причому ці зміни можуть бути спричинені як різним освітленням, сонячними ефектами, порою доби, так і настроєм спостерігача. Прозаїк легко жертвує широтою, всеохопністю опису, виокремлюючи промовисту деталь, суголосну чи контрастуючу з душерним станом героя.

Нове бачення вимагало й нових мовних засобів. Ознаки нового стилю критика віджначала уже в зрілій творчості Гонкурів.(Самі вони називали цю манеру “артестичним письмом”.) На рівні мовному основними ознаками імпресіоністичного стилю ствала неврівноваженість

Мистецтво імпресіонізму,”засноване на враженні”,дало змогу відчути догматичні крайнощі раціональних “неоімпресіоністичних” теорій.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали