Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Поняття та класифікація юридичних наук

Реферати / Право / Поняття та класифікація юридичних наук

3. Державна структура – характеризує співвідношення нормативних актів в залежності від особливостей форми державного устрою.

- федеральна структура законодавства характеризується наявністю загальнофедеральних актів і актів суб’єктів федерації, та співвідношенням, заснованим на верховенстві загальнофедеральної конституції;

- Унітарна система законодавства характеризується єдністю, а отже наявністю лише ієрархічної та галузевої структур;

Отже, система законодавства – це система нормативних актів, особливості співвідношення яких визначається такою категорією як “структура законодавства.”

67. Система права та законодавства: співвідношення.

Системи права і законодавства є взаємодіючими, але різними явищами.

СПІЛЬНІ РИСИ:

1. Системи права і законодавства будуються на єдиних принципах;

2. Залежать від особливостей устрою держави;

3. Відображають національні особливості держави;

4. Охороняються державою в рівній мірі.

ВІДМІННІ РИСИ:

Система права  

Система законодавства

1. Є внутрішньою структурою права;

1. Є зовнішньою формою права;

2. Визначає зміст права, характеризуючи права та обов’язки суб’єктів;

2. визначає систему форм права та належність держави до певної правової системи;

3. На формування та розвиток впливають суспільні відносини, що мають об’єктивний характер та залежать від рівня розвитку суспільства;

3. На формування та розвиток впливають фактори суб’єктивного значення, що визначають рівень свідомості та культури окремих суб’єктів;

4. Визначає ефективність системи законодавства, оскільки його змістом правовий припис, що вміщає правову норми як елемент системи права;

4. Є способом виразу правової норми та надання їй рис системності, обов’язковості та формальної визначеності;

5. Основним елементом є норма права.

5. Основним елементом є нормативно-правовий акт.

68. Систематизація законодавства.

Система законодавства характеризується певним рівнем узгодженості нормативних актів, що постійно потребує свого вдосконалення. Це вдосконалення здійснюється шляхом систематизації.

Систематизація – це діяльність та недержавних структур по забезпеченню системності законодавства шляхом приведення діючих нормативних актів в єдину узгоджену систему.

Систематизація законодавства досягається двома основними і якісно різноманітними по юридичній природі способами:

a) Кодифікацією;

b) Інкорпорацією діючих нормативних актів.

Особливою формою систематизації є консолідація, що визначається як діяльність суб’єктів по зведенню близьких за змістом нормативних актів в єдиний акт (підготовка систематичного зібрання діючих нормативних актів Уряду України).

69. Ознаки та види кодифікації.

Кодифікація – різновид систематизації законодавства, що вміщає елементи правотворчості, який забезпечує системне нормативне регламентування певного виду суспільних відносин шляхом видання єдиного юридично узгодженого нормативного акту.

В результаті кодифікації створюються наступні акти:

a) Кодекси, що є результатом кодифікації галузей права;

b) Положення та статути, що регламентують певні питання в рамках сфери суспільних відносин.

Кодифікація характеризується наступними рисами:

1. Це діяльність виключно органів держави;

2. Це діяльність, яка не може бути делегованою чи санкціонованою;

3. Це діяльність, що вміщує елементи правотворчості;

4. Це нормативно рнгламентована діяльність, що здійснюється в особливих процесуальних формах;

5. Це діяльність, що завершується прийняттям єдиного нормативного акту;

6. Ці акти мають вищу юридичну силу в рамках галузі.

Розрізняють наступні різновиди кодифікації:

1. Галузева, що характеризується упорядкуванням норм виключно однієї галузі (КЗПП);

2. Міжгалузева, що систематизує норми двох і більше галузей (повітряний кодекс);

3. Загальна, що надає можливість впорядкувати норми, що регламентують однотипні відносини (основи про охорону здоров’я, звід законів).

Кодифікація завжди має офіційний характер.

70. Поняття та види інкорпорації.

Інкорпорація – різновид систематизації, що характеризується об’єднанням нормативних актів відповідно до чітко визначеної системи в єдиних збірниках.

Акти, що об’єднуються, розміщуються по такій системі, яка забезпечує зручності в процесі їх знаходження та використання.

РИСИ ІНКОРПОРАЦІЇ:

1. Здійснюється державними чи недержавними структурами;

2. Може мати як офіційний так і не офіційний характер;

3. Не має ознак правотворчості, тобто зміст актів не змінюється;

4. Має різноманітну юридичну силу;

5. Проводиться з метою полегшення користування нормативним масивом;

Інкорпорація існує у двох різновидах:

І. Офіційна – упорядкування системи нормативних актів шляхом видання компетентними органами держави збірників діючих актів. Її результатом є не лише видання збірника, а і переліку нормативних актів, які втратили юридичну силу.

В текст збірника вносяться офіційні зміни та виключаються з нього статті, що втратили чинність. Ці акти є джерелом посилання в процесі правотворчої та правозастосовчої діяльності.

Офіційна інкорпорація існує у двох різновидах:

a) Хронологічна – упорядкування актів за часом їх видання (Відомості Верховної Ради України, Зібрання Постанов Уряду, Бюлетень нормативних актів міністерств та відомств);

b) Тематична – поєднання нормативних актів за сферою державної діяльності чи певною тематикою (Збірник нормативних актів Мінфіну щодо оподаткування).

ІІ. Неофіційна інкорпорація здійснюється різноманітними організаціями, органами та способами і має довідково-інформаційний характер. Вона проводиться за ініціативою вказаних суб’єктів без спеціального доручення правотворчого органу.

Збірники, що є результатом неофіційної інкорпорації, не можуть використовуватися в офіційному порядку в процесі вирішення юридичних справ.

71. Поняття, аспекти та вимоги законності.

В юридичній літературі розрізняють чотири аспекти поняття “законність”.

1. Законність, як принцип здійснення владних повноважень державою. Зміст, в даному випадку, складають:

a) Законодавче закріплення державно-владних повноважень;

b) Прийняття владних рішень в рамках компетенції органів;

c) Прийняття владних рішень на основі закону;

d) Дотримання в процесі реалізації владних повноважень прав і свобод людини.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали