Лужну реакцію має розчин будь-якої солі, утвореної сильною основою і слабкою кислотою, а кислу - має розчин будь-якої солі утворена ними.
Хлорид натрію в розчині не гідролізується, оскільки іони Na+ і Cl-, що є в його водному розчині у взаємодію з водою не вступають. Тому він є нейтральним.
Здебільшого гідроліз солі відбувається оборотно, при чому взаємодію з водою вступає невелика кількість відповідних іонів.
Коли з водою взаємодіють багатозарядні катіони чи аніони багатоосновних кислот, сіль гідролізується з однією молекулою води.
Як за складом солі зробити висновок про можливість її гідролізу і реакцію розчину, що утворився?
Нерозчинні у воді солі, навіть утворені слабкими основами чи кислотами, практично негідролізуються.
Якщо сіль у волі розчиняється, то слід з’ясувати, чи є в її складі катіон, який відповідає слабкій основі, або аніон, що відповідає слабкій кислоті.
Візьмемо розчинну у воді сіль сульфат цинку SOZn. Ця сіль утворена слабкою основою Zn(OH)2 і сильною кислотою H2SO4.
Отже, в розчині іони Zn2+ взаємодіють з водою:
¬
Zn2+ + H2O ® Zn(OH)+ + H+;
а іони SO42- - ні.
В результаті гідролізу розчин сульфату цинку за рахунок іонів H+ матиме кислу реакцію.
І тому то, як солі, застосовують соду N2CO3 і мило Na або Ca (натрієві калієві) солі слабких органічних кислот.
Завантажити реферат