Зал оформлений як світлиця української хати: портрет Т.Шевченка або ікона з рушником. Біля вікна стіл з наїдками в керамічному посуді, застелений вишитою скатертю. В кутку ліжко з подушками, піч, біля якої стоїть коцюба. Біля столу стоять лави. У хаті порається господиня, одягнена в старовинний національний одяг.
Ведуча:
Дорогі діти, шановні гості! От ми і дочекались Андріївських вечорниць або свята Калити, яке в сиву давнину було одне з найулюбленіших народних свят. Відзначалося воно 13 грудня в день святого апостола Андрія. На андріївських вечорницях чого тільки не відбувалося: молодь працювала і жартувала, хлопців посвячували у парубоцтво, дівчатка ворожили на свою долю. А головним ритуальним дійством вечорниць - було кусання Калити – великого круглого коржа, обрядового хліба, символа Сонця.
І щоб не відбувалося, на вечорницях завжди звучала народна пісня. Бо пісня, як душа народу – завжди з нами і в радості, і в горі. Тому сьогодні наші діти хочуть донести до ваших сердець ті перлини української усної народної творчості, які збереглися у фольклорній скрині нашого народу. То ж запрошуємо до привітної української хати на Андріївські вечорниці.
Задрімало все село,
Сонечко зайшло.
В небі зорі показались,
А дівчата позбирались
До Уляни – молодиці
На веселі вечорниці…
(Хлопці тимчасово стоять поза залом)
Дівчата : ( стукають заходять в зал)
Добрий вечір, тітко Уляно!
А чи можна збиратися до Вас на вечорниці!?
Господиня:
Добрий вечір дівчатка, заходьте будь ласка!
Я вже давно вас чекаю.
( Дівчатка заходять і сідають на лавку)
Поспішайте, дівчатонька все приготувати, бо вже пора вечорниці всім нам починати.
Ось наліпим вареників біленьких, смачненьких.
Та й запросимо у гості хлопчиків гарненьких,
Щоб вони разом з нами дружно працювали,
Андріївські вечорниці піснею стрічали
( Дівчата взялися до роботи: хто допомагає господині коло столу, хто сів квасолю лущити, кукурудзу теребити, пір”я дерти. Кілька дівчат вишивають)
Господиня:
Ось так, все приготували
І хлопцям буде, що робити,
Коли б тільки прийшли…
Наварили, напекли,
Стіл накрили, посідали
І чекали дівоньки -
Коли ж прийдуть парубки.
Пісня « Вишиванка» ( 1 куплет)
Вишивала дівчинонька, вишивала,
Чорну і червону ниточку клала (2 р.)
Дівчина: Ой коли ж то вечір буде?
Що багато хлопців буде!?
І веселих і смішних,
І великих і малих,
І убогих, і багатих -
Буде з кого вибирати! (замріяно)
Господиня:От згадується мені, коли ми ще дівували-зачуєш де-небудь вечорниці,
То так молоді понаходить, що аж тини тріщать…
А оце вже скоро півні заспівають, а хлопців щось нема.
(Стукіт у двері чи у вікно)
Хлопець:
Пу-гу! Пу-гу!
Господиня:
А от і козаки з лугу!
Хлопець:
Дівчата, до хати пустіть, бо замерзли.
(заходять, знімають шапки, кланяються)
Хлопці:
Добрий вечір всім у хаті!
Дівчата:
Доброго здоров”я! ( кланяються)
Хлопці:
Боже помагай!
Дівчата:
Спасибі!
Хлопець:
А що дівчата, зачекалися на нас?
(смикає одну з дівчат за стрічку, та відходить від нього і махає пальцем)
Пісня «Добрий вечір, дівчино» ( співають разом)
Господиня:
От добре, що вже і хлопці прийшли,
і поміч буде, і веселіше.
Сідайте, хлопці, до роботи, допомагайте дівчатам,
бо самі не впораються з тим всім.
Дівчата, щось ви не дуже веселі.
Чи не раді таким помічникам, чи спати вже хочете?
Сьогодні ж свято, то ж заспівайте жартівливу пісню,
Нехай на все село чують як молодь гуляє!
Пісня «Ой, що ж то за шум учинився»( співають всі)
Господиня:
От вже чути, що вечорниці в тітки Уляни.
Молодці, дякую, що розвеселили мене.
Дівчата, та чого ж ви хлопців не кличете до столу.
Он скільки всього наготували.
Та спочатку почастуємо Андріїв, бо ж скоро їхнє свято.
(Дівчинка підносить Андріям на тарілці кілька великих пиріжків)
Дівчина:
З”їж Андрію пиріжок!
Він дуже смачненький,
Бо у ньому в середині
Мачечок дрібненький (лукаво)
Андрій:
Чи ти дівко зроду – віку
Пирогів не їла,
Що ти свої пироги
Клоччям начинила?
Дівчина:
А це вам за ті пироги з горобцями,
Що ви нам підсунули у торбі,
край дороги, пам”ятаєте?
Андрій:
Коли?
Дівчина:
А тоді, як орали у діда Панаса!
Господиня:
Що ж то за пироги з горобцями,
Що за торба край дороги, розкажіть і мені!
Пісня «Та орав мужик край дороги!»
Хлопець:
Все б віддав за вареники з сиром!
Господиня:
Та мої вареники дуже смачні, з картоплею. Пригощайтеся!
( розносить в макітрі пироги)
Пісня « Із сиром пироги»
Дівчина:
Отакі ви наші хлопці!
Їм би тільки пироги та пампухи, та тертухи та вареники,
а до роботи вони не годяться.
От дивіться - квасолю не долущили,
пір”я не додерли і кукурудзу не дотеребили.
От такі з вас помічники.
Підкріпилися – ідіть закінчуйте свою роботу. Лінтюхи !!!
Хлопці:
Ми лінтюхи!!! ( обурені)
Прозивалки:
А, Настя - хвастя
По саду ходила
Ротом мух ловила,
Сопельки губила.
Дівчина:
Андрій- трибуха, з”їв корову та бика, 700 поросят,
коробочку маку, ще й здохлу собаку.
Іще не наївся, як той пан розсівся!
Хлопець:
До, ре, мі, фа, соль, ля, сі
Їде Надька на козі,
Коза хвостиком махає,
Надька бублики збирає.
Дівчина:
А Роман – балабан
Погнав кози на майдан
Прив”язав до лози, танцював до кози!
Хлопець:
Лізла Марта по драбині
Та й упала межи свині,
-Не кусайте мене свині,
Бо я ваша господиня!
Дівчина:
Ой Тарасе, Тарасечку,
Підтягни но сорочечку.
Та утри – но з носа бульку,
А то з”їси наче булку…
Хлопець:
Гарна дівчина Олена,
Наче жаба та зелена!
Дівчина:
А Павло наш без сорочки,
Бо ти лазив в огірочки.
А полізеш в кавунці,
Здеруть з тебе ще й штанці.
Хлопець:
Олька наша невеличка, замурзані личка,
На стільчику вмостилася, як перепеличка!!!
Дівчина:
Ігор, Ігор, огірок! Ходить ввечір до дівок!
Дівки його не злюбили, взяли віник та й побили.
Хлопець:
Ой Наталко, Наталочко
Бери в руки ти качалочку.
Туди – сюди покачай,
Нашій господині помагай!
Дівчина:
А Сашко наш вкрав коралі,
Сидів місяць в криміналі.
Туди миші забігали,
Сашку носа покусали…
Господиня:
Та годі вам дражнитися, прозиватися!