Демографічна ситуація в Україні і проблеми медико-генетичної служби

1992р.—13022 дітей (21,9)

1993р.—12331 дітей (22,9)

1994р. 13420 дітей (25,8)

1997р.— 12717 дітей (28,6)

Серед причин смертності новонароджених у по­логових стаціонарах природжена та спадкова пато­логія на 1000 народжених живими складала 1,05. У структурі смерті дітей першого року життя упродовж останніх п'яти років природжена та спадкова пато­логія займає друге місце.

Нині основними формами профілактики природ­женої та спадкової патології в Україні є:

— пренатальна діагностика;

— преклінічна діагностика хвороб у новонарод­жених;

— медико-генетичне консультування. Ефективність діяльності медико-генетичних ус­танов для суспільства виражається не тільки у пря­мому лікувальному впливі на пацієнтів, але й у ви­робленні стратегії репродуктивного планування для сімей, включаючи засоби діагностики носійства і а пренатальної діагностики іенетично зумовлених за­хворювань.

В останні роки в Україні склалася цілісна систе­ма медико-генетичної служби. Діагностичний потен-

ціал медико-генетичних закладів зріс, щороку отри­мують допомогу 80-90 тис. сімей.

Провідним, найбільш розповсюдженим і най­менш шкідливим методом пренатальної діагности­ки є ультразвуковий скрииінг — масовий і селектив­ний. Масовим УЗ скринінгом в Україні охоплено 66% ваптних, необхідно 100%.

Поточний рік є надзвичайно складним для роз­ширення впровадження масових скринінгових про­грам через відсутність достатньої кількості тест-сис­тем.

Болючим питанням у проблемі консультування є кадрове, а також фінансування служби.

В 1992 p. Урядом України прийнята «Довгост­рокова програма поліпшення становища жінок, сім'ї,

охорони материнства і дитинства», а в 1995 p. — про­грама «Планування сім'ї», в яких приділяється вели­ка увага створенню умов і подальшому розвитку медико-генетичних закладів.

Підсумовуючи сказане, слід підкреслити аргумен­товану необхідність розвитку пренатальної й пост-натальної діагностики природжених вад і спадкових захворювань, проведення своєчасної коригуючої те­рапії, запобігання народженню дітей з тяжкими ва­дами розвитку, що в кінцевому результаті дасть змо­гу впливати на зниження захворюваності, інвалід­ності та смертності дітей.

ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВЖИВАННЯ наркотичних речовин вагітними жінками є однією з актуальних та драматич­них проблем сучасного світового суспільства. Швидке зростання частоти даної патології ставить під загрозу фізичний та соціальний добробут майбутніх поколінні, 4, б]. За даними ряду авторів, при скринінгових дослідженнях метаболіти різних психоактивних речовин визначаються майже у 15% вагітних жінок [4,5]. Обстеження 4 мільйонів вагітних та породіль в США показало, що 7% з них зловжи­вали забороненими наркотичними препаратами чи ліками з немедичною метою [7]. На жаль, ця пробле­ма повною мірою стосується й України. У 1996 р в Україні було зареєстровано 54 тисячі хворих у 2-3 стадії наркоманії. За оцінками фахівців, упродовж кількох років їх число мало зрости до 400-600 тисяч [2] Дані Одеського обласного наркологічного дис­пансеру свідчать, що жінки становлять 25% серед хворих на наркоманію, 89% з них молодші ЗО років [3] Аналіз медичної документації пологового будин­ку № 5 м. Одеси за період 1993-1997 pp. виявив збільшення кількості вагітних жінок, хворих на

наркоманію, майже в 6 разів. У 1997 р. вони склада­ли понад 1% від усієї кількості породіль, і цей показ­ник має тенденцію до подальшого збільшення. Слід відмітити, що отримані нами дані стосуються лише жінок з вираженою психофізичною залежністю Вагітні, котрі вживають наркотичні препарати епізодично, застосовують інгаляційні або табле-товані форми, при відсутності скринінгових систем на метаболіти наркотиків не потрапляють у коло нашої уваги. Таким чином, можна припустити, що дійсний відсоток вагітних з цією патологією буде значно більшим.

З метою оцінки впливу наркоманії на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та пе-ринатальну захворюваність і смертність обстежено 66 жінок, хворих на наркоманію, які вступили для розродження до клінічного пологового будинку № 5 м. Одеси. Верифікація діагнозу здійснювалась на підставі консультації нарколога або психіатра. Встановлено, що основними наркотичними препа­ратами, які вживали вагітні, були "макова соломка" та препарати, кустарно виготовлені з ефедрину. Знач-

но рідше, як додаткові, застосовувались препарати коноплі, бензодіазепіни, наркотичні анальгетики. Стаж вживання наркотиків складав від 1 до 15 років.

Середній вік обсгежених складав 25,6±3,2 року. Усі жінки були міськими мешканками. Серед обсте­жених 42 (63,6%) жінки не працювали, жили на випадкові прибутки, 10 (15,1%) — перебували в місцях позбавлення волі, шлюб був зареєстрований лише у 21 (32,0%) жінки, в більшості випадків бать­ко майбутньої дитини теж був наркоманом і основ­ним постачальником наркотичних речовин для жінки.

Первовагітних було 18,2%, повторновагітних — 81,8%. Середня кількість штучних абортів дорів­нювала 1,82. Первородящі жінки складали 34,8%, повторнородящі (другі-шості пологи) 65,2%. Двоплодова вагітність була у 2 жінок. Середня кількість пологів серед повторнородящих складала 2,4. Співвідношення пологів до абортів становило 4:3.

Звертає увагу надто низький рівень акушерської та перинатальної допомоги вагітним, хворим на наркоманію, внаслідок того, що вони не звертають­ся за нею. Лише 35% жінок спостерігались акушером-гінекологом під час вагітності, з них майже полови­на це ув'язнені. 18 (27,2%) жінок вступили до по­логового будинку у другому періоді пологів, а 4 (6,0%) — в ранньому післяпологовому періоді, 24,2% жінок самовільно пішли з пологового будинку у післяпологовому періоді. Щодо наркологічної допо­моги, то тільки 12 вагітних перебували під диспан­серним спостереженням.

Вагітність закінчилась терміновими пологами у 25 (38,0%) жінок, пролонгована вагітність мала місце у 5 (7,5%), дострокове переривання вагітності у терміні 26-28 тижнів відбулося у 4 (6,0%) (ці випадки були виключені з подальшого аналізу), передчасні пологи — у 32 (48,5%) жінок. Передчасні пологи відбулися в 29-31 тиждень у 7 (10,6%) жінок, в 32-34 тижні — у 4 (6,0%), в 35-37 тижнів — у 21 (31,9%). Частота передчасних пологів серед перво- і повтор­нородящих складала відповідно 52,2 і 46,5%.

Серед інших ускладнень вагітності значне місце посідають різноманітні інфекційні захворювання. Так, ВІЛ-інфікування діагностовано у 6 (9,7%) жінок, трихомоніаз — у 9 (14,5%), сифіліс — у 4 (6,5%і), го­норею — у 2 (3,2%), інфекції сечовивідних шляхів — у 7 (11,3%), відкриту форму туберкульозу — у однієї вагітної, інші інфекції (флебіти, піодермії, абсцеси, грибкові захворювання) — у 14 (22,5%) жінок. Наслідком зниженої імунологічної резистентності, що має місце у хворих на наркоманію, та поширеної інфекційної патології є висока частота інфікування фетоплацентарного комплексу. Серед обстежених багатоводдя спостерігалось у 6,4%і жінок, маловод­дя — у 9,6%; частота допологового розриву плодо­вих оболонок складала 32,3%, з них безводний період