г) діяння перебуває в причинному зв"язку з наслідком, коли воно з неминучістю породжує цей наслідок. Йдеться про те, що діяння з урахуванням його характеру та інтенсивності (стрімкості), а також місця, часу, обстановки, засобів вчинення злочину, особливостей його об"єкта і предмета створює реальну можливість настання наслідків. Діяння тут з необхідністю, з неминучістю (закономірно) викликає настання наслідку. Наслідок тут органічно притаманний (реальна можливість) цьому діянню. Має місце необхідний причинний зв"язок між суспільно небезпечним діянням та його наслідками.
Необхідний причинний зв"язок слід відрізняти від випадкового причинного зв"язку. Необхідний причинний зв"язок відображує закономірності розвитку об"єктивного світу, коли причина сама в собі містить реальну можливість настання наслідку. При необхідних причинних зв"язках людина, пізнаючи об"єктивний світ, здатна передбачити розвиток природного ходу явищ. Вчиняючи ті чи інші дії, що із закономірністю викликають настання наслідків, вона здатна передбачити настання цих наслідків. Ось чому необхідний причинний зв"язок має кримінально -правове значення, і наслідки, що сталися від дії (бездіяльності) особи за наявності її умислу або необережності, ставляться їй за вину.
На відміну від цього випадкові причинні зв"язки не відображують закономірності розвитку подій. Вони є наслідком випадкового пересічення причинно-наслідкових ланцюжків (іноді багатьох). Тут діяння з урахуванням об"єктивно-предметних умов містить лише абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків.
Урахування наведених вище положень має важливе значення для вирішення питання про наявність (або, навпаки, відсутність) в кожному конкретному випадку причинного зв"язку між суспільно небезпечним діянням і наслідком. Встановлення необхідного причинного зв"язку означає констатацію об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом.
В теорії кримінального права запропоновані такі "види" необхідних причинних зв"язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше.
а) причинний зв"язок при так званому безпосередньому спричиненні. Такий зв"язок іноді називають безпосереднім або прямим причинним зв"язком (наприклад, постріл з пістолета, що привів до смерті потерпілого);
б) опосередкований необхідний причинний зв"язок, коли суб"єкт для спричинення суспільно небезпечних наслідків застосовує різні механізми, пристосування, інші засоби вчинення злочину або використовує поведінку інших осіб, наприклад, неосудних або осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності (таких, що виступають як "знаряддя" вчинення злочину), або поведінку тварин, наприклад, спеціально дресованих собак тощо;
в) необхідний причинний зв"язок при співучасті, коли дій співучасників (організатора, підмовника, пособника) знаходяться у причинному зв"язку із злочином, вчиненим виконавцем;
г) необхідний причинний зв"язок за наявності особливих умов на боці потерпілого. Ці умови виступають як каталізатори (прискорювачі) настання насліків (наприклад, стан сп"яніння, хвороба потерпілого та ін.).
Необхідний причинний зв"язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками завжди означає наявність об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом. Але це лише необхідна передумова вирішення питання про наявність складу злочину як підстави кримінальної відповідальності. Потрібно ще встановити суб"єктивну сторону злочину - вину особи у формі умислу або необережності щодо наслідку, який настав.
5. Факультативні ознаки об"єктивної сторони злочину.
До факультативних ознак об"єктивної сторони злочину належать: місце, час, спосіб, засоби і знаряддя злочину, обставини скоєння злочину. /2 ст.59/ факультативними вони називаються через те, що включаються не в усі склади злочинів.
Є чимало злочинів, коли ці обставини не впливають на юридичну кваліфікацію скоєного діяння. Наприклад, у складах злочинів, предбачених ст. 56-58, 69, 180 КК та ін., ці обставини не впливають на кваліфікацію. Так суспільна небезпека посягання на життя працівника міліції, військовослужбовця або народного дружинника у зв"язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю по охороні громадського порядку є однаково високою, незалежно від того, коли, де, яким чином, за яких обставин скоєнно цей злочин (ст. 190 КК).
Так само, коли йдеться про шпигунство, диверсію та інші злочини (ст. 57, 60 КК).
Проте в деяких випадках ці ознаки законодавець використовує для визнання і розмежування різних за характером і ступенем суспільної небезпеки діянь. Тоді вони стають обов"язковими або, як їх називають, кваліфікуючими ознаками. Крім цього, деякі з них виступають як обставини, що обтяжують відповідальність (ст. 41 КК).
Місце скоєння злочину - певна територія, на якій відбувся злочин. Так ст. 69 КК встановлює відповідальність за дії, що дезорганізовують роботу виправно-трудових установ, тобто місцем злочину є місце позбавлення волі. Місце є необхідною ознакою і в складах злочинів, передбачених ст. 161, 163, 183, 184, 201 КК та ін.
Час скоєння злочину - це той часовий період, протягом якого скоєно злочин. Так, ст. 161 КК встановлює відповідальність за полювання в заборонений час; ч. 3 ст. 232 КК - за непокору військовослужбовця у воєнний час або в бойовій обстановці та ін.
Спосіб скоєння злочину - це та форма, в якій виражається злочинне діяння. Так, ст. 140 КК встановлює відповідальність за таємне розкрадання чужого майна (крадіжку), а ст. 141 КК - за відкрите розкрадання чужого майна - грабіж. Ст. 93, п. "е" КК - за навмисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох людей.
Засоби скоєння злочину - це знаряддя, пристосування, з допомогою яких коївся злочин. Ст. 161 КК встановлює відповідальність за полювання забороненими знаряддями і способами; ст. 162 КК - за незаконне заняття рибним, звірним промислом, забороненими способами та знаряддями лову.
Обставини скоєння злочину - це ті об"єктивні умови, в яких відбувається подія злочину. Так, ст. 188 КК встановила відповідальність за опір представникові влади при виконанні службових обов"язків, ст. 245 КК - за навмисне знищення або пошкодження військового майна у воєнний час чи в бойовій обстановці.
Практичне завдання.
Задача №1.
9 річний хлопчик Петя Гончаров заліз в сусідський сад щоб нарвати яблук. Господар Федоров зловив хлопчика і почав його бити. На крики хлопчика вибігла мати Гончарова. Але відібрати сина у розлюченого Федорова їй не вдалося. Тоді Гончарова схопила палку, яка лежала поруч, і з усієї сили вдарила Федорова по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Визначте відповідальність Федорова і Гочарова.
В діях Гончарової немає ознак складу злочину передбаченого ст. 102, так як вона вчинила тяжкі тілесні ушкодження в стані необхідної оборони.
Завантажити реферат