Особливості страхування майна сільськогосподарських підприємств

Договір може бути укладений на все майно або на окремий його вид. При цьому не допускається вибіркове страхування окремих ділянок, зайнятих під сільськогосподарськими культу­рами, чи окремих тварин та інших матеріальних цінностей. Стра­хуванню підлягає все наявне в господарстві майно певного виду чи групи (окремі сільськогосподарські культури, види тварин тощо).

Договір зі страхування врожаю сільськогосподарських куль­тур укладається не пізніше визначеного агрономічними служба­ми оптимального строку посіву (посадки) для даного регіону, а за багаторічними насадженнями — до припинення їх вегетації. Якщо після укладення договору страхувальник змінює розмір посівної площі в бік її збільшення, йому надається право укласти додат­ковий договір.

Визначення збитку і страхового відшкодування. Розмір зби­тку в разі загибелі (пошкодження) сільськогосподарських куль­тур визначається після збирання врожаю згідно з вартістю втра­ченої внаслідок страхової події продукції за певною культурою або групою культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхування) і розраховується множенням на всю площу посіву різниці між вартістю прийнятого на страхування врожаю з 1 га, прийнятого на страхування та вартістю фактично одержаної про­дукції в поточному році з 1 га.

Якщо на всій площі або її частині, де загинула (була пошко­джена) основна культура, або на частині такої площі здійснено пересів (підсів), збиток визначається з урахуванням вартості фак­тично одержаного валового врожаю цієї культури (за цінами, про які досягнуто домовленості під час укладання договору страху­вання), а також фактичної вартості врожаю на площі пересіву (підсіву) за цінами реалізації відповідної продукції.

У разі, якщо будь-яку культуру посіяно на площі, більшій за ту, котру було взято в розрахунок під час страхування, розмір збитку при її загибелі (пошкодженні) визначається з розрахунку всієї фактичної площі посіву даної культури.

Проілюструємо порядок розрахунків страхових платежів та виплати страхового відшкодування на умовному прикладі.

Колективне господарство «Мрія» подало заяву до районного відділення НАСК «Оранта» на страхування врожаю озимої пше­ниці на площі 300 га. Середньорічна врожайність озимої пшениці за останні 5 років становила 32 ц/га. Погоджена зі страховиком ціна центнера основної продукції — 58 грн. За цих умов вартість урожаю з одного гектара — 1856 грн (28 х 32), а з усієї площі — 556,800 грн (896 х 300).

Страхова сума становить 389,760 грн (268,800 х 70 : 100).

Правління НАСК «Оранта» визначило страховий тариф зі страхування озимої пшениці в розмірі 10 % від страхової суми. З огляду на специфіку природних умов і склад ризиків у господар­стві страховик має право застосувати знижувальний коефіцієнт до базової ставки. Нехай він дорівнює 0,25. Тоді тарифна ставка становитиме 7,5 % (10-2,5). Сума нарахованих страхових платежів за озимою пшеницею досягне 29,232 грн (389,760 х 7,5 : 100).

Нехай у поточному році урожай озимої пшениці становить 3552 ц, цукрових буряків — 25400 ц, зелених кормів — 8200 ц. Вартість одного центнера цукрових буряків — 8 грн, а зелених кормів — 2 грн 50. Під час розгляду справи про відшкодування збитків з'ясувалося, що фактична площа посівів озимої пшениці до страхового випадку дорівнювала 320 га. На підставі наведеної інформації потрібно визначити суму збитку, котру страховик має відшкодувати й перерахувати господарству.

Послідовність розв'язування може бути така.

1.Визначається фактична середня врожайність пшениці в роз­рахунку на 1 га засіяної площі. Вона становить 11,1ц (3552 : 320).

2.КількІсна втрата врожаю пшениці з 1 га — 20,9 ц (32- 11,1).

3.Вартість втраченого врожаю пшениці з 1 га — 1212 грн (20,9 х 58).

4. Вартість втраченого врожаю озимої пшениці з усієї площі — 387840 грн (1212x320).

5.Вартість урожаю культур, посіяних і підсіяних на площі за­гиблих і пошкоджених посівів озимої пшениці — усього 223700 грн, у тому числі цукрових буряків — 203,200 грн (25400 х 8), зелених кормів — 20500 грн (8200 х 2,5).

6.Сума втрат пшениці за відкиданням вартості отриманого вро­жаю цукрових буряків із зелених кормів —164140 грн (387840--223700).

7.Сума чистих втрат у розрахунку на 1 га — 513грн (164140:320).

8. Сума втрат на застраховану площу озимої пшениці — 153900 грн (513x300).

9. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 107730 грн (153900 х 70 : 100).

Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що збитки ви­значаються без врахування витрат господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов госпо­дарствам часто буває невигідно або страхувати, або використовувати в поточному році площу, на якій загинули сільськогоспо­дарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхуваль­никові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими чи пошкодженими посівами.

Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: установлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вар­тість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шку­рок хутрових тварин.

У разі знищення майна, яке входить до складу основних засо­бів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вар­тість (з урахуванням зносу) і витрат на рятування й упорядкуван­ня майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. Якщо йдеться про пошкодження майна, збиток визнача­ють, виходячи з вартості його відновлення за цінами, що встанови­лися на момент укладення договору страхування.

Збиток у разі пошкодження (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначаєть­ся на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або по­шкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збит­ків, але в межах страхової суми, зазначеної у договорі.

Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування прин­ципу «страхування від усіх бід». Набір страхових послуг посту­пово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного вдосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогос­подарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контра­ктами із сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звіль­нивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за стра­хування сільськогосподарських ризиків.