6. Цивільне право і постанови судових пленумів, судова практика і судовий прецедент.
Пленум Верховного Суду України і Пленум Вищого Арбітражного Суду України розглядаюють узагальнені матеріали і дають в порядку судового тлумачення керівні роз’яснення з питань застосування законодавства. Тлумачення Пленуму Верховного Суду України обов’язкові для всіх судів загальної юрисдикції. Вказані тлумачення є не нормативними актами а актами застосування права. Постанови судових пленумів повинні тільки тлумачити і роз’яснювати суть цивільного законодавства, а не створювати нові норми цивільного законодавства. Тому постанови судових пленумів не є джерелом цивільного права. Поряд з цим суди при вирішенні конкретних спорів громадян, повинні застосовувати конкретні норми цивільного права тільки в тлумаченні, що міститься у постанові відповідного пленуму. Тому учасники цивільних правовідносин керуються постановами пленумів і тоді коли справа недоходить до суду, що має надзвичайно важливе значення для забезпечення єдності розуміння і застосування цивільних законів на території України.
Питання застосування тлумачень судових пленумів є спірним. Деякі юристи вважають, що керівні роз’яснення, які містяться в постановах пленумів судів, слід вважати джерелами цивільного права[8]. Підставою для такого твердження послужила та обставина, що в ряді випадків, пояснюючи зміст діючого законодавства, судові пленуми, фактично формулювали нове правило, яке відрізнялося від того що містилося в нормативному акті. Однак такі випадки траплялися дуже рідко і відносилися до анмальних явищ правової дійсності, на які неможна орієнтуватися при виясненні правової природи тлумачень судових пленумів. Переважаюча більшість згаданих роз’ясненнь по своїй правовій природі є судовим тлумаченням діючого законодавства.
Не є джерелом цивільного законодавства і судова практика, під якою розуміється одинакове, багатократне вирішення судами тої самої категорії справ. Суддя, розглядаючи справу, по якому сформувалася судова практика, може винести і інше рішення, якщо переконаний, що судова практика, що склалася, суперечить закону. Поряд з цим судова практика має велике значення для вироблення одинакового розуміння і застосування судовими органами цивільного законодавства, без чого неможливо забезпечити законністть і правопорядок в суспільстві.
Не відноситься до джерел права і судовий прецедент, під яким розуміють рішення суду по конкретній справі. Таке рішення є обов’язковим для осіб які приймають участь у даній справі. Він не має обов’язкової сили для суддів, які розглядають аналогічну справу.
Таким чином, ми розглянули всі питання пов’язані з джерелами формуванням цивільного законодавства України. Виходячи з вищенаведеного можна зазначити, що другим по значимості джерелом цивільного права України, після Конституції, є закони - нормативні акти видані Верховною Радою України на основі Конституції.
Література.
1. Конституція України. - К., !996.
2. Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 25.
3. Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №1.
4. Гражданскоє право. Ч. 1. - М.: Тейс, 1996.
5. Збірник постанов Уряду України. - 1994. - № 10.
6. Передмова до проекту Цивільного кодексу України. - Українське право. - 1996. - число 2. - С. 6-23.
7. Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472)// Урядовий кур’єр. - 1994. - 28 липня.
8. Сборник нормативных актов по гражданскому законодательству. Ч. 2. - М., 1984.
9. Калмыков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. - Саратов. , 1976.
10.Цивільний Кодекс Української РСР. Затверджений затверджений законом від 18 липня 1963 року. Офіційний текст із змінами та доповненнями за станом на 4 березня 1996 року // Кодекси України. - 1996. - № 2.
11.Цивільне право. Частина перша. - К.: Вентурі, 1997.
[1] Передмова до проекту Цивільного кодексу України. - Українське право. - 1996. - число 2. - С. 6-23.
[2] Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №1. - С. 96.
[3] Збірник постанов Уряду України. - 1994. - № 10. - С. 96.
[4] Урядовий кур’єр. - 1994. - 28 липня.
[5] Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 25. - С. 576.
[6] Сборник нормативных актов по гражданскому законодательству. Ч. 2. - М., 1984. - С. 8.
[7] Гражданскоє право. Ч. 1. - М.: Тейс, 1996. - С. 33.
[8] Калмыков Ю.Х. Вопросы применения гражданско-правовых норм. - Саратов. , 1976. - С. 31-45.
Завантажити реферат