Роль страхування в період переходу до ринкової економіки

Водночас утриматися від придбання страхового полісу озна­чає для підприємця необхідність зарезервувати з метою само­страхування транспортного засобу, а отже, значною мірою і без­пеки свого бізнесу, не менш як третину всього капіталу (20 тис. грн). Це суттєво зменшує фінансові результати діяльнос­ті. У даному випадку на авансований капітал буде отримано при­бутку не 125000, а лише 83330 грн. Крім того, зберігаючи резерв на депозитному рахунку, підприємець може розраховувати ще на отримання приблизно 5 тис. грн процентів. Отже, втрачений при­буток буде більшим за страхові платежі на 35070 грн, або в 22 рази. Хоч приклад і умовний, але він добре відбиває ті перева­ги, які надає страхування.

Можливості страхування зростають із розширенням кола страхувальників, а це, у свою чергу, підвищує фінансовий потен­ціал страховиків. На посилення саме цих тенденцій слід очікува­ти в найближчій перспективі.

Чим вищий коефіцієнт освоєння страхового поля та чим більша концентрація страхових фондів, тим більші можливості для зниження ціни страхування.

Страхування забезпечує раціональне формування й викори­стання коштів, призначених для здійснення соціальних про­грам. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і викори­стання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування освіти, охорони здоров'я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.

Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівня­лівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одер­жують головні конструктори та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інших соціальних по­слуг.

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вищому навчальному закладі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задоволь­нив потреби. У такому разі зменшується навантаження на держав­ний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат.

Останнім часом в Україні йде підготовча робота до проведен­ня реформи соціального страхування. З деяких питань (страху­вання на випадок безробіття, страхування працівників від нещас­них випадків та ризикованої професійної діяльності) уже при­йняті відповідні законодавчі акти й розпочалася організація спе­ціальних фондів. У стадії завершення знаходяться умови прове­дення пенсійної реформи.

У страхуванні створюються значні резерви грошових ре­сурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Грошові резерви тим відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимчасово виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не перестають «працювати» на нього та економіку країни в цілому.

Ресурси, які тимчасово вивільняються на одних підприємст­вах, через кредитну систему, ринок цінних паперів, інвестиційні товариства переходять у користування інших суб'єктів господа­рювання. Останні, у свою чергу, сплачують власникам залучених ресурсів відсотки — дивіденди.

Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної дія­льності, дістають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати власні резерви, здійснювати відрахування до бю­джету, стимулювати персонал, збільшувати дивіденди своїх акці­онерів.

Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або приско­ренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким струк­турам і державі в цілому.

Отже, страхування має величезні можливості сприяти еко­номічному й соціальному розвитку країни, задовольняти ін­тереси щодо захисту майна та доходів як юридичних, так і фі­зичних осіб.