Переферична нервова система

Пахвовий нерв (nervus axillaris) за функцією — мішаний, корот­кий, товстий. Утворившись, проходить крізь чотирикутний отвір, огинає хірургічну шийку плечової кістки і входить у внутрішню поверхню дельтоподібного м'яза. Іннервує цей м'яз, а також пле­човий суглоб та шкіру передньобічної ділянки плеча.

Грудні нерви (nervi thoracici). Черевні гілки II—XI грудних нервів не утворюють сплетень, а кожна з них, ідучи латеральне та наперед, має назву міжреберного нерва (nervus intercostalis; рис. 161). Кожен з міжреберних нервів лежить разом з одноймен­ними судинами у відповідному міжреберному проміжку, між зов­нішнім та внутрішнім міжреберними м'язами. Сім пар верхніх між­реберних нервів своїми кінцями досягають грудини, а нижні про­ходять у товщі шарів передньобічної стінки живота.

Міжреберні нерви іннервують шкіру грудей та живота, міжре­берні м'язи та м'язи передньобічної стінки живота, а також пристін­кову плевру та пристінкову очеревину.

Попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis; рис. 162). Черевні гілки поперекових, крижових та куприкових нервів тісно зв'язані між собою і, з'єднуючись, утворюють попереково-крижове сплетення. У свою чергу, це сплетення поділяється на поперекове та крижове сплетення.

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене черевними гіл­ками XII грудного, І, II, III та IV поперекових нервів. Нерви,

утворені цим сплетенням, іннервують шкіру нижніх ділянок живота, стегна, гомілки та стопи, а також м'язи бічної та задньої стінок живо­та, передньої ділянки стегна та деякі привідні м'язи.

Клубово-підчеревний нерв (nervus iliohypogastricus) йде донизу та латеральне, проходить через пахвинний канал і, вийшовши через його поверхневе кільце, розгалужується на ряд гілок, які іннер­вують шкіру лобкової ділянки, широкі м'язи живота та прямий м'яз живота.

Клубово-пахвинний нерв (nervus ilioinguinalis). Хід нерва по­дібний до ходу попереднього. Іннервує нижні ділянки м'язів живо­та та шкіру мошонки (у чоловіків) або великих соромітних губ (у жінок).

Статево-стегновий нерв (nervus genitofemoralis), вийшовши з товщі великого поперекового м'яза, спускається по його передній поверхні і поділяється на дві гілки. Стегнова гілка, пройшовши за пахвинною зв'язкою, розгалужується й Іннервує шкіру стегна під згаданою зв'язкою. Статева гілка проходить через пахвинний канал і, досягнувши мошонки (соромітних губ), Іннервує шкіру їх, а також шкіру верхньої ділянки присередньої поверхні стегна та підвішу­ючий м'яз (яєчка).

Бічний шкірний нерв стегна (nervus cutaneus femoris lateralis) йде донизу, по передній поверхні клубового м'за, проходить за па­хвинною зв'язкою і, розгалужуючись, Іннервує шкіру зовнішньої поверхні стегна.

Стегновий нерв (nervus femoralis) — мішаний і найбільший нерв сплетення (рис. 163). Вийшовши з товщі великого поперекового

м'яза, нерв лежить між ним та клубовим м'язом. Далі переходить на стегно і зразу ж під пахвинною зв'язкою розпадається на шкірні та м'язові гілки. Шкірні гілки іннервують шкіру передньої поверхні стегна, присередньої поверхні гомілки та стопи, а м'язові гілки йдуть до м'язів передньої ділянки стегна.

Затульний нерв (nervus obturatorius) за функцією — мішаний. Виходить з-під присереднього краю великого поперекового м'яза і по бічній стінці малого таза йде донизу. Переходить на стегно че­рез затульний канал і поділяється на гілки, які іннервують шкіру присередньої поверхні стегна, м'язи присередньої групи стегна та кульшовий суглоб.

Крижове сплетення (plexus sacralis) утворене черевними гілка­ми V поперекового, всіх крижових та куприкового нервів. Нерви цього сплетення іннервують шкіру сідничної ділянки, задньої групи стегна, гомілки і стопи, а також м'язи сідничної ділянки, задньої . групи стегна та всі м'язи гомілки і стопи.

Верхній сідничний нерв (nervus gluteus superior) за функцією — руховий (рис. 164). Виходить з порожнини таза через надгрушопо-дібний проміжок великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує середній і малий сідничні м'язи та м'яз — натягач широкої фасції.

Нижній сідничний нерв (nervus gluteus inferior) за функцією — руховий. Виходить з порожнини таза через підгрушоподібний про­міжок великого сідничного отвору і, розгалужуючись, іннервує великий сідничний м'яз та капсулу кульшового суглоба.

Соромітний нерв (nervus pudendus) за функцією — мішаний. Виходить з порожнини таза разом з нижнім сідничним нервом, оги­нає сідничну ость і через малий сідничний отвір переходить у сід-ничнопрямокишкову ямку. У цьому місці нерв поділяється на гіл­ки до шкіри промежинної ділянки та до м'язів цієї ж ділянки.

Сідничний нерв (nervus ischiadicus) за функцією — мішаний, найтовщий з нервів тіла людини. Покидає таз через підгрушопо­дібний проміжок великого сідничного отвору і переходить у сід­ничну ділянку, де й віддає гілки до м'язів: внутрішнього затуль-ного, близнюкових та квадратного м'яза стегна. Нерв проходить між м'язами задньої групи стегна та іннервує їх. Не доходячи до підколінної ямки, сідничний нерв поділяється на дві кінцеві гілки: * загальний малогомілковий нерв (більш тонкий) та великогомілко- І вий нерв ( більш товстий). І

Загальний малогомілковий нерв (nervus peroneus communis) за І функцією — мішаний (рис. 165). Утворившись, іде донизу, дещо І відхиляючись убік. Обійшовши головку малогомілкової кістки, І нерв поділяється на поверхневий малогомілковий та глибокий ма- І логомілковий нерви. І

Поверхневий малогомілковий нерв (nervus peroneus superficial) 1 за функцією — переважно чутливий. Іннервує шкіру тилу паль- І ців та стопи (за винятком шкіри І міжпальцевого проміжку), а м'я- І зові гілки йдуть до довгого та короткого малогомілкових І м'язів. І

Глибокий малогомілковий нерв (nervus peroneus profundus) за функцією — переважно руховий. Супроводячи передні великого­мілкові судини, віддає гілки до м'язів передньої групи гомілки і тилу стопи, а також іннервує шкіру тилу пальців у ділянці І між-пальцевого проміжку.

Великогомілковий нерв (nervus tibialis) за функцією —мішаний. Утворившись, іде донизу в складі підколінного судинно-нервового

пучка і входить у гомілково-підколінний канал. Вийшовши з кана­лу, нерв огинає присередню кісточку і на підошві стопи поділяєть­ся на бічний та присередній підошовні нерви. Великогомілковий нерв іннервуе м'язи задньої групи гомілки, капсулу колінного суг­лоба та шкіру задньої ділянки гомілки.

Бічний підошовний нерв (nervus plantaris lateralis) йде по бічній борозні підошви та іннервує навколишні анатомічні утвори.

Присередній підошовний нерв (nervus plantaris medialis) розмі­щений на підошві стопи, близько до її присереднього краю. Іннер­вує навколишні анатомічні утвори.

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розміщене на тазовій поверхні куприкового м'яза. Утворене черевними гілками V кри­жового та куприкового сегментів. Гілки сплетення іннервують шкіру в ділянці відхідника.