Селянське ( фермерське ) господарство. Правові та організаційні аспекти

Працівник банку надає клієнту необхідну інформацію за умовами кредитування та пропонує йому відповістн на запитання анкети банку. ця анкета дає кредитному ін­спектору важливу інформацію про потенційного клієнта ще до того, як відбудеться їх особисте знайомство. На бесіду з кредитним інспектором майбутній позичальник при­ходить з кредитною заявкою, яка містить відомості про кредит, цілі, на які він надаєть­ся, суму, строк погашення та забезпечення, що пропонується позичальником.

Для одержання кредитних коштів кредитоотримувачем - фермерським (селянсь­ким) господарством - в банк необхідно надати нотаріально засвідчені копії договору оренди або інших документів, що свідчать про право власності або користування зем­лею, обгрунтування кредитного заходу, бухгалтерські і статистичні звіти про доходи й іншу док)'ментацію. На розсуд банку перелік наданих документів, як у відношенні кре­литоотримувачів - фермерських господарств, так і у відношенні інших претендентів, може змінитися в той або інший бік. Для того, щоб одержати кредит, фермер-одержу вач кредиту повинен відповідати слідуючим критеріям:

•досвід роботи в тому напрямку діяльності, для якого береться кредит, не менще 2 років;

•діяльність господарства не є збитковою, що і слугує гарантом по поверненню кре­диту та відсотків по користуванню ним;

•відсутність простроченої заборгованості по податках та інших обов'язкових Працівник банку повинен з'ясувати надійність та кредитоспроможність позича­льника , його репутацію як можливого партнера по бізнесу. Особливу увагу слід приді­лити відносинам з новими кпієнтами. Крім цього визначити ступінь забезпеченості по­вернення кредиту та обгрунтованість кредитної заявки.

Розмір кредиту визначається виходячи з реальної потреби в цьому кредитному заході. На даному етапі важливо визначити оптимальний розмір, тому що від цього в значній мірі залежить повернення кредиту. Якщо сума буде банком безпідстав­но занижена, то кредитоотримувач невдовзі виявить брак коштів і заявить про видачу нового кредиту. При цьому перший кредит ще не буде погашений, тому що його опти­мапьний розмір визначено не вірно і як результат недостатність коштів, і як наслідок ­кредитний захід не одержав тих доходів, які розраховувалося направити на погашення кредиту. І навпаки, якщо сума кредиту завищена, то в отримувача кредиту з'явиться можливість використовувати кошти не за призначенням, а контроль зі сторони банку, в цьому випадку знижено до мінімуму, а ризик неповернення кредиту зростає. Те ж саме стосується і терміну кредиту. Тому з боку працівників кредитного відділу необхідна наявність спеціальних знань в галузі господарської діяльності, до якої відноситься пре­тендент кредиту, володіти технологією виробництва і реалізації, питаннями маркетин­гу. При вирішенні питання про кредитування банки основну увагу приділяють по­передньому контролю за фінансово - економічною діяльністю потенціапьного позича­льника та накопичують інформацію, що стосується репутації майбутнього кредитоот­римувача і прогнозують ризик неповернення кредиту. Працівники банку вивчають кре­дитоспроможність позичальника і вимагають надання зобов'язань, що гарантують за­безпечення повернення кредиту. Застава - це найпоширеніший спосіб забезпечення кредитного договору. Як застава може виступати рухоме і нерухоме майно, активи або поручительство третіх осіб. Майбутній врожай також може виступати в вигляді заста­ви, але більшість банків бажають розглядати інші варіанти, а деякі з них таку заставу взагалі, незважаючи на те, що майбутній врожай, як предмет застави для банку має свої перевагн( простота оформлення та відчуження, висока ліквідність можливість страху­вання). Для фермера застава майбутнього врожаю теж вигідна: при відсутності іншої за­стави можна отримати кредит; в випадку настання страхового випадку зі страховою компанією буде спілкуватися в першу чергу банк. Важливим питанням при оформленні в заставу майбутнього врожаю - його оцінка. Занижена оцінка загрожує для банку втратою клієнта, а завищена - втратою грошей, якщо доведеться продавати врожай. Ці причини і являються основними причинами, з яких банк відмовляється надавати кредит під заставу майбутнього врожаю. Від мети, на впровадження якої в життя і береться кредит, залежать і терміни надання кредиту. Якщо кредити беруться для придбання паливо - мастильних матеріа­лів, насіння. добрив, кормів, тобто для придбання оборотних актинів, термін кредиту не може перевищувати 12 місяців. Якщо фермер бере кредит на придбання основних засо­бів (сільськогосподарської техніки, устаткування, нерухомості). то термін кредитування збільшується до 3 років. Висновки даного дослідження. На закінчення необхідно відзначити, що суттє­вих позитивних зрушень в довгостроковому кредитуванні сільськогосподарських під­приємств не відбувається. Основні чинники, які гальмують розвиток довгострокового кредитування. можна відзначити такі недоліки у функціонуванні банківської системи:

- недостатність кредитних ресурсів;

- високі відсотки за кредитом;

- відсутність надійного позичальника;

- недоліки в гарантуванні повернення кредиту;

- високий рівень витрат банку в наданні послуг по кредитуванню фермерських гос­подарств.

Головною умовою збільшення кредитування аграрного сектору економіки за прийнятними для позичаль­ників процентними ставками є достатній обсяг кредитних ресурсів банку. Основою їх депозити юридичних і фізичних осіб.

Для доступності фермерських господарств в користуванні кредитами необхідно зинити процентну ставку кредитування, збільшити строки кредитування і залишити банківську систему стабільною. В цілому можна зробити висновок, що фермерські господарства мають менше можливостей доступу до кредитів комерційних банків, у порівняння з великими сільсь­когосподарськими підприємствами через їхній низький рівень інформованості про мо­жливості кредитування, а також дефіцит часу для оформлення всіх необхідних докуме­нтів. Поряд з цим вони мають більших доступ до альтернативних джерел фінансування, якими і користуються. Результати експертів свідчать проте, що фермерські господарства більш прибут­кові, аніж реформовані сільськогосподарські підприємства і повертають кредити краще. Комерційні банки, які б розробили програму кредитування фермерських господарств могли б заробити на цьому, а також сприяли б розвитку фермерства.

2.3 Роль науки у формуванні інноваційного потенціалу

агропродовольчого комплексу.

В умовах динамічного розвитку інноваційних процесів в агропродовольчому комплек­сі особливого значення набувають проблеми формування та використання наукового потенціалу як основи інноваційного потенціалу галузі. Його формуванню вітчизняними науковцями приділяється значна увага.

Однак чимало питань залишаються недостатньо дослідженими і потребують по­глибленого вивчення. Інноваційний потенціал за своєю сутністю є віддзеркаленням інноваційних про­цесів, які відбуваються в різних галузях і сферах національної економіки. Поняття інноваційного потенціалу як економічна категорія одержало розвиток лише на по­чатку 1980-х років. Проте й дотепер ототожнюють його з поняттями наукового, інте­лектуального, творчого, фінансового чи науково-технічного потенціалів. На нашу дум­ку, інноваційний потенціал необхідно розглядати як сукупність матеріальних і трудових ресурсів, організаційних, інформаційних і наукових складових, фінансових умов, що перебувають у діалектичному взаємозв'язку та функціонують як єдине ціле, створюю­чи оптимальні умови для ефективної реалізації інноваційної діяльності. Інноваційний потенціал агропродовольчого комплексу можна визначити як здат­ність останнього до інноваційного розвитку. Він характеризує можливості сприймати досягнення науки й забезпечувати на цих засадах постійне відтворення та технічне і технологічне переозброєння виробництва, освоєння нових видів конкурентоспро­можної продукції, що може задовольняти потреби споживачів. Інтенсифікація інноваційної діяльності в агропродовольчому комплексі повинна сприяти зростанню ефекту використання ресурсної складової та відповідно - інно­ваційного потенціалу в цілому. Тому інноваційний потенціал є інтегральним поняттям виробничого й наукового потенціалів.