Чому спостерігається така різниця між живим та не живим миром ? Мабуть тому , що у живих істот є якась « програма—запобіжник » , яка не дає зменьшувати складність системи . Усі организми одержують якісь інструкції , які керують розвитком індивида , « розархівацією » генетичного коду ; ця система , що надає інструкції може бути або персональною та внутрішньою для кожного індивида , або зовнішньою , у будь-якому разі ця система набагато складнійша самого організму , яким вона керує.
Виникає питання : так що ж це за система ?
Останнім часом має велику популярність ідея Вернадського про те , що біосфера у своєму розвитку керується інформацією , що надходить з космосу . Вернадський вважав , що на біосферу впливають випромінення , що йдуть від усіх космічних тіл . Вперше вплив сонячних процесів на процеси у біосфері відкрив О.Чижевський . Він довів , що біосфера знаходиться під впливом багатьох електромагнітних та інших випромінювань , що надходять з небесних тіл .
У нашому світі універсальну роль носіїв інформації відіграють електромагнитні поля . Електромагнітні поля мають набагато більше переваг ніж звукові та хімічні сигнали . Нажаль ми можемо відчувати досить невеликий спектр електромагніт-них випромінювань . Ранійше біологи враховували невеликий спектр цих випромінювань у високоенергетичній ділянці . Лише кілька десятиліть тому вони почали усвідомлювати ту роль , яку відіграють в живій природі електромагнітні хвилі у межах радіочастот , саме вони несуть величезний об’єм інформації , що сприймається та реалізується біотами . За твердженнями геліо- та космобіологів функціонування біосфери напряму пов’язано з інформаційними сигналами космічного походження . При чому встановлено , що чутливість до сигналів збільшується з ускладненням будови організмів . З ускладненням біосистем зростає їхня здатність накопичувати слабкі сигнали й сприймати їх інформацію . Одже , чи є ця система керування зовнішньою (її наприклад можно назвати ДУША ) , або зовнішньою ? Я думаю , що керування йдеться одразу на двох рівнях — зовнішньому та внутрішньому .
Одже Дарвін зі своєю теорією природнього добору виглядає зараз вже не так впевнено . З його теоії випливає , що навколишнє середовище залишає найбільш пристосованих ідивидів . Але тоді вся земля належала б бактеріям та синьо-зеленим водоростям , що є найбільпристосованими до земних умов — вони живуть вже кільканадцять мільйонів років без суттєвих змін . Вони панували у архєйську еру та кардинально змінили обличча землі , так кардинально , що їм довелося відійти на задній план та уступити шлях більш складним организмам . Зараз прокаріоти живуть там , де інші просто існувати не можуть: гідротермальні джерела , гейзери , солоні озера , ядерні реактори . Бактерії є консерваторами , у яких панує стандартизація , яка їм і забезпечує безвідказну систему життєдіяльності у певних умовах .
Як я вже казав вище тількі еукаріоти здобули шанс на прогресивний еволюційний розвиток . Це прояв кооперації . Значення кооперації зростало й стало вирішальним з появою розуму . Більше можливостей мають організми , що можуть сприймати більше інформації від інших организмів та з довкілля . Більше всього пощастилоприматам вони започаткували носія розуму .
Але іноді в еволюції зустрічалися інцинденти , коли перевагу мають не найбільш прогресивні форми . Так , наприклад найбільш пристосованою до навколишнього середовища є освічена людина , що гарно орінтується в життєвих обставинах (доведено , що інтелект , головним чином , зумовлений генетичною схильністю ) , але статистика доводить , що люди інтелектуальних професій народжують у середньому меньше нащадків , ніж некваліфіковані робітники . Теж саме відбувається і у світі тварин .
Еволюція органічнолго світу відбувається за рахунок мутацій, тобто випадкових відхилень у генетичному записі під впливом активних мутагенних факторів навколишнього середовища . В разі , якщо ци властивості є є вигідними для організму вони закріплюються . Але більшість мутацій , як відомо є шкідливою для організму , всім відомі чорнобильські мутанти—тварини що народилися після чорнобильської аварії всі вони є потворними , нежиттєздатними та безплідними . Теж саме стосується й інших видів мутантів , у яких мутації відбулися через вплив хімікатів. Накопичення помилок у коді ДНК можно порівняти з накопиченням помилок в комп’ютерній програмі . Виникнення нового виду за рахунок спонтаанних мутацій также неймовірно як удосконалення радіоприймача в разі , якщо ви тикнете в нього відкруткою . Крім того сама природа опирається цьому процесу завдяки процесам реплікації ДНК природа намагається виправити ці помилки . Крім того гіібріди дуже часто знову розщеплюються на попередників , наприклад гібрид вовка та собаки розщеплюється через пару поколіньна вовків та собак . Так що питання як виникають нові види рослин і тварин ці теорії еволюції не з’ясовують .
Дійсно , якщо подивитися та зробити припущення , що еволюція йшла поступово , виникає питання : а деж величезна кількість перехідних видів ? Їх майже нема !
 |  |
Модель1
Модель2
 | |||
 | |||
t t
Тут перед вами дві моделі прогресу еволюції відносно часу . Перша модель уявляє з себе класичне уявлення Дарвіна про темпи еволюції , які по його теорії були рівномірні ; друга модель показує те , що знайшли по викіпним залишкам , з цього графіку видно , що еволюція йшла якби « стрибками » .
Відомо , що в процесі формування плоду ( онтогенезу ) особливо на стадіях дроблення , гатруляції та ранішніх стадіях диференціювання спостерігається дивовижна структура збіжність. Геккель сформував закон рекапітуляції , за яким онтогенез повторює філогенез , це означає , що стадії розвитку плоду повторюють історію розвитку тієї групи до якої він належить . Вивчення будь-яких зародків хребетних на ранішніх стадіях показує , що визначити групу до якої він належить не має можливості . Потім по мірі розвитку зародка в нього відбуваються зміни , в результаті яких він отримує ознаки риби , амфібії , рептилії , птаха або ссавця .
Завантажити реферат