Вплив природних та антропогенних катастроф

Яковенко

ст.10

Отримані дані, завдяки яким можна дійти до останнього оптимістичного висновку про те, що радіоактивний чинник, котрий тривалий час діє на старшокласників - мешканців зони радіаційного забруднення не спрямував свою руйнівну дію на особистість, зокреима комунікативну сферу, а торкнувся переважно показників розвитку вищих психічних функцій на відміну від учнів-переселенців, в яких переважно постраждала емоційно-вольова сфера.

Самооцінка та рівень домагань старшокласників, що живуть у зоні жорстокого радіоекологічного конфлікту, статистично достовірно відрізняються в гірший бік тільки за одним параметром - самооцінка здоров'я /Кукуруза Г.В. 1996/ (пересел. зони відчуж. м.Прип'ять до Харкова).

Узагальнення матеріалів досліджень, що виконувались в 1991 р. дають підстави констатувати, що аварія на ЧАЕС і пов'язані з нею наслідки значно вплинуло на ситуацію життєдіяльності дітей і підлітків, які безпосередньо проживали і продовжують жити в зонах радіологічного контролю. Ці зміни спричинили порушення систем соціальних відносин, стереотипів соціальної поведінки та землекористування, що складалися впродовж поколінь, відпрацьованих і перевірених на практиці форм відтворення і розвитку поколінь.

Психотравмуюча ситуація, що склалася після аварії на ЧАЕС активізувала негативні прояви індивідуальних відмінностей, загострила тенденції розвитку окремих рис характеру, які набули рівня акцентуацій. Останнє підвищило вірогідність конфліктів, утруднень в адаптації дітей і підлітків до соціального оточення, призвело до зниження рівня їх психоціальні Активності (астмо-невротичні прояви) - з одного боку та ?

ст.12

У підлітковому віці відбувається професійне самовизначення людини, вимальовуються обриси майбутнього " " життя - формується життєвий "сценарій". Його зміст значною мірою залежить від самооцінки, рівня домагань, ціннісних орієнтацій, позиції особистості та навколишніх.

Проведені Яковенком С.І. дослідження показали, що для потерпілих, зокрема для підлітків, чорнобильська катастрофа є важливою віхою на життєвому шляху. Вони очікують у майбутньому надії, про які їх благополучні однолітки і не згадують. Це тяжкі захворювання, смерть батьків. власні хвороби, інвалідність, смерть. Очікувана ними тривалість життя, виявилась меншою на 11, 6 років. Формування у багатьох з них комплексу "жертви", "приреченого" робить суб'єктивно недоцільними набуття освіти, професії, створення сім'ї і народження дітей - всього того, що входить до поняття "нормального" життєвого шляху.

За даними досліджень В.І.Лисенка [192], понад 50% обстежених школярів моють нервово-психічні порушення, що є свідченням їх соціально-психологічної дезадаптації. Типовими проявами психічного неблагополуччя є астенізація, тривожність, роздратованість, емоційна нестабільність. Негативні тенденції найбільш виразно виявились у дівчат, для яких типові прояви радіофобії, на відміну від хлопців - більш агресивних і означали? невпевнених в собі.

Психологічна адаптація дітей до нових умов життя і діяльності в місцях переселення досліджували Л.А.Пергаменщиком [252]. Було встановлено, що:

- структура ціннісних орієнтацій "аборигенів" і "мігрантів" суттєво не розрізняються, на першому плані у старшокласників така цінність як "здоров'я";

- найбільш вразливими до впливу негативних факторів виявилися дівчата, саме вони потребують постійної психологічної підтримки.

Вплив чорнобильської катастрофи викликає певні зміни в структурі рис особистості, у самосвідомості, а статус мігранта "нав'язує" особливі моделі поведінки.

Особливості міжособистого спілкування та конфліктів в групах дітей і підлітків досліджувалися Б.П.Жизневським [125]. В регіонах з тяжкою екологічною обстановкою статистично значуще збільшується кількість конфліктів учнів із вчителями при зниженні кількості благополучно завершених конфліктів.

Провідними формами поведінки в конфлікті були "агресія" та "у ?ння" при статистично значущому зниженні частки проявів "пристосування", що можна розглядати як прояв синдрому соціально-психологічної дезадаптації.

Л.Н.Рожко було проведено аналіз уявлень молодших, середніх та старших підлітків про чорнобильську катастрофу та її наслідки. Вивчено собливості самопочуття, активності, настрою ( ?) зростання проявів ситуативної та особистісної тривоги (за Спілбергером). ро "зняття" станів напруження, тривоги, страху . ?

ІІ. Характеристика району та методів дослідження.

2.1.Загальна характеристика району дослідження.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення значної кількості населених пунктів Івано-Франківської області. На основі спостережень, виконаних спеціалістами “Спецатому” та обласної санітарно-епідеміологічної станції радіоактивне забруднення території з рівнем від 1 до 5 Кюрі/км2 по Цезію – 237 має місце у таких районах та населених пунктах: