Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Діяльність уряду України щодо екологічної безпеки

Реферати / Екологія / Діяльність уряду України щодо екологічної безпеки

План

1. Положення про діяльність Мінекобезпеки України.

2. Основні напрямки діяльності Мінекобезпеки України.

3. Еколого-економічна політика.

4. Реформування та вдосконалення системи управління природокористуванням.

5. Екологічна безпека.

6. Ядерна та радіаційна безпека.

7. Міжнародна діяльність.

8. Підсумки.

Положення про діяльність Мінекобезпеки України

Міністерство охорони навколишнього природнього середовища та ядерної безпеки (Мінекобезпеки) України організовує свою діяльність відповідно до Положення про Міністерство, затвердженого Указом Президента України від 10 лютого 1995 року.

Основними завданнями Мінекобезпеки є:

· проведення державної екологічної, науково-технічної та економічної політики, спрямованої на збереження та відтворення безпечного для існування живої та неживої природи навколишнього середовища;

· забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядерного комплексу в мирних цілях, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища;

· досягнення стійкого соціально-економічного розвитку та гармонійної взаємодії суспільства і природи, захист екологічних інтересів України.

Міністерство здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства з питань охорони навколишнього природнього середовища, ядерної та екологічної безпеки, організовує проведення державної екологічної експертизи.

Мінекобезпеки здійснює також міжнародне співробітництво з питань екології, безпечного використання ядерної енергії та радіаційних технологій, організовує виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України з цих питань.

Основні напрями діяльності Мінекобезпеки України

На виконання покладених на Мінекобезпеки завдань у 1993 - 1997 роках проведено велику роботу щодо реалізації екологічної політики України. Особлива увага приділялася розвиткові й удосконаленню законодавчо-нормативної бази, формуванню основ еколого-економічної системи природокористування та економічного механізму природоохоронної діяльності.

В основу формування державної екологічної політики було покладено базовий принцип, згідно з яким екологічна безпека держави стає важливим елементом і складовою національної безпеки. Положення, що розвивають цей принцип, було закріплено цілою низкою законів та документів, включно з Конституцією України. Пріорітетність екологічних імперативів передбачається у структурній перебудові народного господарства та докорінній реформі існуючої практики природокористування.

Розроблені у 1993 - 1994 роках Концепція та "основні напрями державної екологічної політики України у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки" визначили не лише мету та пріорітетні завдання, але й механізми реалізації завдань, напрями гармонізації та інтеграції екологічної політики України в європейському екологічному процесі.

Саме на підставі цього документу, що поєднує стратегічні цілі з конкретними завданнями, вже більше трьох років розробляються програми Уряду в галузі охорони довкілля та екологічної безпеки. На сьогодні вже функціонує програма "Заповідники", схвалено Урядом Національну програму оздоровлення ріки Дніпро. З метою ліквідації широкомасштабних екологічних проблем в Україні починаючи з 1993 року здійснюється розробка регіональних екологічних програм для найбільш кризових регіонів країни: Донецько-Придніпровського, Азово-Чорноморського, Полісся. Першочергові заходи включені до проектів планів економічного і соціального розвитку областей. На території Полісся заборонено проведення осушувальної меліорації боліт, лісів і земель у витоках річок.

Відповідно до "Основ національної екополітики" здійснюється удосконалення структури управління природоохоронною діяльністю. Розпочавши з реорганізації Комітету з охорони природи (1991 рік), вже наприкінці 1994 року, відповідно до Указу Президента було створено нове міністерство, до компетенції якого віднесено усі питання регулювання та контролю екологічної та ядерної безпеки. Вперше в Україні було сформовано сучасну систему управління, що відповідає досвіду та практиці розвинених країн Заходу.

1991 - 1996 роки були також роками формування основних засад екологічного законодавства незалежної держави. За досить короткий час було ухвалено низку Законів України у сфері регулювання екологічної та ядерної безпеки, використання природних ресурсів, охорони довкілля. Загалом сформовано окрему галузь - екологічне право - на основі якої і здійснюється практична реалізація екологічної реформи.

Це лише декілька напрямків діяльності, де вже є вагомі результати.

Еколого-економічна політика

Одним із перших запроваджених еколого-економічних інструментів став механізм плати за забруднення. Вперше в Україні введено плату за використання земельних, рекреаційних і лісових ресурсів, спеціальне використання прісних водних ресурсів, спеціальне використання надр при добування корисних копалин, спеціальне використання тваринного світу, готуються документи щодо впровадження інших видів ресурсних платежів.

Стимулюча функція платежів полягає в тому, щоб запобігти виснаженню природних ресурсів і припинити безоплатне використання навколишнього середовища як приймальника забруднення. За рахунок цих платежів створено позабюджетні фонди охорони навколишнього природного середовища: місцеві і республіканський. Проведено інвентаризацію джерел забруднення і небезпечних інгредієнтів, що дало можливість прогнозувати екологічний стан регіонів і міст, активніше впливати на його поліпшення шляхом фінансування природоохоронних заходів і робіт.

Плата за використання природних ресурсів спрямовується у дохідні частини державного та місцевого бюджетів. Починаючи з 1994 року, у складі Державного бюджету України виділено окремий розділ 130 "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека", що створило можливість концентрації значних коштів для цільового фінансування природоохоронних заходів. До цього розділу увійшли видатки на охорону і раціональне використання водних, мінеральних, земельних ресурсів, створення лісових насаджень, полезахисних лісових смуг, збереження природно-заповідного фонду, утримання місцевих органів екологічної безпеки та органів контролю ядерної безпеки.

Основна мета запроваджуваної системи платного природокористування полягає у формуванні суто економічних відносин у сфері використання природних ресурсів, стимулюванні раціонального і комплексного ії використання та відтворення.

В результаті розробки і впровадження нового економічного механізму природокористування і фінансування загальнодержавних природоохоронних програм та заходів, екологічний розділ державного бюджету став збалансованим.

Реформування та вдосконалення системи управління природокористуванням

У ситемі Мінекобезпеки розроблено Концепцію екологічного нормування, яка визначає політику Мінекобезпеки в цій галузі та є основою для обгрунтування порядку розроблення, затвердження та введення в дію екологічних нормативів. Нові базові принципи, які впроваджує Мінекобезпеки в останні роки, усувають недоліки існуючої системи природокористування і дозволяють впровадити ефективні нормативи якості компонентів довкілля, які можна вимірювати та контролювати, постулати "користувач платить" і "забруднювач платить", екосистемний підхід в басейновому та територіальному плануванні діяльності, пріоритизацію в виборі сфер першочергової діяльності.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали