У зв'язку з вищевикладеним у дійсному дослідженні зважувалися наступні задачі:
1. Розробити методику розрахунку критерію оцінки пізнавальної активності студентів на заняттях по спортивних іграх.
2. Обґрунтувати модель організації і методики підвищення кваліфікаційного рівня підготовленості студентів на заняттях спортивними іграми з репродуктивного до евристичного і творчих.
3. Розробити технологію активізації учбово-пізнавальної діяльності студентів на заняттях, що базується на цілеспрямованому застосуванні комплексу сучасних засобів і методів навчання.
Організація і методика дослідження. Дослідження проводилося з жовтня 1996 по травень 1999 р. на базі кафедри спортивних ігор Кубанської державної академії фізичної культури. У ньому в якості випробуваних брали участь 204 студента тренерського й оздоровчого факультетів, що вивчають основи баскетболу на загальному курсі. Вони склали контрольну (101 чоловік) і експериментальну (103 чоловік) групи. Крім того, у дослідженні брали участь 34 студента кафедри спортивних ігор, що на курсі "Обраний вид спорту" вивчали настільний теніс.
Для рішення поставлених задач використовувалися такі методи дослідження, як аналіз науково-методичної літератури, педагогічне спостереження й експеримент, педагогічне тестування, математична статистика .
Визначення рівня технічної підготовленості студентів, що займаються баскетболом, здійснювалося за допомогою ряду стандартних, метрологічно перевірених тестів .
Педагогічне тестування студентів-тенісістів уключало прийом залікових перекладних нормативів по технічній підготовці і визначення рівня теоретичної підготовленості .
Обчислювальні операції виконувалися на ЕОМ Pentіum ММХ.
Результати й обговорення . В експериментальні програми занять були включені раніше що не застосовувалися у викладанні курсів "Обраний вид спорту" методи проблемного навчання, ділові ігри, що контрольно-навчають завдання, тестова оцінка знань і відеоматеріали.
На заняттях по традиційній програмі використовувалося 2 види тренажерних пристроїв, а в експериментальної їхнє число було збільшено до 9 і відповідно час роботи з тренажерними пристроями зросло в середньому до 10 хв за одне заняття. Для проведення практичних занять складалися докладні конспекти, у яких описувалася робота з тренажерними пристрою мі у виді кругового тренування, а також приводилися карти-схеми застосування наочних приладдя. Наочні засоби навчання стали використовуватися на всіх заняттях, за винятком семінарських.
Були складені відеоуроки по техніці і тактиці гри, використовувалися відеоуроки, розроблені іноземними фахівцями.
У зв'язку з відсутністю в доступній нам літературі зведень про методику визначення ступеня пізнавальної активності студентів на заняттях були розроблені формули, що дозволяють визначити її відповідний коефіцієнт .
Послідовність наших міркувань полягала в наступному. Тривалість аудиторних занять у Кубанській державній академії фізичної культури складає 80 хв, тому теоретично максимальний час пізнавальної активності (ПА) студентів на занятті може складати також 80 хв, чи 100%.
Однак практично якийсь час студентам на занятті не потрібно пізнавальна активність (переклик, підведення підсумків заняття,
розминка, перебудування і т.д.), тому за час заняття вона завжди буде менше 100%.
Якщо час виконання завдання, що підсилює ПА студентів, позначити як Р, а його порядковий номер у конспекті у виді і, то формула коефіцієнта ПА (КПА) прийме наступний вид:
Оскільки в практичній діяльності часто виникають ситуації, коли у виконанні завдання бере участь не вся група студентів (частина що навчається, частина - пасивна), те Рі буде розраховуватися по формулі 2:
,
де А - число студентів, що виявляють ПА при виконанні завдання; N - загальна кількість студентів на занятті; Т - час виконання завдання.
Значення визначеного за допомогою розроблених формул коефіцієнта пізнавальної активності студентів на заняттях склали на різних профілюючих кафедрах КУБГАФК від 5 - 7 до 20 - 25%, на різних спеціалізаціях кафедри спортивних ігор - 17 - 23%.
При традиційному навчанні ступінь пізнавальної активності студентів на лекційних заняттях складає в середньому 6,3%, а при експериментальному - 30%, на методичних заняттях відповідно 15 і 50% (табл. 1).
Таблиця 1 . Показники пізнавальної активності студентів на заняттях, проведених по традиційній і експериментальній програмах навчання, %
Заняття
Програма навчання Лекційні Методичні Практичні
1-й курс Традиційна 6,3 1,8 16,3
Експериментальна 25 31,3 37,3
2-й курс Традиційна 1,2 12,5 11,3
Експериментальна 31,3 56,3 66,3
Найбільш високі значення коефіцієнта пізнавальної активності студентів виявлені на практичних заняттях. При організації і проведенні занять по традиційній програмі вони складають у середньому 20%, по экспериментальній програмі досягають 66%.
Алгоритм дій викладача, що веде курс "Обраний вид спорту" для студентів, що спеціалізуються в спортивних іграх, містить у собі наступне:
1. Вивчення програми по предметі , визначення складу і рівня розвитку здібностей студентів, що необхідні для ефективного рішення задач з погляду майбутньої професійної діяльності.
2. Визначення програмних вимог до тем. Виділення ключових понять, умінь і навичок, що повинні бути засвоєні студентами при вивченні кожної теми.
3. Поділ теми на конкретні заняття відповідно до логіки навчального предмета, визначенням форми організації, мети і задач кожного з них. Аналіз змісту і прийомів піднесення навчального матеріалу. Визначення ступеня пізнавальної активності студентів.
4. Добір засобів і методів навчання, що підсилюють пізнавальну активність студентів , що дозволяють переходити від репродуктивного (учнівський і типовий) рівня підготовленості до продуктивного (евристичному і творчий).
5. Включення сучасних способів контролю засвоєння навчального матеріалу, більш інформативному, відповідному продуктивному рівню підготовленості майбутніх тренерів-викладачів.
6. Складання модифікованої програми вивчення курсу "Обраний вид спорту" і конспектів окремих занять.
7. Реалізація розробленої програми занять і її поточна корекція (при необхідності) за результатами контролю засвоєння професійних знань, умінь і навичок.
Реалізація розроблених програм протягом семестру привела до того, що в эксперимен тальних групах студентів 1-го і 2-го курсів достовірний приріст результатів здачі перекладних технічних нормативів відзначений по всіх розглянутих параметрах.
Середня оцінка результатів тестування, проведеного після вивчення курсу в контрольній групі, склала 56,3% від максимально можливого результату, а в експериментальній групі вона досягла 84,2%, що говорить про значне поліпшення якості освоєння навчального матеріалу (мал. 1).
Проведене через півроку повторне тестування показало зниження обсягу знань у контрольній групі на 20,3% і виявило досить низьку (всього 36%) засвоєння знань. В експериментальній групі зниження рівня знань склало 14,7%, а їхній залишковий рівень виявився на 33,5% вище, ніж у контрольній групі.
Завантажити реферат