Організація розробки стратегії підприємства. Самостійна робота

5.Організація формування стратегії на підприємстві.

Література:Оберемчук В.Ф. “Стратегія підприємства”.

Роль іфункції вищого керівництва у розробці стратегії.

У процесі формування стратегії діяльності підприємстсва беруть участь вище керівництво, команда плановиків, керівники та спеціалісти підрозділів.Вище керівництво є “архітектором” процесу формування стратегії, визнацає його основні процеси і етапи.

Завдання вищого менеджменту – зробити процес формування стратегії доступним і зрозумілим для працівників організації, спияти максимальному їх залученню до розробки стратегії.

Керівництво визначає загальні цілі розвитку підприємства і основні способи їх досягнення.

Керівництво середніх і нижчих ланок, а також фахівці підрозділів розробляють оперативні плани.До обовязків спеціалістів входить також аналіз внутрішнього ізовнішнього середовища підприємства, складання прогнозів та сценаріїв розвитку подій.

Треба також розрізняти керівні рівні з питань стратегії на однобізнесових та мультибізнесових підприємствах.

У диверсифікованих компаніях існує чотири рівні менеджерів з питань формування та реалізації стратегії:

1) виконавчий директор або інший керівник вищої ланки управління, який несе основну відповідальність і керує прийняттям стратегічних рішень;

2) менеджери, які відповідають за прибутки чи збитки окремих виробничих підрозділів;

3) функціональні менеджери в межах виробничого підрозділу, які керують окремими напрямками діяльності підприємства

4) менеджери основних оперативних підрозділів підприємства, які несуть основну відповідальність за детальний розвиток стратегічних планів.

Підприємства , які займаються одним видом діяльності, мають щонайбільше три керівні рівні.У великих одногалузевих компаніях команда стратегічних менеджерів складається з формквання стратегії та відповідає за її впровадження.На малих підприємствах, якими керують їх власники, передбачається один чи два стратегічні менеджери, оскільки на таких підприємствах управлінською роботою з формування і реалізації стратегії займається невелика кількість керівників.

Організації,що не займаються виробництвом, також розробляють стратегії діяльності.В уряді країни, керівництві регіону, області передбачаються менеджери з питань стратегії.

Розробка стратегії та структура управління підпрємством.

Розглянемо організаційні моменти розробки стратегії підприємства.

Організаційна структура управління(ОСУ) визначає підпорядкованість завдань, посад, повноважень і відповідальності, з огляду на які підприємство здійснює діяльність.

Розрізняють три основні стадії розвиткуОСУ підприємством:

1-класичні ОСУ(лінійна, функціональна, лінійно-функціональна)

2-удосконалення лінійно- функціональних ОСУ.

3-перехід від класичних до стратегічних ОСУ.

Класичні ОСУ є функціональними, централізованими, ієрархічними і стабільними; основні ознаки: розподіл праці, спеціалізація діяльності, закріплення обовязків у стандартних організаційних документах.

Стратегічні ОСУ-децентралізовані, гнучкі, з універсальними ланками, створеними “під мету”; принцип формування ланок зорієнтований на виявлення та розвязання певних проблем.

Інформаційно-аналітичне забезпечення процесу розробки стратегії.

Як зазначалось, провідну роль у розробці та реалізації стратегії відіграють менеджери вищої та середньої ланок управління.Водночас велику роботу виконують відділи стратегічного планування.Завдання їх полягає у збиранні та обробці інформації, необхідної для стратегічних менеджерів, створенні та подальшому управлінні системою щорічного перегляду стратегії, за результатами якого стратегічні менеджери перевіряють і вносять корективи у свої стратегічні плани.

Інформація- це певні дані, що містять у собі новизну і корисність.Інформація є однією з основних умов забезпечення міцних конкурентних позицій фірми.

Інформацію оцінюють за обсягом, достовірністю, цінністю та насиченістю.Вона є одним з ресурсів підприємства і класифікується за такими ознаками:

1.Характером управлінського реагування (потребує негайного розвязання або можлива певна відстрочка рішень);

2. Часом появи(поточна,місячна, річна);

3. Сферою поширення(внутрішня,зовнішня);

4. Ффункціональною належністю(фінансова, технічна, маркетингова);

5. Роллю в управлінському процесі(первинна, вторинна, результативна).

Комплексну інформаційну характеристику обєкта називають базою даних.Бази даних формуються за допомогою цільового підбору інформації, яка надходить з багатьох джерел, що є, по суті, процесомперетворення сукупності даних у стратегічну інформацію на основі їх аналітичної обробки з орієнтацією на конкурентну реалізацію стратегічних планів.

До основних джерел первинної інформації про конкурентів належать:

1. Канали розподілу продукції;

2. Постачальники сировини;

3. Споживачі продукції;

4. Рекламні агенства, торгові агенти, маркетингові фірми, що обслуговують конкурента;

5. Торговельні та інші професійні асоціації, до яких входить конкурент;

6. Інженерний, торговий та управлінський персонал конкурента;

7. Спеціальні аналітичні служби і секретні агенти.

Вторинна інформація про конкурента містить дані, що пройшли попередню аналітичну обробку.До основних джерел вторинної інформації належать:

1.Звіти про виробничо-господарську діяльність;

2.Аналітичні звіти про діяльність конкурента;

3. Довідкові видання про конюктуру ринку;

4. Державні нормативно- правові акти, які впливають на діяльність конкурента;

5. Дані про реєстрацію патентів, ліцензій;

6. Оголошення конкурента про найм персоналу на роьоту, продаж, оренду;

7.Думки споживачів про продукцію конкурента;

8.Матеріали арбітражної хроніки.

До основних методів одержання інформації належать спостереження, опитування та експерименти.

Література : Томпсон А.А. “Стратегічний менеджмент”.