- звітних даних про виконання норм виробітку
Розрахунок виробничої потужності виконується в послідовності від нижчої ланки до вищої, тобто від потужності груп технологічного обладнання до потужності участку, від потужності участку до потужності цеху, від потужності цеху до потужності підприємства.
Систематичний ріст випуску продукції за рахунок найбільш повного використання виробничих потужностей досволяє збільшити віддачу від вкладених засобів і підвищувати ефективність в-ва.
Основні шляхи підвищення ефективності використання виробничих потужностей:
· підвищення екстенсивної нагрузки обладнання
· скорочення сроків освоєння нових потужностей
· ліквідація диспропорції в потужності діючих цехів, участків і груп обладнання
· інтенсифікація виробничих процесів
· розвиток спеціалізації і кооперування промислових підприємств
На підприємствах по різних причинах мають місце значні простої обладнання. Найчастіше – це недолік в матеріально-технічному забезпеченні, організації ремонту обладнання, порушення виробничо-технологічної дисципліни, наявність “вузьких” місць у виробничому процесі. Зниження рівня в простої обладнанні і підвищення екстенсивної нагрузки обладнання являється важливим фактором поліпшення використання виробничих потужностей.
Підвищення коефіцієнту змінності також дає резерв підвищення продуктивності праці. Це досягається за рахунок використання внутрішньовиробничих резервів.
Збільшення випуску продукції за рахунок підвищення інтенсивності загрузки обладнання являється одним із дуже ефективних шляхів нарощування виробничих потужностей в відносно короткі терміни з мінімального величиною затрат.
Підвищення продуктивності праці і збільшення випуску продукції по діючому обладнанні досягається за рахунок підвищення якості перероблюваної сировини і матеріалів, запровадження нових технологічних процесів, модернізація обладнання і широке використання передового досвіду колективу підприємства.
4. Оперативно виробниче планування в різних типах в-ва.
Оперативно виробниче планування призвано забезпечувати ефективне функціонування виробничого процесу, допомагати в досягненні високих кінцевих результатів.
Вибір системи ОВП визначається наступними основними факторами:
· тип в-ва
· об’єм в-ва
· складність в-ва
· ступінь уніфікації деталей
· виробнича структура підприємства
· форма внутрішньозаводських спеціалізацій
а критеріями оцінки ефективності функціонування ОВП є:
· ритмічна робота колективу
· рівномірний випуск продукції
· рівень використання засобів в-ва
· мінімальна продовжуваність технічного циклу
· мінімальні запаси незавершеного в-ва
На підприємствах з масовим типом в-ва основною формою руху предметів є попит. Для цих підприємств характерний високий рівень спеціалізації робочих місць. Робота на потоці повинна бутистрого регламентована по часу для того, щоб забезпечити безперебійну і синхронну роботу всіх ланок в-ва у відповідність з тактом випуску готових виробів.
У відповідності з річним, квартальним і місячним планами по випуску продукції розробляються плани для цехів участків, добові і погодинні графіки здачі готової продукції. Погодинні графіки передбачають випуск продукції на- протязі зміни в залежності від конкретних умов роботи.
На підприємствах серійного в-ва більш або менш стабільна номенклатура виготовлення виробів, їх випуск проходить рівномірно. На кожному робочому місці обробляється декілька найменувань деталей. В цих умовах одним з важливих факторів підвищення продуктивності праці є партійна організація в-ва.
Об’єктом ОВП служить для підприємства – виріб, між цехами – комплект деталей, а в цехах – партія деталей.
При цьому планування виробничої програми повинно забезпечити рівномірний випуск продукції у встановлені терміни, підвищення спеціалізації в-ва на кожному участку і на цій основі високий рівень продуктивності праці, найбільш повну загрузку обладнання.
На підприємствах одиничного в-ва постійно змінюється закріплення деталей за участками, цехами, а це дуже ускладнює як цехове так і міжцехове планування і приводить до нерівномірної загрузки обладнання по видах робіт.
В цих умовах застосовується послідовний вид руху деталей, що визиває їх довгий міжопераційний і міжцеховий час пролежування. Тому основною умовою і вимогою для оперативно-виробничого планування є раціональна організація руху предметів праці в процесі виготовлення визначеного виробу.
Завантажити реферат