Основні види і способи захисту населення у надзвичайних ситуаціях

Щоб врятувати людей, які опинились у глибині зава­лу, роблять проходи до них, використовуючи порожнечі, утворені після руйнування великих елементів конструкцій. Якщо східці зруйновано, то з приміщень верхніх поверхів потерпілих виносять по тимчасових дерев'яних трапах, через вікна або по приставних драбинах, обов'яз­ково підстраховуючи канатом. Тих, хто перебуває у тяжкому стані, спускають на лямках. Перш ніж відкривати сховище, укриття, завал, треба встановити зв'язок з людьми, з'ясувати, в якому вони стані. Зв'язок встановлюється через повітрозабірні отвори, люки, стояки водопостачання або опалення, що ведуть до сховища. Коли порушено сис­теми фільтровентиляції, то для подачі повітря розчищають повітрозабірні канали, а якщо це неможливо, бурять отвори в стіні або перекритті і подають повітря компресором. Розкривати сховища й укриття починають з відкопування заваленого основного або аварійного входу (виходу).

Першу медичну допомогу потерпілим надає санітарна дружина. Для цього її особовому складу визначають ділянку робіт, пункти (місця) вантаження потерпілих на транспорт, шляхи і пункти винесення (евакуації) їх, місця відпочинку і приймання їжі, порядок поповнення медич­ними засобами і взаємодії з іншими формуваннями, а також повідомляють, які ланки додаються для перенесення потерпілих.

В осередку хімічного ураження при наданні першої медичної допомоги на потерпілого у першу чергу швидко надягають протигаз, вводять йому відповідний для даної отруйної речовини антидот, проводять часткову санітарну обробку відкритих ділянок шкіри рідиною з ІПП-8.

Усіх потерпілих евакуюють на незаражену територію, де їм надаватиметься перша лікарська допомога. Для перенесення до пунктів вантаження з рятувальних формувань виділяється необхідна кількість людей. Перед вантаженням на транспорт перевіряють правильність надання пер­шої медичної допомоги, вводять знеболювальні засоби.

До виконання рятувальних та інших невідкладних робіт залучаються військові частини, невоєнізовані форму­вання ЦО загального призначення.

Евакуація населення

Евакозаходами називаються розосередження та еваку­ація населення з категорійних міст у заміську зону. Вони організовуються і проводяться відповідно до плану ЦО району (об'єкта) та розпоряджень старшого начальника ЦО.

Розосередження — це організоване вивезення (виве­дення) з міст і розміщення у заміській зоні робітників та службовців підприємств, що продовжують працювати у воєнний час або в умовах надзвичайних ситуацій. Евакуація - вивезення (виведення) з міст у заміську зону решти населення, яке знаходиться у зонах можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення.

Що стосується навчальних закладів, то тут можливі три варіанти: перший - вони припиняють свою діяльність, другий - евакуюються (діяльність переноситься у заміську зону), третій - продовжують роботу на своїх місцях, але за скороченими програмами.

Заміська зона - це територія, розташована поза містом, за межами зон можливих руйнувань. Кожному

підприємству, навчальному закладу визначається район або місце розташування.

У мирні дні також доводиться евакуювати населення із зон затоплення, з районів сходження снігових лавин і селевих потоків. Після аварії на ЧАЕС у 1986 р. було здійснено евакуацію мешканців міст Чорнобиля і Прип'яті та 800 населених пунктів 30-кілометрової зони.

Відповідальність за евакуацію робітників і службовців та їхніх сімей у призначені райони покладається на начальників ЦО та штабів ЦО підприємств, установ, на­вчальних закладів. Розосередження робітників і службов­ців підприємств, що продовжують функціонувати, здійснюється за виробничим принципом, а населення, не зайнятого у виробництві,- за територіальним принципом (за місцем проживання).

Щоб евакуація пройшла організовано, її завчасно пла­нують місцеві адміністративні органи і створені при них евакуаційні комісії; заздалегідь визначаються склад, місця розташування і порядок роботи збірних евакуаційних пунктів (ЗЕП),а в сільській місцевості, куди вивозиться населення, створюються евакоприйомні комісії і прийомні евакуаційні пункти (ПЕП).

ЗЕП призначені для збору, реєстрації та організованої відправки населення. Коли людей вивозять залізничним і водним транспортом, ЗЕП розміщують поблизу станцій, портів і на підприємствах, що мають залізничні під'їзні шляхи, морські, річкові причали.

На кожному підприємстві, в установі, навчальному за­кладі, домоуправлінні мають бути евакуаційні списки, які разом з паспортами є основними документами для обліку, розміщення і забезпечення усім необхідним у районах розселення.

Евакуація може здійснюватися усіма видами транс­порту і пішки. Для швидкої евакуації застосовується комбінований спосіб її проведення, тобто піший порядок по­єднується з максимальним використанням усіх видів транспорту.

Коли надійшло розпорядження про початок розосередження та евакуацію, начальник ЦО повідомляє про це ке­рівників виробничих підрозділів, останні оповіщають робітників і службовців, а ті - членів своїх сімей. Непрацюючі оповіщаються за місцем проживання.

Почувши інформацію про евакуацію, громадяни по­винні готуватися до виїзду в заміську зону. Із собою взяти найнеобхідніше: засоби індивідуального захисту, аптечку індивідуальну (АІ) та індивідуальний протихімічний пакет (ШП), паспорт, військовий квиток, свідоцтва про шлюб, народження, освіту, спеціальність, трудову книжку або пенсійне посвідчення, продукти харчування на 2-3 доби, одяг, взуття, предмети туалету. Усе зібране скласти у валізу (сумку, рюкзак) і прикріпити ярлик (бирку), на якому зазначити прізвище, ім'я, по батькові, кінцевий пункт евакуації. Дітям дошкільного віку потрібно приши­ти ярлички до одягу (під комір, на зворотний бік верхнього одягу).

Перед виходом із квартири виключити всі освітлю­вальні і нагрівальні прилади, закрутити крани водопровідної і газової мереж, закрити вікна і кватирки, замкнути двері; ключі здати у житловий орган.

Для підтримання громадського порядку на об'єктах ЗЕП і ПЕП, на станціях (пристанях, пунктах) посадки і висадки, у місцях розселення в заміській зоні виставляються пости охорони громадського порядку, організовується патрулювання. До виконання цих заходів залучаються формування охорони громадського порядку (команди, групи), що створюються з відомчої воєнізованої і сто­рожової охорони та добровільних народних дружин.

2. Задача

Через 1 годину після аварії на АЕС рівень радіації на території заводу складав Р1=120Р/год. В скільки разів рівень радіації зменшиться через 1 добу (t=24години).

Рішення.

Спочатку знаходимо рівень радіації через 24 години:

Р=Р1×t-0,4,

Р=120×24-0,4=34 Р/год

Визначаємо:

Рівень радіації через 1 добу зменшиться в 4 рази.