Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Алкоголізм у жінок

Реферати / Медицина / Алкоголізм у жінок

Алкоголізм - регулярне, компульсивне споживання великої кількості алкоголю протягом довгого періоду часу. Це найбільш серйозна форма наркоманії в наш час, що утягує від 1 до 5% населення більшості країн. Алкоголік п'є компульсивно, відповідаючи на психологічну або фізичну залежність алкоголю.

Причини вживання алкоголю.

Напевно, Ви неодноразово чули вираження: «вип'ємо, зігріємося». Вважається в побуті, що спирт є гарним засобом для зігрівання організму. Недарма спиртне часто називають «гарячливими напоями». Вважається, що спирт має лікувальну дію не тільки при простудних, але й при цілому ряді інших захворювань, у тому числі шлунково-кишкового тракту, наприклад при виразці шлунка. Лікарі ж навпаки вважають, що виразковому хворому категорично не можна приймати алкоголь. Де істина? Адже невеликі дози спиртного дійсно викличуть апетит.

Або інше, існуюче серед людей переконання: алкоголь збуджує, підбадьорює, поліпшує настрій, самопочуття, робить бесіду більше жвавої й цікавої, що немаловажно для компанії молодих людей. Недарма спиртне приймають «проти утоми», при нездужаннях, і практично на всіх святах.

Більше того, існує думка, що алкоголь є висококалорійним продуктом, що швидко забезпечує енергетичної потреби організму, що важливо, наприклад, в умовах походу й т.п. А в пиві й сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів й ароматичних речовин. У медичній практиці використають бактериостатические властивості спирту, уживаючи його для дезінфекції (при уколах і т.п.), готування ліків, але аж ніяк не для лікування хвороб.

Отже, алкоголь приймають для підняття настрою, для зігрівання організму, для попередження й лікування хвороб, що зокрема як дезінфікує засіб, а також як засіб підвищення апетиту й енергетично коштовний продукт. Де тут правда й де омана?

Один з пироговских з'їздів російських лікарів прийняв резолюцію про шкоду алкоголю: « .немає жодного органа в людському тілі, який би не піддавався руйнівній дії алкоголю; алкоголь не володіє жодним такою дією, що не могло бути досягнуте іншим лікувальним засобом, що діє корисніше, безпечніше й надійніше, немає такого хворобливого стану, при якому необхідно призначати алкоголь на скільки-небудь тривалий час».

Так що міркування про користь алкоголю - досить розповсюджена омана. Взяти хоча б очевидний факт - порушення апетиту після стопки горілки або провина. Але це тільки на короткий час, поки спирт викликав «запальний сік». Надалі прийом алкоголю, у тому числі пива, тільки шкодить травленню. Адже спиртне паралізує дія таких важливих органів як печінка й підшлункова залоза.

Видатний психіатр і суспільний діяч, борець із алкоголізмом, академік Володимир Михайлович Бехтерев (1857-1927) так охарактеризував психологічні причини пияцтва: «Вся справа в тому, що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибокі коріння в нашому побуті й породило целую систему диких питних звичаїв. Ці звичаї вимагають пития й частування вином при всякому випадку».

Потреба в алкоголі не входить до числа природних життєвих потреб людини, як, наприклад, потреба в кисні або їжі, і тому сам по собі алкоголь не має спонукальної сили для людини. Потреба ця, як і деякі інші «потреби» людини (наприклад, паління) з'являється тому, що суспільство, по-перше, робить даний продукт й, по-друге, «відтворює» звичаї, форми, звички й забобони, пов'язані з його споживанням. Зрозуміло, що ці звички не властиві всім однаковою мірою.

Стадії алкоголізму

· Побутове пияцтво може вести до алкоголізму: тому, що питуща людина починає звертатися до алкоголю заради полегшення стресу (“симптоматичне пияцтво ”), або тому, що воно настільки сильно, що початкові стадії залежності залишаються не заміченими (“запущене пияцтво”).

· Ранній алкоголізм відзначений появою провалів у пам'яті. Алкоголізація підростаючого покоління більшістю дослідників розглядається як істотний індикатор неблагополуччя мікро соціального середовища. Цим і визначається постійний інтерес до вивчення проблеми поширеності й характеру ранньої алкоголізації.

До ранньої алкоголізації ставиться знайомство з оп'яняючими дозами алкоголю у віці до 16 років. Про ранній (підлітковому) алкоголізмі варто говорити з появою його перших ознак у віці до 18 років. При аналізі алкоголізації неповнолітніх ми виходили з важливого в методологічному плані положення про те, що вживання спиртних напоїв підлітками необхідно розглядати як одну з форм порушення поводження. Це вимагає більше широкого й глибокого підходу до розглянутої проблеми, не обмежуваними рамками соціальної й клінічної наркології.

Хлопчики частіше дівчинок уживають основні види спиртних напоїв, причому зі зростанням їхньої міцності ця різниця стає істотною. Серед міських школярів поширене споживання переважно слабких алкогольних напоїв - пива, провина, учні ж сільських шкіл більше знайомі зі смаками міцних спиртних напоїв. В 20-20-і роки можна було зустріти досить широке вживання школярами самогону: в 1,0 - 32,0%, у хлопчиків й 0,9-12% у дівчинок. З віком збільшувалася частота вживання горілки.

Практично у всіх соціально-гігієнічних і клініко-соціальних дослідженнях алкоголізації молоді використався метод опитування в різних модифікаціях - від заочної анкети до інтерв'ю по телефоні й клінічного інтерв'ю.

Найбільше важко порівнянні між собою дані про поширеність і частоту вживання алкогольних напоїв серед молоді, тому що автори не тільки різних країн, але навіть однієї й тієї ж країни в той самий історичний період використали якісно відмінні друг від друга методи виявлення що вживають і не вживають алкоголь, різні класифікації за віком і т.д.

Незважаючи на разноплановость критеріїв виявлення хворих, що зловживають алкоголем й, алкоголізмом у подростково-юношеском віці, дані різних авторів все-таки дозволяють судити про те, що їхнє число досить велике. Аналіз матеріалів, свідчить, що за останні 100 років незалежно від рівня вживання й зловживання спиртними напоями показники поширення властиво алкоголізму в молоді зберігаються на досить стабільному рівні, що не перевищує 5% хворих до 20 років й 8-10% хворих до 25 років. Цей факт має принципове значення, тому що свідчить про динамік виникнення й розвитку ранніх форм алкоголізму в цілісній структурі алкогольної захворюваності. Пияцтво нишком і гостра потреба в першій чарці вказують на зростаючу залежність. Питущий випробовує почуття провини, але не може обговорити свою проблему з іншими.

· Базовий алкоголізм – питущий не може зупинитися, поки не досягає стадії отруєння. Він подбадривает себе самовиправданнями й пихатими обіцянками, але всієї його обіцянки й наміри залишаються не виконаними. Він починає уникати родини й друзів і зневажати їжею, колишніми інтересами, роботою й грішми. Наступає фізичне погіршення здоров'я. Зменшується стійкість до алкоголю.

· Хронічний алкоголізм характеризується подальшим моральним занепадом, ірраціональним мисленням, неясними страхами, фантазіями й психопатичним поводженням. Фізичний збиток наростає. У питущого вже не залишається алібі, і він більше не може вживати кроків до виходу зі сформованої ситуації. Цієї стадії людин може досягти за 5-25 років.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2021 україномовні реферати та навчальні матеріали