Захворювання системи кровотворення і крові

10. На наступний день зробити дитині аналіз крові і сечі.

11. Якщо за 4 години після трансфузії крові температура ті­ла не підвищувалася, то реакції на переливання не було.

Оцінка результатів

Оцінка результатів проводиться під час тривалого лікування хворих на лейкоз дітей.

В лікування лейкозів використовуються комбінації хіміопрепаратів. Лікування звичайно розбивається на три фази:

І. Індукція ремісії. В цю фазу повинна бути досягнена повна клініко-гематологічна і кістково-мозкова ремісія. Ця фаза успішна більш як у 95% дітей, хворих на ГЛЛ.

Тривалість курсу лікування 36 днів. Застосовують пре­днізолон, вінкристин, рубоміцин, аспаргіназу. Проводять профілактику нейролейкозу ендолюмбальним введен­ням метотрексату 1 раз у 2 тижня,

ІІ. Консолідація ремісії - тривалість курсу лікування біль­ше 5 місяців. В цю фазу необхідно продовжити систем­ну терапію для знищення лейкозних клітин, що залиши­лися, з метою попередження рецидивів лейкозу. Засто­совують циклофосфан, цитозар, меркаптопурин, метотрексат, лейковерин, дексаметазон, вінкристин, рубоміцин, бактрим. Проводять опромінення голови з метою профі­лактики нейролейкозу.

III. Підтримуюча терапія - найбільш тривала фаза лікуван­ня, її мета: зберігати ремісію, проводити додаткові кур­си реіндукції. Курс лікування триває 24 місяці. Застосо­вують меркаптопурин щоденно і метотренсат 1 раз в ти­ждень.

Відміна протилейкозної терапії проводиться пацієнтам, які знаходяться в ремісії весь курс підтримуючої терапії. Результат лікування - тривала повна клініко-лабораторна і кістково-мозко­ва ремісія.

У 30-40% пацієнтів виникають рецидиви у кістковому мозку, В ЦНС, в яєчках.

Прогноз. Можливість вилікування залежить від специфічних факторів ризику, які виявляються під час першого звертання до лікаря. Дві найбільш важливі прогностичні ознаки включають кількість лейкоцитів і вік. Якщо кількість лейкоцитів в перифе­ричної крові менша 50 000/мкл (мл3), то можливість вилікування більша ніж, якщо кількість лейкоцитів більша 50000/мкл. Найбільша можливість на вилікування у дітей у віці від 2 до 9 років, ніж у більш старших або молодших дітей. Мають значення чинники: стать, початковий рівень бластних клітин, розмір лімфобластів, печінки і селезінки, хромосомні порушення клітин, імунофенотип клітин.