Весною 1594 р. на Брацлавщині в селах і містечках появилися невеликі озброєні загони повсталих селян, які робили напади на шляхетські маєтки, збирали зброю різне майно. Виступи селян очолювали переважно досвідчені козаки. Одночасно повстанці спільно з запорозькими козаками провадили боротьбу проти татар, які з‘являлись на Правобережжі. Загони татар були розгромлені, награбовано ними майно козаки повернули селянам.
Після перемоги над татарськими загонами Наливайко в кінці квітня 1594 написав листа до коронного гетьмана І. Замойського, в якому вказував, що зібрав чимале військо і мав намір виступити в похід на Молдавію для боротьби проти турків і татар. З листа видно, що Наливайко намагався ввести в оману гетьмана і відвернути його увагу від антішляхетської діяльності повстанців.
У червні 1594 р. Наливайко вирушив до гірла Дністра, щоб перегородити шлях татарській орді, яка йшла з Криму в Угорщину. Проте сили козаків були дуже малі, щоб розгромити ворога. В таких умовах козаки вдало влаштовували нічні напади на татарські обози і знищили багато татар.
Закінчивши свій похід загін козаків урочисто повернувся на Південне Поділля. Зміцнивши свої сили тепер козаки вже не приховували своєї ненависті до магнатів і шляхти. До них почали прибувати загони озброєних селян та інших повстанців з Західного Поділля, Братцлавщини і Волині. Кількість війська у Наливайко знову поповнилась. Козаки вимагали у шляхти продуктів харчування, зброї і не корилися місцевій владі. Коли шляхта відмовлялася виконувати распорядження повстанців, вони самі забирали з її маєтків усе потрібне для себе.
Поповнивши загін місцевими повстанцями, С. Наливайко в кінці червня 1594 р. вирядив у Запорозьку Січ своїх посланців з пропозицією розпочати спільну боротьбу проти агресивних дій турків і татар. Як розповідає у свому щоденнику Е. Лясота, який був посланцем австрійського імператора на Запоріжжі, він був присутнім коли, посланці Наливайка прибули на Січ з цією пропозицією і запорожці відверто висловили свою недовіру за дії Наливайка під час повстання під проводом Косинського. Через посланців С. Наливайко виправдовувався перед запорожцями тим, що він тоді був на службі у магната і інакше не міг діяти. В особистому листі Наливайко називав себе їх другом і братом. На відзнаку своєї вірної дружби зобов’язався відправити на Запорожжя 1 600 коней, мав намір особисто прибути туди і виправдатися перед козаками за свої попередні дії, готовий був відповідати перед судом запорозького війська. Скоро суперечки були
усунуті і Наливайко почав діяти ще енергійніше, всіляко підтримуючи з Запорозькою Січчю дружні взаємовідносини.
На початку літа 1594 р. козаки під проводом Наливайка почали діяти на Братславщині, де захопили м. Брацдав, ще більш відкрито. Вони займали міста, містечка, тутешні замки, влаштували кілька нападів на маєтки Калиновського, брали усе потрібне в шляхетських маєтках, господарі яких відмовлялися платити контрибуцію.
Розгортання боротьби повстанців викликало незадоволення у Варшаві. Польський король вимагав від Наливайка негайно припинити напади, розпустити козаків, селян відправити від їх панів. Але Наливайко не виконував королівських наказів. Боротьба поширювалась на всю Брацлавщину, охопила значну частину Південного Поділля і тривала до кінця літа 1594р. Там де стояли повстанці влада фактично була в їх руках.
4. ПОХОДИ НАЛИВАЙКА В МОЛДАВІЮ
Дізнавшись, що татарські орди вдерлись в галицькі землі, Наливайко на початку вересня 1594р. з великим козацьким загоном вирушив у Молдавію. Він мав намір перегородити шляхи відступу татарам, оточити їх, знищіти і визволити полонених. Під його керівництвом козаки пішли на Тагин (сучасна назва міста Бендери) і штурмом оволодіти ним. Там вони розбили турецький гарнізон, взяли в полон багато турків і татар. Але тоді до Тагина прибув великий загін молдавських військ на чолі с Ароном, ставлеником турецького султан, який змусив козаків відступити. На переправі через Днестр багато козаків загинуло, у ніх відібрали весь полон. Козаки з Наливайком знову повернутися на Поділля.
В кінці вересня 1594р. С. Наливайко і Г. Лобода з 12-тисячним козацьким загоном спільно вирушили в Молдавію, щоб примусити Молдавського господаря Арона розірвати стосунки з турецьким султаном. Незабаром козаки розгромили турецькі гарнізони і війська господаря, який утік з Молдавії. Північна Молдавія фактично була визволена від турецьких і татарських гарнізонів. Розгромивши ворога, козаки повернулись на Україну, де розташувались на зимові квартири на Брацлавщині.
Коли козаки вели боротьбу у Молдавії, шляхта Брацлавщини вирішила озброїтись, захопити Брацлав, розігнати козаків, що перебували там. Вона заспокоювала місцеве населення, що ніхто не буде покараний за дружбу з козаками, закликала ремісників і торговців виступити проти повстанців і вигнати їх із свого міста.
5.Повстання на Брацлавщині і Поділлі (кінець 1594 – 1595р. р.)
Коли на початку жовтня 1594р. Наливайко прибув з козаками у Брацлав, все трудяще населення міста перейшло на бік козаків. Місцеві шляхтичі, які залишились на Брацлавшині, поспішили привезти козакам борошно, сало, фураж. Частина козацьких загонів була розставлена в селах навколо міста. На всій Південній Брацдавщині було встановлено владу козаків, а королівські урядовці втекли на Західне Поділля і Волинь.
Основні сили шляхетського війська Брацлавського воєводства зібралися у Вінниці, де розпочали підготовку до збройної боротьби з козаками. Розвідники доносили, що сили козаків незначні і їх можна легко розбити. Похід шляхти на Брацлав був дуже гучним. Шляхтичі були переконані, вдасться захопити місто і взяти в полон Наливайка.
У середині жовтня 1594 р. чимале шляхетське військо наблизилося до Брацлава. Проте вночі воно побоялося заходити в місто і влаштувалось поблизу. У Брацлав вона направила свого посланця з лістом, де повідомляла жителям міста, що ніхто більше не даватиме “бунтареві” Наливайкові нічого і шляхта придушить виступи всіх його свавільників.
В ночі 16 жовтня 1594р. козаки спільно з озброєним населенням міста під керівництвом Наливайка напали на шляхту і розгромили її. Після розгрому шляхетського війська міщани відмовились коритися братславському воєводові Ю. Струсу і самі, без королівських урядовців, стали управляти містом.
В середині листопада Наливайко з частиною повстанців вирушив на Поділля до м. Бара, де в той час, посилилась боротьба селян роти шляхти. До Бара прибув також великий загін реєстрових і не реєстрових козаків на чолі з Г. Лободою. Повстанці захопили Бар без усякого бою. Королівський гарнізон злякався і втік з міста. Тоді Наливайко і Лобода провели в Барі раду керівників повстанських загонів, на який було вирішено спільно діяти на випадок появи на Поділлі польсько-шляхетських військ. На раді було прийнато постанову : написати універсали до селян і міщан, в яких закликати їх озброюватись і починати збройне повстання проти магнатів, шляхти і королівських урядовців. Увага на раді була звернута і на те, щоб забезпечити повстанців зброєю і провізією. Цей заклик мав великий успіх. У кінці 1594р. в Барському і Братславському старостах розгорнулась активна боротьба: в селах і містечках утворювались озброєні загони селян, ремісників, наймитів, які встановлювали там свою владу. Побоюючись за своє життя, шляхта кидала свої маєтки і тікала звідси.
Завантажити реферат