Новонароджена дитина: рефлекси, стани, режим, годування, проблеми

Ковтальний рефлекс. Діти вміють ковтати і тому відразу можуть ссати молозиво з грудей мами і проковтувати його.

Автоматичне крокування. Якщо немовля підняти так, щоб ступні його ніг спиралися об стіл, воно автоматично починає крокувати, "як космонавт". Цей рефлекс згасає через 3-6 тижнів. Іноді в дітей ноги заплітаються, або цей рефлекс виражений слабко. У цьому випадку дитині знадобиться спеціальний масаж, вправи у воді для того, щоб «розплутати ніжки». Про­водилися експерименти, коли дітям не давали забути цей рефлекс, а продовжували і після 3-6 тижнів ставити дитину на ноги для закріплен­ня рефлексу. У цьому випадку діти починали ходити швидше. Більш охоче дитина буде ходи­ти не по суші, а по гумовому килимку у ванній, коли вода налита їй під груди.

Хватальний рефлекс. Якщо до внутрішньої сторони руки доторкнутися пальцем чи будь-яким предметом, то дитина стисне його в ку­лачку дуже сильно. Цей рефлекс широко ви­користовується в комплексі динамічної гімна­стики. Коли дитина навчиться брати предме­ти, приблизно на 4-му місяці життя, цей реф­лекс змінюється усвідомленим хватанням. На стопах ніг також виявляється хватальний рефлекс. При натисненні на стопи ніг дитини її пальці починають згинатися і залишаються в такім положенні доти, поки не припиниться роздратування.

Плазувальний рефлекс. У немовлят є плазу-вальний рефлекс. Дитина підтягує ніжки під себе, при цьому просуваючись вперед, їй мож­на трошки допомогти, підставивши свої до­лоні під її п'яточки. Здорове немовля може в перший же день повзти дуже далеко, тому спочатку бажано використовувати «гніздеч­ко» — обмежений простір, з якого дитина не може виповзти.

Захоплюючий рефлекс, відомий за назвою рефлексу Моро. Шум чи зміна положення ля­кають дитину, і вона реагує на це бурхливими рухами тіла. Вона швидко і високо підкидає свої ручки і ніжки. На 4-му місяці життя цей рефлекс у дитини згасає.

СВІТ ПОЧУТТІВ ДИТИНИ

Немовля може все, що сприймає своїми ор­ганами зору, зв'язувати воєдино, упорядкову­вати і реагувати на це. Відразу після першого подиху дитина починає користуватися своїми органами почуттів, щоб пізнавати світ, у який вона прийшла. Маля не тільки використовує навички, отримані в утробі матері, за корот­кий час воно швидко навчається всьому ново­му. У нього є величезні потенційні можливості багато чого засвоювати.

Сучасні дослідження дають відповідь, що ж саме бачить і почуває дитина відразу після на­родження.

Зір. Якщо дитина народжується в примі­щенні з приглушеним світлом, вона широко відкриває очі і починає оглядатися навколо. Як­що вона народжується в родильній кімнаті з яс­кравим освітленням, то щільно стуляє очі: вона робить так, щоб не осліпнути в перший момент. Відразу після народження дитина шукає зоро­вий контакт із мамою. Еволюція надала немов­ляті ідеальний зір для виживання. Найкраще дитина бачить на відстані 20 см. Вона може в ме­жах 20-30 см зосереджувати зір на будь-якому об'єкті. З погляду виживання, таким об'єктом є його мати і їжа, а все інше на цій стадії розвитку може лише привести дитину до паніки. Тому гострота зору в дитини на відстані ще в 20—30 разів слабкіша, ніж у дорослого, а очі ще не здатні налаштовуватися на далекі і близькі об'єкти. Блаженне небачення маляти дозволяє йому залишатися спокійним і одночасно ідеаль­но сприйнятливим до сигналу, що надходить від його захисниці. Дитина поки не сприймає де­талі. Притягає дитину обличчя — велике коло, на якому є два маленьких кола і горизонтальна і вертикальна смуги носа і рота. Йому подо­бається усе, що рухається і випромінює емоції. Ви можете помітити, що рухи обох очей ще не­достатньо скоординовані, однак, це не косо­окість. Діагноз косоокості в дитини встанов­люється до третього місяця життя, коли зоро­вий нерв майже цілком сформований. У цей період дитина може краще наводити погляд на навколишні предмети, чіткіше їх бачити, довше на них зосереджуватися. Предмети, що руха­ються, він буде проводжати очима, її усе більше починає цікавити навколишнє. Приблизно з 6 місяців вона починає відрізнят" облич-:- інших людей, крім мами і папи. Одночасно вклю­чається реакція занепокоєння і тривоги на не­знайомий подразник. Хоча цілком зір фор­мується лише до 4 років, до року більшість до­рослих реакцій на зовнішній зоровий подразник вже сформована. Однорічна дитина вже цілком візуально адаптована.

Слух. Слух дитини також натренований ще з внутрішньоутробного життя. Там вона чула биття серця матері, пуповини, різні звуки ззовні. Хоча слуховий нерв цілком розви­вається лише до кінця першого року, у дитини яскраво виражена здатність чути з періоду новонародженості. Вона відразу відрізняє знай­омі голоси від чужих. Найбільше слух дитини настроєний на голос мами, і це не дивно, адже вона звикла вже до її голосу. Відразу після на­родження і протягом ще декількох днів внутрішнє вухо дитини заповнене рідиною, що зм'якшує сприйняття неймовірної

кількості різноманітних звуків, які обрушу­ються на дитину після появи на світло.

Дитина повертає голову в напрямку, звідки доноситься звук. Установлено, що дитині більше подобаються високі частоти, ніж баси. Багато дорослих людей інстинктивно зміню­ють тембр голосу на більш високий при роз­мові з дитиною, адже такий голос їй подо­бається більше. Мама, що розмовляє з дити­ною, що воркоче над нею, робить їй неоцінен­ну послугу. У людини слух прямо поєднаний з унікальною функцією, якою не володіє більше ніяка істота на Землі, — здатністю до зро­зумілої мови, її здатність до сприйняття і роз­ходження звуків ідеальна. Починаючи зі стадії статевого дозрівання, вона починає вга­сати. Іронія полягає в тім, що до того моменту, коли людина зможе скористатися дорогою сте­реосистемою, вона вже не зуміє її по-справжньому оцінити.

Органи нюху. У світі дорослих зір без­роздільно панує над нюхом, однак, у житті ди­тини її ніс відіграє дуже важливу роль. Дити­на відразу після народження розрізняє запа­хи, вона відразу впізнає свою матір по спе­цифічному запаху її шкіри. Вона розрізняє за­пах молока. Притягнута запахом молока, ди­тина відразу прагне ссати груди. По запаху во­на може відрізнити свою маму від іншої жінки. Дивно, але і мати може по запаху впізнати свою дитину без будь-яких інших підказок. З усіх почуттів запах і смак для ди­тини відіграють найважливішу роль. Дитина накладає свій запах на материнські груди, на свої іграшки і пелюшки. Після того, як їх випруть, дитина втрачає до них інтерес.

Смак. У лоні матері дитина вже розрізняла смак. В роті в немовляти на тисячу більше смакових рецепторів, чим у дорослої людини, деякі з них розташовані навіть за щоками. Усі вони спрямовані тільки на одне — на сприй­няття материнського молока. Численні прове­дені експерименти з підслащення і підсолю­вання навколоплідної рідини показують, що дитині різноманітні смакові відчуття були не­байдужі. Існують чотири основних смаки: со­лодке, кисле, солоне і гірке, котрі в сполу­ченні дають усю ту гаму смакових відчуттів, якими насолоджуємося ми, дорослі. Але в ди­тини працює інша динаміка. Розчин цукру викликає сильний смоктальний рефлекс, а розчин солі — зовсім іншу реакцію. Ці ме­ханізми забезпечують дитині дотримання строгої молочної дієти. Не випадково дорослі в момент сильного щиросердечного хвилюван­ня шукають заспокоєння в чашці солодкого чаю чи гарячого шоколаду, так вони регресу­ють у стан дитинства.