Надзвичайна ситуація викликана ядерним вибухом

кілометрів.

Основним параметром, що характеризує світлове випромінювання, є світловий імпульс. Вимірюється у калоріях на 1 см2 поверхні, розташованої перпендикулярно напряму безпосереднього випромінювання, а також у кілоджоулях на м2; 1 кал/см2 = 42 кДж/м2.

Залежно від величини сприйнятого світлового імпульсу та глибини ураження шкірного покриву у людини виникають опіки

трьох ступенів:

- опіки 1 ступеня характеризуються почервонінням шкіри,

припухлістю, болючістю, спричиняються світловим імпульсом 100 .200 кДж/м2;

- опіки 2 ступеня (пухирі) виникають при світловому імпулм І 200 .400 кДж/м2;

- опіки 3 ступеня (виразки, омертвіння шкіри) з'являютьс н при величині світлового імпульсу 400-500 кДж/м2.

Велика величина імпульсу (понад 600 кДж/м2) спричиня< обвуглення шкіри.

Під час ядерного вибуху 20 кт опіки 1 ступеня будуть спостерігатися у радіусі 4,0 км, 2 ступеня - у радіусі 2,8 км, З ступеня - у радіусі 1,8 км.

При потужності вибуху 1 Мт ці відстані збільшуються до 26,8 км, 18,6 км, та 14,8 км відповідно.

Світлове випромінювання розповсюджується прямолінійно та не проходить крізь непрозорі матеріали. Тому будь-яка перешкода (стіна, ліс, броня, густий туман, пагорби тощо), здатна утворити зону тіні, захищає від світлового випромінювання.

Найсильнішим ефектом світлового випромінювання є пожежі. На розмір пожеж впливають такі фактори, як характер та стан забудови.

При щільності забудови понад 20% осередки пожежі можуть злитися в одну суцільну пожежу.

Втрати від пожеж у другій світовій війні становили 80%. При відомому бомбардуванні Гамбурга одночасно підпалювалося 16 тис. будинків. Температура у районі пожеж сягала 800°С. Світлове випромінювання значно посилює дію ударної хвилі. Проникаюча радіація (45% енергії вибуху) спричиняється випромінюванням та потоком нейтронів, які проникають на декілька кілометрів навкруги ядерного вибуху, іонізуючи атоми цього середовища. Ступінь іонізації залежить від дози випромінювання, одиницею вимірювання якої служить рентген ( в 1 см сухого повітря при температурі та тискові 760 мм рт ст утворюється близько двох мільярдів пар іонів). Іонізуюча здатність нейтронів оцінюється у екологічних еквівалентах рентгена ( Бер - доза нейтронів, вплив яких дорівнює впливові рентгена випромінювання).

Вплив проникаючої радіації на людей викликає променеву хворобу. Променева хвороба 1 ступеня (загальна слабкість, нудота, запаморочення, спітнілість) розвивається у більшості випадків при дозі 100 .200 рад.

Променева хвороба 2 ступеня (блювота, різкий головний

Ін/Іь) виникає при дозі 250 .400 рад.

Променева хвороба 3 ступеня (50% помирає) розвивається мри дозі 400-600 рад.

Променева хвороба 4 ступеня (у більшості випадків настає < мерть) виникає при опроміненні понад 600 рад.

При ядерних вибухах малої потужності вплив проникаючої радіації значніший, ніж ударної хвилі та світлового опромінювання. Із збільшенням потужності вибуху відносна частка уражень проникаючої радіації зменшується, оскільки зростає число травм та опіків. Радіус ураження проникаючою радіацією обмежується 4 .5 км незалежно від збільшення потужності вибуху.

Проникаюча радіація суттєво впливає на ефективність роботи радіоелектронної апаратури та систем зв'язку. Імпульсне випромінювання, потік нейтронів порушують функціонування багатьох електронних систем, особливо тих, що працюють в імпульсному режимі, викликаючи перерви в електропостачанні, замикання в трансформаторах, підвищення напруги, перекручування форми та величини електричних сигналів.

При цьому випромінювання викликає тимчасові перерви у роботі апаратури, а потік нейтронів - незворотні зміни.

Для діодів при щільності потоку 1011 (германієві) та 1012 (кремнієві) нейтронів/см2 змінюються характеристики прямого та зворотного струмів.

У транзисторах зменшується коефіцієнт підсилювання струму та збільшується зворотний струм колектора. Кремнієві транзистори стійкіші і зберігають свої підсилюючі властивості при потоках нейтронів вище 1014 нейтронів/см2.

Електровакуумні прилади стійкіші та зберігають свої властивості до щільності потоку 571015 - 571016 нейтронів/

см2

Резистори та конденсатори стійкі до щільності 1018 нейтронів/см2. Потім у резисторів змінюється провідність, у конденсаторів збільшуються витоки та втрати, особливо для електролічильних конденсаторів.

Радіоактивне зараження (до 10 % енергії ядерного вибуху) виникає через наведену радіацію, випадання на землю осколків поділу ядерного заряду та частини залишкового урану-235 чи плутонію-239.

Радіоактивне зараження місцевості характеризується рівнем радіації, який вимірюється у рентгенах за годину.

Випадання радіоактивних речовин продовжується при русі

радіоактивної хмари під впливом вітру, внаслідок чого ни поверхні землі утворюється радіоактивний слід у вигляді смуги зараженої місцевості. Довжина сліду може сягати кількох десятків кілометрів і навіть сотень кілометрів, а ширина -десятків кілометрів.

Залежно від ступеня зараження та можливих наслідків опромінення виділяють 4 зони: помірного, сильного, небезпечного та надзвичайно небезпечного зараження.

Для зручності вирішення проблеми оцінки радіаційного стану межі зон прийнято характеризувати рівнями радіації на 1 годину після вибуху (Р0) і 10 годин після вибуху Р10. Також встановлюють значення доз гамма-випромінювання Д, які одержують за час від 1 години після вибуху до повного розпаду радіоактивних речовин.

Зона помірного зараження (зона А) - Д = 40,0 .400 рад. Рівень радіації на зовнішній межі зони Р0 = 8 Р/год, Р10 = 0,5 Р/год. В зоні А роботи на об'єктах, як правило, не зупиняються. На відкритій місцевості, розташованій у середині зони чи у її внутрішній межі, роботи припиняються на декілька годин.

Зона сильного зараження (зона Б) - Д = 4000 .1200 рад. Рівень радіації на зовнішній межі Р0 = 80 Р/год, Р10 = 5 Р/год. Роботи зупиняються на 1 добу. Люди ховаються у сховищах чи евакуйовуються.

Зона небезпечного зараження (зона В) - Д = 1200 .4000 рад. Рівень радіації на зовнішній межі Р0 = 240 Р/год, Р10 = 15 Р/год. У цій зоні роботи на об'єктах зупиняються від 1 до 3 .4 діб. Люди евакуйовуються чи ховаються в захисних спорудах.

Зона надзвичайно небезпечного зараження (зона Г) на зовнішній межі Д = 4000 рад. Рівні радіації Р0 = 800 Р/год, Р,0 = 50 Р/год. Роботи зупиняються на декілька діб та поновлюються після спаду рівня радіації до безпечного значення.

Для прикладу на рис. 3 показані розміри зон А, Б, В, Г, які утворюються під час вибуху потужністю 500 кт та швидкості вітру 50 км/год.

Характерною особливістю радіоактивного зараження внаслідок ядерних вибухів є порівняно швидкий спад рівнів радіації (табл. 12).

Великий вплив на характер зараження справляє висота вибуху. При висотних вибухах радіоактивна хмара піднімається на значну висоту, зноситься вітром та розсіюється на великому просторі.