Беззбитковості підприємство досягає при таких обсягах діяльності, коли при інших рівних умовах доходи від реалізації дорівнюють загальній сумі витрат обігу.
Графічна інтерпретація точки беззбитковості при проведенні торговельної діяльності може бути представлена наступним чином ( рис. 1.1).
Алгоритм розрахунку беззбитковості витікає із основної умови ії досягнення:
ВД = ВО.
Величина валового доходу і витрат обертання залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту). Ця залежність може бути так:
ВД = РВД * Т , (*)
100
ВО = ВОзм + ВОпост = ВОзм * Т + ВОпост (**)
100
де ВД, РВД - відповідно валовий доход підприємства в абсолютній сумі та його рівень у відсотках до товарообороту.
Якщо підставити вирази (*) і (**) у вихідне рівняння та зробити необхідні математичні переутворення, одержимо:
РВД * Т = Рвозм * Т + ВОпост,
100
Т * (РВД – Рвозм) = ВОпост,
100
Т = ВОпост * 100 ,
РВД – РВО
ВО, Возм, ВОпост - відповідно загальна сума витрат обігу підприємства, ії
зміна та постійна частина;
Рвозм – рівень змінних витрат обігу у відсотках до товарообороту;
Т – обсяг товарообороту.
За точкою беззбитковості підприємство при умові зростання обсягів діяльності входить в зону прибутковості. Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, залежить від обраної стратегії. Вона може бути: мінімальною, нормальною, необхідною.
Під мінімальним розуміється прибуток, розмір якого після уплати податків задовільняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал.
Кількостю мінімальний рівень рентабельності відповідає рівню середньої процентної ставки банків по депозитам, що склался в теперешній період часу. Це обумовлюється тим, що власник підприємства не зацікавлений інвестувати кошти в створення (функціонування) підприємства, якщо чистий прибуток за результатами діяльності підприємства менший за суми процентів, які б він міг одержати від зберігання своїх грошових коштів у банку чи придбання на них цінних паперів інших підприємств.
Сума мінімального прибутку може бути розрахована, виходячи з даного припущення:
Пмін = К * МРР ,
100 – Сп
де:
Сп – частка прибутку, яка сплачується в бюджет і вигляді податків та
обов”язкових платежів;
МРР – мінімальний рівень рентабельності капіталу, відсотків;
К – обсяг інвестованого капіталу.
Визначення обсягу діяльності, що забезпечує одержання мінімальної рентабельності здійснюється з формулою:
ВО пост + К * МРР * 100
Т мрр = 100 – Сп ;
Рвд - Рвозм
де:
Тмрр – обсяг товарообороту, що забезпечує одержання мінімального
прибутку.
Тт/об – обсяг товарообороту, при якому досягається беззбитковість;
Тмрр – обсяг товарообороту, при якому досягається мінімальна рентабельность на вкладений капітал.
Графічна інтерпретація точки мінімальної рентабельності буде мати наступний вигляд ( рис.1.2. ).
Під нормальним розуміється прибуток, котрий відповідає нормі прибутку на капітал (МПК), що в середньому склалс на ринку.
Кількісно розмір нормального прибутку ( Пнорм ) розраховується наступним чином:
Пнорм = К * МПК ,
100 – Сп
де:
К – капітал підприємства;
МПК - нормальний рівень прибутковості, відсотків.
Під необхідною розуміється сума прибутку, яка відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий та соціальний розвиток, що утворюються за рахунок прибутку після сплати податків.
Поняття “максимальний прибуток” пов”язане з реалізацією мети поведінки підприємства на ринку. Підприємство, яке намагається максимізувати одержуваний прибуток, мусить, з одного боку, визначити доцільність наращування обсягів діяльності, з другого – розрахувати обсяг діяльності, що дозволяє одержати максимально можливий прибуток.
I. Залежно від порядку відшкодування витрат підприємства виділяють
маржинальний прибуток. Розмір маржимального прибутку визначається як різниця між валовим доходом і умовно-змінненими витратами. Маржинальний прибуток виступає джерелом покриття витрат і формування прибутку підприємства.
Важливим аспектом діяльності підприємства є процес визначення запасу фінансової міцності або інтервалу надійності в абсолютному виразі:
Зфм = Ттфм – Ттб ,
де:
Зфм – зона фінансової міцності (інтервал надійності);
Ттфм – обсяг діяльності в точці беззбитковті.
В відносних показниках:
Зфм = Ттфм – Ттб * 100;
Ттфм
Чим більша різниця між фактичним товарооборотом і товарооборотом в точке беззбитковості, тим вищий запас фінансової міцності підприємства, тобто вище його фінансова сталість.
Зниження запасу фінансової міцності означає зменьшення платоспроможності підприємства й збільшення імовіроності банкрутства.
Графічна інтерпретація визначення запасу фінансової міцності підприємства має наступний вигляд ( рис. 1.3. ).
В процесі управління прибутком торговельного підприємства вирішуються дві основні задачі:
1. Підвищення загальної суми прибутку в процесі за окремими напрямками його використання. Серед цих задач важливою являється перша, так як форми та пропоції розподілу прибутку на підприємстві залежать від ії рішення.
2. Ефективний розподіл одержаного прибутку за окремими напрямками його використання. Серед цих задач важливою являється перша, так як форми та пропозицій розподілу прибутку на підприємтсві залежать від ії рішення.
В торговлі, з урахуванням специфіки виконуваних функцій і особливостей формування доходів та витрат, прибуток визначається як різниця між доходом і його поточними витратами ( рис. 1.4. ).
Прибуток виконує ряд функцій:
1. Оціночна функція.
Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця.
2. Розподільча функція.
Ії зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різних рівней та залишається в розпоряджені піприємства.
3. Стимулююча функція.
Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання (фонд заохочення, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивидентів, пайовий фонд, тощо).
Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності торговельного підприємства. Його одержання є обов”язковою умовою розширеного відтворення на підприємтсві, забезпечення його самофінансування і змінення конкурентноздатності на ринку.
Абсолютна величина прибутку виступає узагальнюючим підсумковим показником, який характеризує обсяг фінансових коштів підприємства для розрахунків з бюджетом та позабюджетними фондами, формування фондів підприємства, призначених для стимулювання і розширеного відтворення.
Цей показник не відображає ступеня ефективності господарської діяльності підприємства. Маса прибутку може зростати при недостатньому використанні ресурсів підприємства, порушенні вимог режиму економії. Тому для характеристики ефективності господарської діяльності, ступеня використання його ресурсів, раціональності здійснених витрат набуло поширення застосування показників відносної прибутковості, які в економічній практиці одержали назву рентабельності.
Завантажити реферат