Рідний край- Україна

Малі річки Києва мають дійсно незначну протяжність: Глибочиця — 9 км, Сирець — 9 км, Нивка — 19 км. Ширина рус­ла Нивки — 2 м, живиться річка переважно підземними водами і тому в посушливі періоди пересихає. На ній створена система ставків. На Лівобережжі Києва тече річка Дарниця.

Водотоки малих річок Києва повністю або частково заточені в колектори, по трубах вони протікають під забудованою частиною міста і спостерігати їх тепер неможливо.

Дніпро, що протікав у давнину біля самісіньких круч Правобе­режжя, змінив русло і залишив на рівнині свій рукав — річку Почайну. Ця назва відома з часів Київської Русі. Починалась Почайна на Оболоні, від Дніпра була відділена піщаною косою. Довжина рукава становила 8 км. В 19 столітті коса була розмита Дніпром і він "поглинув" Почайну. В минулому тут існувала гавань. Згодом вона перетворилась на ряд невеликих озер, які були знищені при будівництві масиву "Оболонь". У басейні Почайни розташовані житлові масиви Подолу і Оболоні.

Мені відкрилась істина печальна:

Життя зникає, як ріка Почайна

Через віки, а то й через роки,

ріка вже стане спогадом ріки.

І тільки верби знатимуть старі:

киян хрестили в ній, а не в Дніпрі.

Ліна Костенко

І все ж у Києві ще збереглась річка в природному стані. Єдина й остання. Це Віта, її довжина всього 12 км. Протікає вона на південних околицях міста, впадає в Дніпро навпроти острова Козачий. Зберегти останню річку Києва можна, захистивши басейни (тери­торії, з яких річки збирають воду) трьох її приток — Сіверки, Путиля і Малої Віти.

Значення річок. Невпізнанне змінилися з тих прадавніх часів, коли прийшли у наші місця Кий з братами, береги Дніпра, і тільки сам він, як і колись, гордо й велично "плине і в'ється по зеленому світу ." Сьогоднішній Дніпро невтомно трудиться, примушуючи працювати турбіни електростанцій (Київська ГЕС), зрошуючи землі . життєдайною вологою, несучи на своїх хвилях кораблі. Дніпро і його притока Десна є основними джерелами питної води для міста. Вода в Дніпрі м’яка і вважається однією з кращих питних вод, якби не сильне забруднення її стічними водами. Надходження води здійснюється Дніпровським, Деснянським, Новодніпровським, Північним та артезіанським водопроводами. На кожного киянина припадає біля 500 л води на добу. За рік місто використовує в цілому 814,5 млн. куб. м. При цьому власне "випиває" місто — 423,9 млн. куб. м (52%). Дніпру належить виключна роль у водопостачанні промислових підприємств Києва.

По обидва береги Славутича розташовані прекрасні місця відпочинку – Труханів острів, Гідропарк, Довбичка, Матвіївська затока, Венеціанська протока.

В Києві та його околицях є майже всі типи вод суходолу, крім льодовиків. Це – озера, болота, підземні води, штучні (створені людиною) водойми та канали.

Озера. Озеро - це природна заглибина на суходолі, заповнена водою. В Києві найбільше озер біля Дніпра. Це так звані заплавні озера. Під час повені вони затоплюються водами Дніпра і площа їх значно збільшується. Розміри водної поверхні київських озер не­великі (менше 5 га). Найбільші за площею — Вирлиця, Радунка і Тельбин. Відомі також Біле, Василькове, Лукове, Синякове, Вузь­ке, Довге, Синє. (Знайдіть ці озера на плані Києва). Замерзають київські озера переважно на початку грудня, скресає крига на в середині березня. Товщина льоду в суворі зими досягає 60 см. Найвища температура води у липні. Озера використовуються для спортивної риболовлі та відпочинку.

Болота. Болото - надмірно зволожена ділянка земної повер­хні, в якій утворюється торф. Заболочені ділянки поширені на околицях Києва в долинах річок Дніпра, Ірпеня, на дні балок та струмків. Заболочуванню сприяє рівнинний рельєф та погодні умови Київщини (Подумайте, які саме?).

Штучні водойми. Найбільшою штучною водоймою поблизу Києва є Київське водосховище. Воно створене у 1964-1966 роках після спорудження Київської ГЕС. Це велика водойма. Площа водосховища більша за площу Києва: довжина -110 км, ширина до 12 км. Недаремно водосховище називають Київським морем. Середня глибина водосховища - 4 м, найбільша - 14,5 м. Вико­ристовується для потреб електроенергетики, рибного господар­ства, водопостачання, як місце відпочинку.

Разом з тим, створення водосховищ викликає ряд негативних явищ: "цвітіння води", розмивання водою берегів, підтоплення при­леглих територій. Зміна температури води у водосховищі, змен­шення швидкості течії, в порівнянні з річкою, наявність значних мілин призвело до сильного розвитку в них синьо-зелених водорос­тей. Відмирання водоростей супроводжується поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто буває замор ри­би. Значної шкоди водосховищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС, що спричинила цілий ряд проблем, пов'язаних з використанням його для господарських потреб.

У наш час на території міста існує більше 150 невеликих штуч­них водойм (переважно ставків), які влаштовані на струмках і неве­ликих річках. Деякі ставки, наприклад Оріхуватські, за останні роки відновлені, здійснено їх благоустрій. Ставки створені на річці Нивка, струмку Сирець, в басейні Либеді, в Голосіївському лісі.

У 1961 році при будівництві житлового масиву на Русанівці був спеціально прокладений обвідний канал. Він служив кар'єром для намиву піску під забудову Русанівки. Довжина каналу — 2,7 км, ширина — 40 м, глибина — 3—4 м. Канал з його фонтанами є окра­сою не тільки Русанівки, а й всього Києва.

Підземні води — ті, що знаходяться у верхній частині земної по­верхні внаслідок просочування туди дощових та талих вод. Вони заповнюють проміжки в пісках і гальці, тріщини та пустоти під землею. Ближче до поверхні лежать грунтові води. На території Києва вони залягають порівняно неглибоко: від 1 до 20 м і більше. І Через забудову міста та водотривкий асфальт на дорогах проникнення води вглиб значно зменшується. Рівень ґрунтових воді знижується у зв'язку із створенням кар'єрів при намиві ділянок під забудову нових житлових масивів. Та особливо різко знижується рівень ґрунтових вод (до 26 м) при будівництві метрополітену.

На глибині 250—300 м в центрі міста протікає велика підземна річка. В ній прекрасна питна вода, яка добувається за допомогою свердловин на Подолі (на Поштовій площі) і використовується для виготовлення мінеральної води "Оболонська". А справжні мі­неральні води в районі Києва не утворюються, оскільки місто знаходиться в зоні активного водообміну.

Водопостачання населення Києва на 15% здійснюється за ра­хунок підземних вод (артезіанським водопроводом). На території міста існує 369 свердловин.

В результаті проникнення каналізаційного змиву з вулиць і автодоріг вглиб землі підземні води забруднюються.

V. ГРУНТОВО-РОСЛИННИЙ ПОКРИВ

І ТВАРИННИЙ СВІТ

Властивості грунту. Кожному з вас відомо, що грунт — пухкий шар, який вкриває земну поверхню. Всі знають, що на ньому рос­туть трави, кущі, дерева. На піску, глині, граніті рослини не ростуть. Грунт має певну особливість, яка відрізняє його від гірських порід, — родючість. Родючість — це здатність забезпечувати рослини необхідними їм для життя поживними речовинами. Тепер зрозуміло, чому грунт називають особливим природним утворенням. Родючість грунту залежить відкількості в ньому перегною - решток рослин і тварин. Перегній надає грунту темного забарвлення.