ЗМІСТ
Вступ
1 Загальні відомості про аерозолі.
2 Загальна характеристика атосферного аерозоля
2.1 Форма та розміри аерозолей.
2.2 Хімічний склад та основні джерела аерозольних часток
2.3 Оптичні параметри аерозолей
3 Вплив аерозоля на клімат
4 Дослідницькі центри по визнеченню вмісту малих
домішок в атмосфері
5 Астрозолі та їх участь у виникненні Всесвіту .
Висновок .
Список літератури .
ВСТУП
Мало кому відома наука про аерозолі. Багато людей можуть вважати, що вона не відіграє важливої ролі в житті планети. Але це не так. Аерозолі можуть впливати на клімат, як у місцевому так і в глобальному масштабі, а тим самим й на життя людини. Тому вивчення аерозолів має велике значення.
Ця робота присвячена аерозолям та їх впливу на клімат. Для того, щоб якомога краще зрозуміти цю тему необхідно переглянути такі питання, як :
1) загальні характеристики аерозолей;
2) вплив аерозолей на клімат;
3) визначення вмісту малих домішок в атмосфері;
4) участь астрозолей у виникненні Всесвіту.
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО АЕРОЗОЛІ
Вже давно і достатньо надійно встановлено вплив аерозоля природнього походження на клімат. Найбільш чітко це проявилося в періоди після великих вулканічних вивержень, коли спостерігалося зниження температури повітря. Навпроти - відсутність на протязі декількох десятиріч потужних вивержень розглядається як головна причина підвищення температури в першій половині двадцятого сторіччя. Вплив вивержень на температуру повітря дуже чітко виявляється в стратосфері нижніх широт, що обумовлено прямим впливом поглинення сонячної радиації аерозолем. Останнім часом накопичується все більше даних про значний зріст інтенсивності вибросів в атмосферу індустріальних аерозолей. Разом з тим спроба аналізу даних вимірювань прозорості атмосфери з початкуXX віку призвела до висновку, що, якщо виключити спорадичні варіації, обумовлені вулканічною активністю, будь-яких помітних глобальних тенденцій зміни прозорості за останні 50 років не виявлено. В таблиці 1.1 представлено порівняльну характеристику о ролі різноманітних джерел аерозольних часток, які не є дуже точними і можуть використовуватись для приблизної характеристики ролі окремих джерел [3].
Табл1.1 Порівняння вибросів в атмосферу чи виникнення в атмосфері часток радіуса < 20 мкм [3]
|
Джерела |
106 тон/год |
|
природні джерела : |
|
|
- частки грунту і горних порід (вивітрювання) |
100 – 500 |
|
- продукти лісових пожарів і спалювання сільсько – господарських остатків |
3 – 150 |
|
- морська сіль |
300 |
|
- частки вулканічних вивержень |
20 – 150 |
|
частки, що були образовані внаслідок емісій газів та послідуючих реакцій: |
|
|
- сульфати з H2S |
130 – 200 |
|
- солі амміака з NH3 |
80 – 270 |
|
- нітрати з NОX |
60 – 430 |
|
- вуглеводні сполуки, які є продуктами життєдіяльності рослинності |
75 – 200 |
|
770 – 2200 |
|
|
Індустріальні джерела: |
|
|
- прямий виброс часток |
10 – 90 |
|
Частки, що утворені внаслідок газового забруднення: |
|
|
- сульфат з SO2 |
130 – 200 |
|
- Вуглеводнi сполуки |
15 – 90 |
|
- нітрати з NОX |
30 – 35 |
|
185 – 415 |
|
|
Вс.: 97 – 2615 |
Дуже важливим в цьому е проблема роздільної оцінки внесків індустріальних і природніх джерел аерозолей. В таблиці 1.2 приведена зводна характеристика компонент і джерел атмосферного забруднення.
Табл.1.2 Компоненти і джерела атмосферного забруднення [ 3 ]
|
CO2 |
вулкани, спалювання палива, тварини |
|
окис вуглецю |
двигуни внутрішнього сгорання, вулкани |
|
сполуки сірки |
бактерії, спалення палива, вулкани, випарення морських бризок |
|
вуглеводні сполуки |
двигуни внутрішнього сгорання, бактерії, рослинність |
|
сполуки N |
бактерії, горіння |
|
частки |
вулкани, вітряна ерозія, горіння, промислова обробка, метеори, випарення краплин морських бризк, лісові пожежі |
Табл.1.3 Характеристика відношення між компонентами забруднення природнього та антропогенного походження [3]
|
Компонента |
Вміст компонентів кг/рік |
|
|
природніх |
антропогенних |
|
|
О3 |
1.8*1012 |
мало |
|
СО3 |
7.2*1013 |
1.4*1012 |
|
Н20 |
4.5*1017 |
9*1012 |
|
СО |
1.8*1011 |
|
Завантажити реферат