Українські реферати, курсові, дипломні роботи
UkraineReferat.org
українські реферати
курсові і дипломні роботи

Громадянське суспільство і держава

Реферати / Право / Громадянське суспільство і держава

3. З розвитком громадянського суспільства в структурі державних органів з'являються і встановлюються в якості постійних загальнонаціональні (а не тільки станові) представницькі установи парламентського типу, що володіють правами твердження податків і зборів, що надходять у скарбницю держави, а також прийняття найбільш важливих нормативно-правових актів (законів). Виникнення і розвиток представницької демократії — явище, властивий епосі формування громадянського суспільства. Представницькі установи, піднімающиїся спочатку на основі майнових цензів, завжди законодавствували від імені всього народу (нації).

4. Держава має управлінський апарат, що складається з професійних службовців, чиновників, а також постійну армію. Створення бюрократії як ієрархічно організованої системи керування зі строго визначеними функціями кожної ступіні і посади — явище Нового часу. Основна маса що служать і військових складається з облич різної станової чи класової приналежності, що займають строго визначені місця в службовій чи посадовій ієрархії й одержують зміст від держави.

5. Держава засновує і збирає податки, за рахунок яких створюється і поповнюється державна скарбниця, відкіля виробляються витрати на зміст державного апарата й армії. Як правило, установа податків і твердження кошторису державних витрат (державний бюджет) вимагає згоди представницької установи.

6. Сучасна представницька держава офіційно визнає юридичну рівність громадян (чи підданих), їхні права і волі, а також гарантії цих прав і волі.

2.2 Співвідношення держави і суспільства

Суспільство в широкому значенні-сукупність історико складених форм спільної діяльності людей; у вузькому-історико конкретний тип соціальної системи, певна форма суспільних відносин.

Держава-це організація політичної влади, яка сприяє переважному втіленню конкретних інтересів (класових, загальнолюдських, релігійних, національних тощо) в межах визначенної території.

Суспільство і держава-поняття незбіжні. Перше більш ширше за друге, тому що суспільство має недержавні структури (політичні партії, політичні рухи, суспільні організації і об`єднання, трудові колективи тощо).

Держава займає в суспільстві провідне положення і відіграє ньому головну роль. По характеру держави ми можемо судити о характері всього суспільства, о його суттевості.

Держава по відношенню до свого суспільства виступає, як засіб управління, ведення загальних справ (підтримка порядку и суспільної безпеки), а по відношенню до своїх супротивників використовує насильство і примус.

Хронологічні рамки суспільства і держави також не співвідносяться: преше виникло раніше є має більш багату історію ніж друге. Держава була народжена прогресуючим суспільством, вона набуває по відношенню до нього відносну самостійність. Ступінь цієї самостійності постійно змінюється, залежить від зовнішніх та внутрішніх умов взаємодії.

III Перспективи і перешкоди розвитку громадянського суспільства.

В умовах низького рівня цивільної культури і відсутності тривалий час у росіян можливості відігравати вирішальну роль у суспільно-політичному житті різкий перехід від тоталітарно-авторитарного суспільства до демократичного неминуче привів би до охлократії, розвалу держави і паралізував би діяльність громадянського суспільства, що формується, (багато в чому ми маємо можливість це спостерігати і сьогодні).

Тому протягом тривалого часу неминучий перехідний період тісного, часто суперечливої взаємодії і взаємовпливу демократично сформованих органів правової держави й інститутів громадянського суспільства. Поступово в міру підвищення культурного рівня, придбання управлінських навичок, компетенції в судженні про найважливіші суспільно-державні проблеми, громадяни через институты цивільного суспільства будуть брати на себе усе більше функцій державної влади, і переходити до самоврядування. Поки ж у ході політичної реформи члени суспільства повинні мати гарантовану законом і забезпечену всім механізмом реформуючої державної структури можливість вільно виражати свою політичну волю і підвищувати рівень своєї громадянської культури.

Процес формування громадянського суспільства в нас має свої особливості і складності. У країні, особливо в її центральних районах, в останні десятиліття зруйновані органічні вікові зв'язки громадського життя, багато в чому втрачені народні традиції. У той же час горизонтальні зв'язки іншого типу громадянського суспільства тільки починають складатися. Державні структури, що пронизують усе суспільство від верху до низу, виявилися в цій ситуації єдиним з'єднуючим його підставою. У таких умовах форсована перебудова економіки на ринковій основі, ослаблення вертикальної регулюючої ролі державних структур, демократизація, федералізація і децентралізація суспільного керування можуть створити (і вже створюють) соціальний вакуум, що неминуче веде до серйозних економічних і соціально-політичних потрясінь. Тому необхідний обережний підхід до руйнування вертикальних структур державного регулювання і вибір правильної стратегії поетапного згортання вертикальних структур і рівнобіжного розвитку горизонтальних взаємозв'язків. Їхній генезис (горизонтальних ринкових, політичних і правових взаємин) і буде процесом формування громадянського суспільства.

Серьозною перешкодою на шляху формування громадянського суспільства є бюрократія. У ході тривалого історичного розвитку вона перетворилася в могутнє соціальне утворення, що функціонує не тільки як внутрішньодержавна, але і суспільна структура, що заміняє собою дійсні суспільні утворення економічного і соціального порядку. Привласнивши собі суспільні функції, державна бюрократія тим самим узурпувала їхню роль як контрагента вищої державної влади. Без ліквідації подібного протиприродного положення речей розвиток громадянського суспільства буде неможливо.

Приймаючи до уваги все перераховане вище, можна припустити, що процес формування громадянського суспільства в нашій країні буде тривалим і багато в чому хворобливим. Зі світової практики основні напрямки його розвитку відоме: становлення демократичного механізму політичної влади на основі чіткого поділу її функцій, що виражає інтереси різноманітних шарів населення; створення необхідних умов для переходу до ринкової економіки як основі громадянського суспільства; підпорядкування всіх державних, господарських органів, структур усіх політичних партій закону, забезпечення його верховенства; роздержавлення власності в самих різних формах і утворення різних рівноправних економічних суб'єктів; досягнення необхідного рівня громадянської культури, поступове формування навичок соціально-політичної діяльності в демократичних умовах життя. Без останнього, здається, основна частина населення країни виявиться нездатної сприйняти цінності громадянського суспільства, не зрозуміє необхідності його становлення і розвитку.

Розвал старої тоталітарної системи суспільного керування породив багато негативних явищ, такі, як націоналізм, сепаратизм, екстремізм, корпоративність і , що серьознішають перешкодою на шляху твердження громадянського суспільства. В умовах позаринкової економіки і низкою громадянської культури нові корпорації (концерн, суспільно-політичні об'єднання й ін.) з їх нерідко зустрічається максималізмом і нетерпимістю здатні привести суспільство до конфронтації, загостренню соціальних конфліктів. Щоб зробити їхній найменш хворобливими для суспільства (якщо не удасться уникнути їх узагалі), необхідно прийти до громадянської згоди, виходячи з тих суспільних ідеалів, що висувалися і відстоювалися не одним поколінням людей усіх країн світу. Пройшовши тривалу перевірку часом, вони залишаються нетлінними і сьогодні. Мова йде про такі поняття, як "гуманізм", "демократія", "справедливість", що у сучасних умовах повинна розумітися як рівність усіх громадян у правах і можливостях, а аж ніяк не як зрівнялівка в усьому. Незважаючи на найширший плюралізм думок, позицій і поглядів на перспективи нашого подальшого суспільного розвитку, що існують серед українських громадян, подібне тлумачення і практичне здійснення ідеї справедливості здатні згуртувати основну частину населення України. Тим самим буде встановлений громадянський світ, так необхідний для формування громадянського суспільства в нашій країні. З огляду на неминучий опір цьому процесу з боку різних політичних сил у перехідний період від тоталітарно-авторитарного до громадянського суспільства, найбільш прийнятної, можливо, стане модель сильного державно-ліберального режиму, що поступово відкрив би дорогу до справжньої демократії, забезпечив би необоротність руху нашої країни до громадянського суспільства. Його головною задачею буде створення необхідних умов, при яких процеси, що йдуть у суспільстві, змогли б ввійти в нормальне русло, піддавалися б демократичному керуванню і регулюванню.

Завантажити реферат Завантажити реферат
Перейти на сторінку номер: 1  2  3  4  5  6  7 

Подібні реферати:


Останні надходження


© 2008-2024 україномовні реферати та навчальні матеріали