1 Добір теми та настановної консультації.
2 Затвердження графіку виконання роботи.
3 Складання бібліографії з теми.
4 Вивчення літератури та інших джерел.
5 Затвердження плану курсової роботи.
6 Виконання спостережень та експерименту.
7 Підготовка першого варіанту роботи.
8 Перевірка керівником першого варіанту роботи.
9 Внесення змін у план та зміст роботи, оформлення роботи.
10 Подача курсової роботи для захисту.
Курсову роботу треба виконувати точно за графіком, за кожний етап роботи студент звітує науковому керівникові. Враховуючи поради наукового керівника, студент самостійно відшукує додаткову літературу й складає бібліографію за різними джерелами: каталогами книг, журнальних статей, бібліографічними довідниками, за списками літератури, поданими в науковій та навчальній літературі.
Під час роботи з літературою рекомендується спочатку робити на окремих аркушах необхідні нотатки та помітки з зазначенням номера сторінок, у верхній частині зазначається розділ курсової роботи і питання, яких стосуються ці виписки та помітки. Потім цей матеріал систематизують. У процесі написання роботи не можна допускати наведення фактів без відповідного їх аналізування та висновків, тобто декларативності (позиції автора без доведення).
Основні положення роботи треба доводити за допомогою спостережень та експериментів, вони повинні бути мотивовані, підтверджені фактами, прикладами з практики роботи.
Ілюстрований матеріал (карти, схеми, таблиці, рисунки, діаграми, фотознімки тощо) повинні пов’язуватися з текстом, підтверджувати головну ідею курсової роботи.
В курсовій роботі використовуються цитати з літературних джерел. Вони повинні підтверджувати думку автора курсової роботи авторитетним висловлюванням вченого або текстом офіційного документа. Цитати беруть у лапки, записують їх точно за оригіналом й обов’язково подають вказівку або посилання на джерело, звідки взято цитату. Текст цитати може бути використаний у тому розумінні, в якому він поданий в оригіналі (джерелі).
Після вивчення основної частини додаткової літератури (відповідно до графіку) складається план курсової роботи. Студент, виходячи з теми роботи і опрацьованої літератури, складає перелік основних питань, які треба викласти в курсовій роботі. Потім визначається послідовність втілення питань в роботі, враховуючи, що:
1. Першими у курсовій роботі повинні бути викладені загальні питання, які є вступом до змісту роботи.
2. Наступні питання, які розкривають основний зміст теми, повинні розміщуватися у строгій послідовності відповідно до логіки та хронології розвитку проблеми.
3. Останнє питання плану- висновки, де автор курсової роботи повинен узагальнити її зміст.
Якщо це необхідно, до окремих питань плану курсової роботи повинні включатися підпитання та додаткові матеріали.
V. РОБОТА З ЛІТЕРАТУРОЮ.
Джерелами матеріалу для курсової роботи може бути навчальна література, монографії, офіційні державні документи (директиви, накази, постанови керівних органів), документація. Під час опрацювання літератури для курсової роботи студент конспектує матеріал з тих чи інших джерел, підкреслює основні думки і положення, важливі для даної теми, виписує необхідні цитати та матеріал, що ілюструє основні положення. Офіційні документи автор курсової роботи використовує для підтвердження його принципових позицій, з цих документів студент може наводити цитати або давати посилання на них, документація підприємств може застосовуватись у курсовій роботі, звіти, протоколи, бухгалтерія, робота планово- економічного відділу.
Відповідно до теми курсової роботи матеріали, наведені в цьому переліку, студент відбирає, вивчає, аналізує матеріали, робить виписки, а іноді їх переписує повністю. В усіх випадках обов’язково фіксується прізвища та ініціали фахівців, назви виготовлених приладів, дати виконання відповідних видів роботи.
Вивчати та опрацьовувати перелічені джерела треба критично, тоді автор курсової роботи зможе зробити висновок про стан методичної роботи і визначати конкретний зміст (напрям, методику та базу необхідного експерименту).
Спостереження та експеримент є обов’язковими елементами виконання курсових робіт, методики, якщо вони передбачені темою роботи. Тема роботи визначає також зміст, а отже, напрямок і методику спостереження експерименту. Для спостереження визначається мета, методичне завдання, яке треба розв’язати під час цього спостереження. Потім, спостерігаючи, студент з’ясовує, як фахівець розв’язує це завдання, а саме:
1 Яке місце і роль цього завдання в системі роботи фахівця.
2 Які засоби і методи використовує фахівець для розв’язання завдання.
3 Яка роль фахівця у розв’язанні цього завдання.
4 Яка ефективність розв’язання методичного завдання.
5 Які основні переваги і недоліки у розв’язанні завдання.
Природно, що об’єктивність висновків повинна забезпечувати якомога більшу кількість спостережень, занять. На підставі викладеного студент опрацьовує методичні рекомендації з даного конкретного питання. Це поки що його робоча гіпотеза, яку треба експериментально перевірити. Велику складність становить організація і проведення методичного експерименту, але він необхідний для перевірки якості рекомендацій, розроблених автором курсової роботи. Щоб поставити експеримент, студент визначає зміст і опрацьовує методику його проведення. Водночас з керівництвом підприємства визначаються експериментальні та контрольні групи. Ці групи повинні працювати в максимально однакових умовах. Мету проведення експерименту науковий керівник теми обов’язково погоджує з завідуючим кафедрою, з керівництвом підприємства. Усі відомості про експеримент фіксуються в особливому зошиті студента. Вести зошит можна в довільній формі, але в ньому студент повинен відбивати такі дані про експеримент:
1 Мета, з якою проводять експеримент.
2 Коли відбувається експеримент або заходи.
3 Зміст експериментальних завдань.
4 Аналіз і оцінка виконання завдань, виходячи з мети цих завдань.
5 Висновки про подальше проведення дослідів.
Науковий керівник теми записує у зошит студента всі принципові вказівки і зауваження автору курсової роботи, а також пропозиції про зміну характеру, напряму або обсягу експерименту. Наслідки та висновки з експерименту обговорюють фахівці спільно з науковим керівником, як правило, з тими фахівцями, які брали участь в експерименті. Висновки з експерименту, його коротку характеристику та методику проведення студент заносить до курсової роботи.
VI. НАПИСАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ. ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ.
Приклад титульного аркушу курсової роботи наведено на малюнку 1. Після вивчення літературних та інших джерел, консультацій з науковим керівником у автора курсової роботи накопичується достатній матеріал, на грунті якого він повинен написати курсову роботу. Для викладення матеріалу курсової роботи можна рекомендувати таку послідовність
У вступі треба обгрунтувати теоретичну та практичну цінність роботи, тобто обгрунтувати саму постановку проблеми курсової роботи. Потім, дотримуючись хронологічного порядку, коротко зазначити, як тема роботи висвітлюється в наведеній методичній літературі. Далі слід розглянути результати спостережень і показати, як практично розв’язується ця методична проблема. Спостереження треба підтвердити матеріалами з технічної документації, якщо вона відбиває характер цієї проблеми, потім викласти і обгрунтувати попередні рекомендації автора курсової роботи для фахівців, які становлять робочу гіпотезу.
Завантажити реферат