Формування загально-лінгвістичної компетенції учнів в процесі вивчення особливостей адаптації неологізмів – запозичень в сучасній англійській мові

2) Складіть 5 речень з цими словами: perestroika, crurado, mohi-mahi, visagist, pêcher.

Завдання 3.

1) напишіть статтю в газету, використовуючи такі слова: glasnost, perestroika, pêcher, crurado, kletten prinrip, monnet, escrima, koncho, hout ton.

Завдання 3 передбачає розробку індивідуального завдання для кожного учня.

Під час дослідження ми прагнули створити умови для досягнення кожнім учнем хороших знань з предмету, для цього учні заохочувались до праці якомога частіше; використовувались елементи самостійного дослідження, завдання проблемно-пошукового характеру, елементи гри та створення позитивного впливу і ситуації успіху; під час експерименту враховувались індивідуальні особливості кожного учня.

Застосування системного навчання та виявлення неологізмів-запозичень дозволило учням глибше зрозуміти особливості словникового складу англійської мови, допомогла засвоїти основні поняття неології, сприяло оволодінню уміннями та навичками вільного правильного використання неологізмів у мові та мовленні, допомогло оволодіти навичками перекладу, розвитку аналітичних та творчих здібностей учнів.

Ефективність розроблених методичних рекомендацій перевірялася шляхом з’ясування рівня знань із систематизації шляхів запозичення слів, формування умінь та навичок використовувати знання про неологізми і запозичення-неологізми і шляхи адаптації в англійській мові шляхом виконання завдань з перекладу та творчих завдань.

У наведеній нижче таблиці представлені кількісні та якісні показники у процентах.

Таблиця.

3.3. Порівняльний аналіз результатів констатуючого та формуючого експериментів.

У наведеній нижче таблиці, яка є результатом висновків констатуючого та формуючого експериментів, відображених у таблицях подаються узагальнені якісні та кількісні показники успішності учнів (у процентах).

Таблиця.

У таблиці наведено усереднені показники результатів виконання завдань під час проведення експериментів.

На її основі можна побудувати таку діаграму:

Діаграма.

100 %

80 %

60 %

40 %

20 %

0 %

низький середній високий

Таким чином, бачимо, що застосовування методичних рекомендацій у навчальному процесі в середній школі буде ефективним.

Висновки до розділу III.

Підсумовуючи цей розділ роботи, необхідно зробити наступні висновки:

- Аналіз шкільної програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів показав, що вивченню неологізмів та неологізмів-запозичень зокрема не приділяється увага взагалі, і, як наслідок цього, виникає необхідність системного вивчення запозичень-неологізмів, як одиниць, які займають велику частину словникового складу мови. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність розробки методичних рекомендації щодо вивчення цієї теми в школі.

- Аналіз результатів формуючого експерименту, який проводився в чотири етапи, в основу якого було покладено результати констатуючого експерименту, підтвердив застосування запропонованих методичних рекомендації щодо поповнення знань учнів про словниковий склад англійської мови, для розвитку їх лінгвістичної компетенції, розширення кругозору.

Загальні висновки

Словниковий склад англійської мови є одним цілим і постійно змінюється – поповнюється новими мовними одиницями. Запозичення ,як процес поповнення словникового складу мови, є одним з продуктивних способів.

Під час проведення дослідження основна увага зверталася на аналіз ряду питань, актуальних для поповнення словникового складу англійської мови для запозичення нових слів за останні десятиріччя.

Перед усім, вважалося необхідним вивчити найбільш важливі для теорії англійської неології на даному етапі її розвитку питання.

Розглянуто загальну класифікацію неологізмів сучасної англійської мови і місця, що займають в поповненні словникового складу.

Дослідження запозичень-неологізмів і місця ,яке вони посідають серед нових лексичних одиниць, обґрунтовує необхідність їх практичного використання, вивчення в середніх та вищих навчальних закладів. Аналіз шкільної програми показує, що запозичення та шляхи їх адаптації у мові не вивчаються, а результати констатуючого та формуючого експериментів дають нам можливість вести мову про необхідність упорядкованого введення цієї теми в учбовий процес.