Присвійні займенники відмінюються як неозначений артикль однині, як означений – в множині.
Закінчення присвійного займенника залежить від роду, числа і відмінка того займенника перед яким він стоїть.
Наприклад [2.49]
|
meinen Kugelschreiber |
|
|
Ich nehme |
meine Fieder |
|
mein Geft |
Присвійним займенникам mein, dein, unser, euer, Ihr або відповідно український займенник мій, твій, наш, ваш, Ваше залежно від узгодження з підметом.
Присвійні займенники вживаються як прикметник, вони стоять перед іменником і виступають у реченні означенням. Вони вказують кому належить та чи інша річ.
У німецькій мові є тільки один зворотній займенник sich. Він вживається з неозначеною формою дієслова у третій особі однини і множини та у формі ввічливого звертання. Наприклад: [2.50]
sich setzen
er setz sich
sie setz sich
es setz sich
Sie setzen sich
В інших особах при відмінюванні із займенником sich вживається знахідний відмінок відповідних особових займенників. Наприклад: [2.50]
|
ich wasche mich |
wir wäschen uns |
|
|
du wäschte dich |
ihr wascht euch |
|
|
er |
wäscht sich |
sie waschen sich |
|
sie |
Sie waschen sich |
|
|
es |
||
У давальному відмінку займенник sich відповідає українському займеннику собі:
|
ich kaufe mir Hefte |
wir -//- uns -//- |
|
|
du -//- dir -//- |
ihr -//- euch -//- |
|
|
er |
-//- sich -//- |
sie -//- sich -//- |
|
sie |
Sie -//- sich -//- |
|
|
es |
||
У вище наведеному прикладі займенник sich виступає у ролі службового слова.
Зворотній займенник може придавати дієслову відтінок пасивного значення.
Порівняймо: [4.76]
etwas finden, begreifen, lesen; та
Der Schlüsel wierd sich finden; або
Das begreift sich leicht.
Das Buch liest sich leicht.
До вказівних займенників належить:
|
dieser |
diese |
dieses |
цей |
йя |
це |
|
|
jener |
jene |
jenes |
той |
та |
те |
|
|
solcher |
solche |
solches |
такий |
така |
таке |
|
|
es |
це |
|||||
|
der |
die |
das |
той |
та |
те |
|
|
selbst |
(selber) |
сам |
||||
|
derjenige |
diejenige |
dasjenige |
той самий |
та сама |
те саме |
|
|
derselbe |
dieselbe |
dasselbe |
той же |
та же |
те же |
Вказівні займенники es selbst selber не відмінюються і не розрізняються за родами. Займенники solcher, solche, solches вживаються в однині з неозначеним артиклем і відмінюються як прикметник [7.45].
Якщо неозначений артикль стоїть після цих займенників, то вони вживаються у короткій формі і не відмінюються.
Nom. – solch ein schwerer Tag
Akk. - solch einen schweren Tag
У складних вказівних займенників derjenige, diejenige, dasjenige, derselbe, dieselbe, dasselbe перша частина відмінюється як означений артикль, а друга, як прикметник за слабкою відміною [2.52].
Вказівні займенники можуть вживатися в функції прикметника, тобто виступати у значенні означенн, а також виконувати функцію іменника, тобто виступати у реченні підметом. Наприклад:
Dieser (der) ist unser Delegirter
Ist das der Weg zum Roten Platz [4.81].
У наступному випадку виступає вказівний займенник у значенні додатка:
Erzählen Sie das (bis es) noch einmal
Wir helfen denen (denjenigen), die viel versäumt haben [4.82].
Дуже часто можна почути у розмові вказівні займенники das i es.
Займенник das спрямований на попередження висловлювання:
Kannst du allein diese acht Kissen in den 5 Stock hochtragen.
Ми бачимо, що займенник es, навпаки керується наступним висловлюванням.
До питальних займенників належить:
wer? was? хто, що
welcher? welche? welches? який, яка, яке
was für ein? was für eine? was für ein? який, яка, яке
Завантажити реферат