Як записано у Конституції, Верховна Рада працює сесійно (ст 82). Тлумачення Конституційного Суду України: „Положення статей 82, 84, 104 Конституції України стосовно юридичного змісту понять „сесія“ та „засідання“ Верховної Ради України і необхідної кількості присутніх на засіданні народних депутатів України треба розуміти так, що Верховна Рада України працює протягом певних періодів – сесій, на які вона збирається у конституційно визначені строки, як правило, двічі на рік.
Основною формою діяльності Верховної Ради України є пленарні засідання під час сесій, які є регулярними зібраннями народних депутатів України відповідного скликання у визначений час, у визначеному місці і які проводяться за встановленою процедурою. На пленарних засіданнях розглядаються питання, віднесені Конституцією України до повноважень Верховної Ради України, і шляхом голосування народних депутатів України приймаються рішення з цих питань” [3].
Відкриття сесії Верховної Ради оголошується головуючим на засіданні на початку першого пленарного засідання Верховної Ради, яке проводиться в перший день роботи сесії. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий
день після офіційного оголошення результатів виборів.
Сесії Верховної Ради поділяються на чергові та позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. У зв¢язку з такою чіткою визначеністю у Конституції, чергові сесії не скликаються.
Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, або на вимогу Президента. За статтею 83 Конституції, у разі запровадження воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний термін без скликання.
В разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час воєнного чи надзвичайного стану її повноваження тривають до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Проекти законів, постанов та інші документи поширюються серед депутатів під час їх реєстрації. Порядок денний чергової сесії Верховної Ради затверджується на кожну чергову сесію. Цей документ включає, зазвичай, два розділи: у перший входять питання, повністю підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях, до другого включені питання, підготовку та доопрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити комітетам, тимчасовим комісіям чи відповідним органам або особам.
Рішення про зміну чи виключення питань із затвердженого порядку денного сесії приймається не менш, як за 2/3 голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради. У разі, коли із зазначеного питання є пропозиція погоджувальної ради депутатських фракцій (груп), рішення щодо неї приймається без обговорення більшістю голосів депутатів від конституційного складу.
Засідання Верховної Ради поділяються на пленарні, тобто – загальні, і засідання комітетів, комісій, тобто – парламентських органів.
Важливими суб'єктами парламентської діяльності є депутатські фракції та групи, які об'єднують народних депутатів за ознакою партійної належності або спільності політичних поглядів.
Депутатські фракції та групи беруть активну участь у формуванні керівного складу Верховної Ради України (керівництва парламенту та комітетів), визначенні порядку денного засідань парламенту та вирішенні інших питань організації роботи єдиного законодавчого органу влади. Водночас, депутати у своїй діяльності формально не зв'язані рішеннями фракцій (груп), до яких вони належать. Однак, фактично, незгода народного депутата виконувати рішення фракції (групи) може, за рішенням відповідного депутатського об'єднання, мати наслідком виключення депутата з його складу.
Для здійснення організаційних, представницьких функцій, ведення засідань парламенту, підписання прийнятих Верховною Радою України актів остання обирає зі свого складу Голову. Голова парламенту має Першого заступника і заступника, які також обираються з числа народних депутатів України. Вони виконують функції Голови Верховної Ради України у разі його відсутності, а також здійснюють інші повноваження за його дорученням.
З метою сприяння організації попередньої підготовки та розгляду питань, які вносяться до Верховної Ради України, утворюється Погоджувальна рада депутатських фракцій (груп), головною функцією якої є вироблення проектів планів роботи та порядку денного Верховної Ради України. Вона також повноважна вирішувати й інші питання організації роботи парламенту.
З метою ефективної організації роботи парламенту у його структурі діють спеціалізовані комітети. Сфери діяльності комітетів визначаються Верховною Радою України із врахуванням важливості тих чи інших питань державного, господарського та соціально-культурного будівництва. Щоправда, на відміну від європейських країн, в Україні перелік парламентських комітетів не збігається з переліком міністерств.
Комітети Верховної Ради України займаються підготовкою проектів законів та інших питань до розгляду у парламенті, здійснюють контроль за виконанням Конституції та законів України, вивчають, наскільки ефективно втілюються у життя законодавчі акти тощо.
З метою правового, наукового, організаційного, документального, інформаційного, кадрового, фінансово-господарського, матеріально-технічного, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Верховної Ради України, народних депутатів України у її структурі діє апарат.
До складу апарату парламенту входять численні управління (наприклад, Головне науково-експертне, Головне юридичне управління, інформаційне, управління кадрів тощо) та відділи (наприклад, відділи контролю, зв'язків з органами правосуддя, з питань звернень громадян та інші), секретаріати керівництва Верховної Ради, комітетів, депутатських груп та фракцій парламенту та інші структурні підрозділи.
Керівник апарату парламенту призначається і звільняється Верховною Радою України. Організовує роботу апарату Верховної Ради України Голова парламенту.
Як правило, засідання Верховної Ради відбуваються відкрито, тобто, висвітлюються пресою, радіо, телебаченням, таким чином реалізуючи принцип гласності. Рішення про проведення закритого засідання, за ст 84 Конституції, приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради. На закритому засіданні Верховної Ради мають право бути присутніми Президент України, члени Кабінету Міністрів України, інші особи, уповноважені від органів, що мають право законодавчої ініціативи, а також особи, присутність яких визначена Президією Верховної Ради необхідною для розгляду відповідного питання. наприкінці закритого засідання Верховна Рада приймає рішення щодо публікації, поширення протоколу, стенографічного бюлетеня та інших матеріалів цього засідання.
Основним видом засідань – і, тим самим, приоритетною формою їх роботи, - є пленарні засідання. Рішення Верховної Ради приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування. До того ж голосування на засіданнях здійснюється народними депутатами особисто. „Положення частин другої, третьої статті 84 та статті 91 Конституції України щодо участі народних депутатів України у прийнятті Верховною Радою України рішень треба розуміти так, що коли за пропоноване рішення проголосувала визначена Конституцією України кількість народних депутатів України, воно вважається прийнятим незалежно від того, скільки народних депутатів України не брали участі у голосуванні. Неучасть певної кількості народних депутатів України у голосуванні не є складовою процесу прийняття рішень Верховною Радою України”[3].
Завантажити реферат