Зороастризм - релігія стародавнього Ірану

Зороастризм спершу рішуче заперечував культи інших богів, стверджуючи лише культ Ахурамазди. Але він не міг ізолювати себе від попередньої культової традиції. Посту­пово більш ранні божества індоіранських племен прижи­валися в зороастрійському культі. З часом культи місце­вих племінних богів-девів було усунуто і запроваджено зо­роастризм, що визнавав єдиним богом Ахурамазду. Але це ще не стало початком остаточного панування зороастриз­му, бо тодішні правителі (тривалий час царі), хоч і боролися з культом богів-девів, ще підтримували жертовні ритуали магів. Безумовно, вони не були цілковитими зороастрійцями, бо самі намагалися стати посередниками між Ахурама­здою і людством.

За іншими міркуваннями, в давньому Ірані існували три релігії: перського народу, ахеменідських царів і ма­гів. Першою був комплекс дозороастрійських племінних уявлень, друга і третя — різними варіантами зороастриз­му. В ахеменідських надписах Заратуштра ще не згаду­ється. Але вже за Дарія І зороастризм стає державною релігією Ахеменідів. Дарій в «Бехістунському написі» май­же в кожному абзаці повторював, що одержав своє царю­вання і свої перемоги від Ахурамазди.

2. Авеста — священна книга зороастризму

Створюва­лася вона в різних місцевостях Ірану упродовж багатьох віків, остаточно сформувавшись у І тис. до н.е. Найдавні­шою її частиною є чати (пісні), що містять вчення пророка Заратуштри, гімни богам і міфічним героям, яким покло­нялися індоіранці ще до зороастризму.

Зміст Авести пов'язаний з народними віруваннями та племінними релігіями, поширеними на території іранських держав. Серцевину його становить учення про неприми­ренну боротьбу світлого і темного божественних начал. Добрий бог Ахурамазда і злий бог Анхра-Майнью визнані рівноправними творцями світу. Між ними точиться запе­кла боротьба, в яку втягнуті й люди.

Згідно з Авестою добрий Бог не відповідає за зло світу, оскільки воно породжене незалежною від нього силою.

Тільки в майбутньому Ахурамазда переможе Анхра-Майнью, людство об'єднається, виникнуть єдині влада і мова. Шлях до досягнення вічного блаженства пролягає через очищення від зла. Цього можна досягти, поклоняючись священному вогню. Пізніше зороастризм зосередив­ся й на соціальних і моральних проблемах.

Спершу Авеста зберігалася в усній традиції. Письмові записи виникли значно пізніше. Сучасна Авеста, яка ді­йшла до наших днів завдяки персам, поділяється на п'ять книг, чотири написані давньою авестійською, одна — середньоперською мовами.

Перша частина Авести — Вендідат (закон проти девів) розповідає про створення світу, історію людства і засновни­ка цивілізації — чама, поетично змальовує 16 країн, насе­лених шанувальниками бога Ахурамазди. Значне місце по­сідає тлумачення про охорону ритуальної чистоти. Декіль­ка розділів присвячено собаці як священній тварині. Вказано міру покарання за вбивство собаки або неправиль­не поводження з нею. Друга частина (Ясна) містить опис релігійних церемоній. Багато молитов звернено до вогню, води, землі, повітря, які вважалися священними стихіями. В третій частині (Висперед) зібрано літургійні молитви, звер­нені до богів. Найдавніша четверта частина (Ушти) містить гімни, присвячені давньоіранським божествам — Мітрі, Ардвісурі, Анахікі, Тинтрії, а також роз'яснення способу захис­ту від злих духів, формули проклять. П'ята частина (Біндезії) вміщує роздуми про природу речей, кінець світу, прихід Саошинта й утвердження вічного добра на Землі.

В Європі Авеста стала відомою у XVIII ст. після пере­кладу в 1771 р. французькою мовою. Це дало змогу просте­жити не тільки історію давніх східних релігій (зороастриз­му, маздеїзму) та існуючих до них вірувань, а й вплив учення Авести на формування пізніших релігійних систем.

3. Філософська концепція зороастризму

Зороастризм є дуалістичною релігійною системою, згідно з якою безмеж­ний у просторі й часі світ розділений на дві сфери: земну (світ речей) і духовну (світ душ). У ньому відбувається боротьба добрих духів і божеств (ахурів) із злими (девами). У світі добра владарюють всюдисущий Ахурамазда (грец. Ормузд), дух Вогню Арбу Вахішта, дух тварин Ваху Мана, їм протистоять злі духи й боги, на чолі яких Анхра-Майнью (грец. Аріман). Є тут і тріада злих богів: бог брехні, злослів'я Друдж, бог недоброї думки Ако Мана і бог пограбувань, злих справ Айшма. Між Ахурамаздою і силами, об'єднаними довкруги нього, та Анхра-Майнью з його прибічниками, точиться непримиренна боротьба. Бо перший володарює у світі безмежного світла і добра, дру­гий — у світі безмежної темряви і зла.

Ахурамазда в безмежному часі створив обмежений час — сон протяжністю в 12 тисяч років. Він об'єднує чотири періоди. Перший період — творення світу ідей. Наприкінці його з'являється Анхра-Майнью. Вражений світлом і молитвами Ахурамазди, він утікає в морок і по­чинає війну з ним.

У другому періоді починається перевтілення ідей у ре­чі, з'являється матеріальний світ, у якому фігурують нас­лідки творчої діяльності Ахурамазди та Анхра-Майнью. Ахурамазда створив Землю, Місяць, Сонце, зірки, благодат­ні місця для життя людей на Землі, першого бика і першу людину, Анхра-Майнью — планети, які не підпорядкову­ються рівномірному рухові небесних тіл.

Зороастризм вперше в історії релігії висунув детальну есхатологічну систему (релігійне вчення про кінцеву долю людства і Всесвіту). Основою його є дуалістичне розуміння двох його першоначал — добра і зла. З цією концепцією пов'язане і зороастрійське розуміння людини — продукту божого творіння, її створив Ахурамазда для добра. Але людина має свободу волі, може піддаватися впливу зла і сприймати його. Анхра-Майнью теж не байдужий до лю­дини. Він є покровителем войовничих кочовиків, які напа­дають на землеробів. Сприяє він і дикій фауні (гадюки, кома­хи, терміти тощо), яка шкодить землеробові. Тому людина повинна коритися Ахурамазді — заступникові землеробів, осілого життя, домашніх тварин, цінувати добро і світло, займатися землеробством, знищувати дику фауну.

Боротьба добра і зла неодмінно завершиться перемо­гою добра. Тоді все людство об'єднається, утвориться єди­на держава з єдиною мовою. Оскільки душа людини без­смертна, то участь у боротьбі на боці Ахурамазди допомо­же їй осягнути райське блаженство від стража загробного світу Сраоша. Хто підтримає Анхра-Майнью, буде підда­ний очищенню вогнем.

Третій період сну пов'язаний з боротьбою добра і зла (ера змішання, коли світ є сумішшю добра і зла). Саме в цей період Заратуштра отримує Одкровення. А людство дізнається, що воно разом з добрими богами має перемог­ти зло і зробити світ досконалим — яким його замислив Ахурамазда.

Четвертий період охоплює 3 тис. років існування світу після Заратуштри. Отже, за зороастрійськими уявленнями, людству лишилося жити десь 300-400 років. Під час цього періоду йому являтимуться через кожну тисячу ро­ків три спасителі — сини Заратуштри. За легендами, ку­паючись в озері, Заратуштра залишив у ньому своє сім'я. Побувавши там певного часу, дівиці вагітнітимуть і наро­дять спасителя. Коли прийде третій з них, відбудеться останній бій між добром і злом. Тоді почнеться третя ера історії людства — ера розділення, коли добро буде від­окремлене від зла. Зло буде знищене вогнем і розтопле­ним металом, добро стане всезагальним, смерть буде пере­можена, світ оновлений і існуватиме довічно. Така есхато­логічна картина підносила авторитет зороастризму серед політеїстичних релігій давнього світу.