Статистика галузі

Зміст

1. Підприємство (фірма) - основна звітна

одиниця статистики підприємництва

2. Статистичне вивчення забезпеченості

промислового підприємства (фірми) предметами праці

3. Статистичне вивчення структури витрат

на виробництво продукції

4. Фінансова та статистична звітність

підприємницьких структур

Література

Підприємство (фірма) - основна звітна одиниця

статистики підприємництва.

Кожне суспільство для забезпечення нормального рівня життя займаєть­ся різними видами конкретної праці. З цією метою створюються певні орга­нізаційні формування (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (організовують програму) і діють на основі певних правил та проце­дур. Їх мета і характер діяльності різні. Всі організації можна поділити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави. Організації, діяльність яких має підприємницький характер, називають підприємствами.

Підприємство - це організаційно відокремлена і економічно само­стійна основна первинна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послу­ги). Підприємство - юридична особа, що має конкретного власника, яким може виступати індивідуальний власник, група фізичних осіб (членів това­риства, акціонерів, співвласників майна, інших організаційно-правових форм власності), будь-які організації (асоціації, фонди, союзи) та органи держав­ного і господарського управління.

Кожне підприємство має історично сформовану відповідну назву - фаб­рика, завод, електростанція, шахта, ательє, майстерня тощо; може включати декілька виробничих одиниць-заводів, фабрик (виробниче об'єднання, ком­бінат).

Основними ознаками, які дозволяють вважати те чи інше підприємство, організацію, установу юридичною особою, є:

• наявність затвердженого статуту, в якому визначені цілі, організаційна структура, права та обов'язки органів управління, порядок ліквідації підпри­ємства, а також основні взаємовідносини між засновниками і власниками;

• право нести майнову відповідальність перед контрагентами в межах, передбачених господарським законодавством, та наявного у власності дано­го підприємства майна;

• право захищати свої майнові інтереси в судових, арбітражних і інших органах державної влади і управління;

• наявність реєстраційного свідоцтва, а в окремих спеціально обумовле­них випадках і ліцензії на право здійснення певних видів діяльності.

Формальними ознаками юридичної особи є наявність зафіксованої в ста­туті фірмової назви, наявність печатки, розрахункового рахунку у банку та ведення повного бухгалтерського обліку з складанням балансу.

Склад підприємств статистика вивчає за допомогою класифікацій.

Залежно від мети в основу класифікації можуть бути покладені різні ознаки.

За формами власності майна розрізняють підприємства:

а) приватні;

б)колективні;

в) державні;

г) спільні.

Приватними називають підприємства, що засновані на власності майна окремих громадян, з правом найму робочої сили. Сюди ж відносяться також індивідуальні та сімейні підприємства.

До колективних відносяться підприємства, що ґрунтуються на власнос­ті трудового колективу, а також кооперативу чи громадської організації.

Державні - це підприємства, які ґрунтуються на державній власності.

Спільними називають підприємства, які засновані на базі об'єднання майна різних власників (юридичних осіб та громадян).

За належністю капіталу прийнято розрізняти підприємства (фірми):

v національні - капітал належить підприємствам своєї країни;

v закордонні - капітал повністю або частково є власністю іноземних під­приємців, що забезпечує їм необхідний контроль;

v змішані - капітал належить підприємцям двох або декількох країн.

Відповідно до мети і характеру діяльності розрізняють підприємства ко­мерційні і некомерційні.

Найбільш важливою є класифікація підприємств (фірм) за правовим ста­тусом та формою господарювання, згідно якої виділяються підприємства:

Одноосібні, які є власністю однієї особи чи родини; вони несуть відпові­дальність за свої зобов'язання власним майном (капіталом). Форму одноосіб­них підприємств мають переважно малі за чисельністю працівників фірми.

Кооперативні - добровільні об'єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності. Характерною їх ознакою є особиста участь кожного в діяльності і використанні власного чи орендованого майна.

Орендні підприємства засновані на договірних взаєминах про тимчасо­ве володіння і використання майна, що необхідне орендарю для здійснення підприємницької діяльності.

Господарські товариства являють собою певні об'єднання підприєм­ців. За своїм зобов'язанням господарські товариства поділяються на повні, з обмеженою відповідальністю, командитні та акціонерні.

Повне товариство (товариство з повною відповідальністю) - це товариство, всі учасники якого спільно займаються підприємницькою діяльні­стю і несуть солідарну відповідальність за зобов'язання підприємства усім своїм майном.

Товариство з обмеженою відповідальністю - це підприємство, що має статутний фонд, поділений на частини, розмір яких визначається заставницькими документами; учасники такого товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Командитним є товариство, в якому поруч з членами з повною відпові­дальністю є один чи більше учасників, відповідальність яких обмежується вкладом у майно такого підприємства.

Найбільш поширеною формою господарських товариств є акціонерне товариство.

Основним атрибутом такого товариства слугує акція - цінний папір без визначеного терміну обігу. Він свідчить про пайову участь в статутному фонді товариства, підтверджує членство в ньому і право на участь в управлінні ним, забезпечує для учасника товариства право на одержання частки прибутку у ви­гляді дивіденду та участь в розподілі майна у випадку його ліквідації.

Акціонерні товариства бувають двох видів:

1) відкритого типу, акції якого можуть бути продані будь-кому шляхом відкритої передплати та купівлі-продажу на фондових біржах;

2) закритого типу, акції якого розподіляються лише між його засновни­ками. Останні не мають права їх перепродувати іншим юридичним чи фізи­чним особам, які не є засновниками товариства.

Територіальною і технологічною цілісністю володіють так звані мате­ринські (головні) підприємства (фірми), особливістю діяльності яких є те, що вони контролюють інші фірми. Залежно від правового статусу та ступе­ню підпорядкованості підприємства, розміру капіталу, що належить мате­ринській фірмі, їх поділяють на дочірні і асоційовані філіали.