Надзвичайні ситуації екологічного характеру

Зміст

I. Вступ.

II. Основна частина.

1. Означення і класифікація надзвичайних ситуацій екологічного характеру.

2. Причини та наслідки НС екологічного характеру.

3. Деякі НС екологічного характеру (радійційне забруднення навколишнього середовища, кислотні опади, смог).

4. НС екологічного характеру в Україні.

III. Заключна частина.

IV. Список літератури.

I. Вступ.

Надзвичайна ситуація - це процес виникнення протягом короткого періоду часу екстремальних умов для людини, подолання яких вимагає високого персонального порогу (рівня) фізичної, фізіологічної, психічної, моральної адаптованості.

Надзвичайні ситуації можна згрупувати на види таким чином:

- НС природного походження;

- НС техногенного характеру;

- НС соціального походження;

- НС екологічного характеру.

II. Основна частина.

1. Означення і класифікація надзвичайних ситуацій екологічного характеру.

Надзвичайні ситуації екологічного характеру – це екстремальні та кризисні ситуації, пов'язані із зміною стану і властивостей суші, атмосфери, водного середовища та біосфери.

Класифікація надзвичайних ситуацій екологічного характеру може бути представлена у вигляді таблиці:

2. Причини та наслідки НС екологічного характеру.

Причини НС екологічного характеру:

1) невідповідальне ставлення до своїх вчинків.

При оцінці екологічної безпеки необхідно мати на увазі, що явище, далеке в часі і в просторі, здається менш істотним. У природокористуванні цей принцип особливо часто стає основою невірних практичних дій. Те, що сьогодні здається економічно та соціально важливим і доцільним, може привести до набагато істотніших негативних наслідків. В ході експлуатації природних систем не можна переходити деякої межі, що дозволить цим системам зберігати властивість самопідтримки (саморегуляції). Слабкі дії можуть не викликати реакцій у відповідь у природної системи до тих пір, поки, накопичившись, вони не приведуть до розвитку бурхливого динамічного процесу. Отже, деякі негативні екологічні наслідки проявляють себе не відразу, а через місяці і роки після самої надзвичайної ситуації. Тому важливо заздалегідь передбачити їх можливість, аби прийняти заходи по нормалізації екологічної обстановки.

2) промисловий розвиток та урбанізація.

Деградація екосистем, швидкі темпи зростання промисловості і розширення вживання хімічних речовин збільшують ризик виникнення НС. Крім того, темпи промислового розвитку в багатьох країнах, що розвиваються, випереджають можливості урядів по розвитку інфраструктури для боротьби з катастрофами, що породжує значну уразливість і велику залежність від міжнародної допомоги. Також в результаті високих темпів зростання чисельності народонаселення і урбанізації все більше число людей піддається ризику в період НС.

3) воєнні конфлікти.

В багатьох частинах земної кулі причинами надзвичайних екологічних ситуацій стають також озброєні конфлікти, оскільки під час війни часто використовується хімічна, радіаційна та інші види зброї, яка наносить невиправну шкоду природі.

4) економічні причини.

Уразливе довкілля робить надзвичайні ситуації ще більш руйнівними., тому гарантія техногенної і екологічної безпеки визначається, перш за все, розвитком безпечних технологій, якісними параметрами виробництва і наявністю ресурсів, використовуваних для зниження вірогідності виникнення драматичних наслідків його функціонування, прогнозуванням природних катастроф і концентрацією засобів на ліквідацію їх наслідків. Але в наш час у всьому світі потенціал для боротьби з надзвичайними ситуаціями через слабкорозвинені механізми управління або недоліки в концентрації і використанні економічних ресурсів є недостатнім, що може бути як причиною, так і наслідком уразливості. Отже, убогість є серйозною загрозою і для довкілля в цілому, і для населених пунктів.

Наслідок НС екологічного характеру: значне погіршення екологічного становища навколишнього середовища, а також можливе поступове вимирання багатьох біологічних видів.

3. Деякі НС екологічного характеру.

Розглянемо деякі найпоширеніші НС екологічного характеру.

1) Радіаційне забруднення навколишнього середовища.

До радіаційно-небезпечних об'єктів відносяться атомні електростанції і реактори, підприємства радіохімічної промисловості, об'єкти по переробці і захороненню радіоактивних відходів і так далі.

При аваріях або катастрофах на радіаційно-небезпечних об'єктах утворюється вогнище радіоактивного зараження (територія, на якій сталося радіоактивне зараження довкілля, що викликає поразку людей, тварин, рослинного світу на тривалий час).

Радіоактивне забруднення (зараження) місцевості за характером небезпеки та її тривалістю можна поділити на два види: те, що виникає при вибухах ядерних боєприпасів, і те, що відбувається при аварії на об'єктах ядерної енергетики.

При ядерному вибуху переважають радіонукліди з коротким періодом напіврозпаду. Тому відбувається швидкий спад рівнів радіації. При аваріях на АЕС характерне, по-перше, радіоактивне зараження атмосфери і місцевості легколеткими радіонуклідами (йод, цезій, стронцій), а по-друге, цезій і стронцій мають тривалий період напіврозпаду. Тому різкого спаду рівнів радіації немає. При ядерному вибуху головну являє собою небезпеку зовнішнє опромінення (90 – 95% від загальної дози). При аваріях на АЕС значна частина продуктів поділу ядерного палива знаходиться в пароподібному і аерозольному стані. Доза зовнішнього опромінення тут складає 15%, а внутрішнього – 85%.