Синтаксично залежні елементи конструкції "біля + род.в." відзначаються семантичною різноманітністю. Найчастіше залежний компонент - іменник (або займенник) вживається на позначення особи та істоти взагалі. Наприклад: Адам в раю біля самого бога проживав, та прогнали ж його навіть з раю. Напівживого розпатрали, розібрали мене якось у підземному шпиталі, а тут як вдарить артналіт і перекалічив мало не всіх, які порались біля мене (О.Г.).
У ролі синкретичних другорядних членів речення можуть вживатися іменники й інших семантичних груп: назви конкретних предметів, приміщень, транспортних засобів, деяких абстрактних назв, дерев, рослин. Наприклад: Він вже вагався: чи зустрів біля цього осокору якусь химерну жінку, чи йому привиділось? (О.Г.) Буває, в степу впаде на землю і качається біля машини, аж виє, аж корчить його, а чим я допоможу? (О.Г.) Все, що можна було використати з брухту, який валяється біля майстерень, вже використано. Його план наздогнав мене біля хвіртки, де вже дрібніли кручені паничі (О.Г.)
Зібраний лексичний матеріал засвідчує, що конструкції "коло + род.в." порівняно із сполученням "біля + род.в." обмежені в кількісному плані. Це пояснюється тим, що прийменник біля пізнішого походження, він поступово витіснив з ужитку прийменник коло і в українській мові вживається як основний засіб вираження близькості предметів в усіх функціональних стилях.
Прийменниково-відмінкова конструкція "край + род.в." також вказує на дистантне місцеперебування, але з відтінком зіткнення предметів: Прокралася лисицею, присіла край постелі (П.З.)
Синонімічною прийменниковому звороту "біля + род.в." є конструкція "поряд + оруд.в.". Наприклад: От він став поряд з ним, став, як рівний, легко відсунувши різницю в літах, в досвіді, в життєвій мудрості (О.Г.)
Синонімічним сполученню "у + род.в." є зворот "від + род.в.", який характеризується меншою продуктивністю в українській мові і певним стилістичним забарвленням, наприклад: Ці чоботи були узяті від шевця (О.Г.)
Прийменниково-відмінкові конструкції "близько, поблизу + род.в.", що мають часткове значення дистантного місця дії, представлені такими прикладами: Вони були вже поблизу клубу, коли Віталик враз круто змінив курс, рвонув у бік (О.Г.) Самотуга ждав мене поблизу під'їзду, що мав зватися третім (П.З.)
Найчисельнішу групу становлять конструкції з прийменником над, які здебільшого вживаються при дієсловах руху (стояти, летіти, йти, бігти, колихатися тощо): Просиджу над словником (О.Г.) Іде Гриня, колишеться над кермом пластмасовий зайчик на ниточці, посміхається заячо до водія (О.Г.)
Синтаксично залежними в цих конструкціях найчастіше виступають іменники - конкретні назви - або особові займенники: Тоня, пересівши до брата, схилилася до нього в таємничості, щось шепотіла над вухом (О.Г.) А над тобою простір, всіяний зорями (П.З.) (останнє речення є еліптичним).
З аналогічним частковим значенням місця реалізації дії чи перебування чогось над об'єктом - орієнтиром виступає сполучення "понад + оруд.в.". Конструкція "під +оруд.в." має часткове значення здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою частиною об'єкта-орієнтира або під його прикриттям: Він теж відставник, до полюса під кригами плавав, а коли списатися довелось - сам прийшов в майстерню. Посередині йшов Василь з добрезною папкою книжок під пахвою, а по боках - Степан та Петро (О.Г.)
Залежним компонентом таких сполучень виступають іменники - назви дерев, кущів, частин споруди та інших конкретних предметів: Самі ж бульдозеристи тим часом збились у затінку, під польовим вагончиком. Он у тебе під стелею ластівки гніздо виліпили. Самих лише виконавців скільки за життя перебувало під моїми вікнами, перед скількома начальниками цей Корній на витяжку стояв (О.Г.)
З аналогічним частковим значенням здійснення дії чи розміщення чогось під нижньою площиною об'єкта-орієнтира виступає і сполучення "попід + оруд.в.". Наприклад: На Шапталу Василь дивився попід столом, бо так було зручно (О.Г.)
Прийменниково-відмінкові конструкції "перед + оруд.в." та "поперед + род.в." уточнюють дистантне розміщення предмета по горизонталі, а саме - фіксують дію чи перебування предмета на деякій відстані від переднього боку чого-небудь або перед кимось: У всеозброєнні постає перед сином старший Горнищенко. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами і гукнув: "Дві склянки нечистої!" І гадки не мала про якогось там Віталика, вихизовувалась перед сержантами . Ні з сього ні з того вона навіть шаріється перед бабою . (з творів О.Гончара)
Часто у ролі синкретичних другорядних членів речення із значенням дистантного розміщення предмета вживаються займенники, що заступають особові назви: Запальність Сашкова росте й росте, він уже, замість Віталія, наче бачить перед собою автора статті. Перед тобою ж стоїть єдина на весь радгосп людина, що перетинала екватор . (з творів О.Гончара)
Також у ролі залежного компонента виступають іменники - назви частин тіла: Але ж я не можу мовчати, - майже благально склав у себе перед обличчям долоні Степан, я люблю говорити (О.Г.)
Сполучення "за + оруд.в." означає виконання дії чи розміщення чогось з протилежного боку предмета (Іваненко, 1981, 49). Прийменник за вживається при дієсловах двох семантичних груп:
1) дієслова, що у сполученні з іменником, називають місце діяльності або заняття особи чи предмета: Ага, он за хатою вона пасічникує. За літньою кухнею, за кролятником сонце край степу сідає. А за їхніми спинами німотно регочуть їхні бульдозери сяючим блиском ножів (О.Г.);
2) дієслова інших семантичних груп (буття, місцезнаходження, стану тощо): У різних товариствах бував, за різними столами сидів Дорошенко у своєму круглосвітньому житті. Це явна ознака, що за парканом хтось є (О.Г.)
Синкретичні другорядні члени речення з частковим значенням місця, крім уже аналізованих конструкцій представлені ще й такими:
1) "мимо + род.в.": Він опиняється біля клубу, проходить мимо будиночка, де Клава саме свариться із своїм шофером (П.З.);
2) "повз + знах.в.": Повз нього завжди проходили люди . (О.Г.);
3) "з-за + род.в." та "з-під + род.в.": І вже прибирають столи, пустіє подвір'я, вже одна по одній зникають з-під хати чабанські алебарди (П.З.)
Отже, серед синкретичних другорядних членів речення з частковим значенням місця дії найчисельнішу групу зворотів становлять конструкції "на + місц.в.", "в (у) + місц.в.". Це найчисельніший структурно-семантичний розряд синкретичних другорядних членів речення, який представлений великою кількістю конструкцій.
3. Синкретичні другорядні члени речення з об'єктно-просторовим значенням вихідного пункту
Найчастіше із значенням вихідного пункту вживається прийменникова конструкція "з + род.в.", що виражає два відтінки локального значення - спрямованість руху або дії з поверхні певного предмета чи відкритої площі. "Із прийменником з утворюються різні звороти, що мають динамічний характер, бо в основі виникнення цих конструкцій лежить ідея вказувати на рух з середини предмета." (Колодяжний, 1958, 67).
Завантажити реферат