Управління товарними запасами

p – ціна закупки одиниці товару у постачальників,

C – середні витрати зберігання (в відсотках від вартості запасів).

Т1 – сукупні витрати зберігання,

F – витрати розміщення одного замовлення і його транспортування,

Т2 – сукупні витрати розміщення і транспортування запасів,

T – сукупні витрати управління запасами.

Розмір одного замовлення визначається що прогнозуються обсягом реалізації товарів в рік і

Кількістю замовлень:

Q = S / N

Середній розмір наявних запасів в течію періоду t, де t = 360 / N, складає:

А = (Q+0) / 2=S / 2N.

Тоді, сукупні витрати зберігання можуть бути розраховані наступним чином:

Т1 = Ср А = Ср Q / 2,

А сукупні витрати розміщення і транспортування:

Т2 = FМ = FS I 2А = FS/Q

В цьому випадку, сукупні витрати управління запасами визначаються співвідношенням:

Т = Т1+Т2=Ср Q / 2+FS / Q.

Оптимальний рівень запасів Q*, що мінімізує сукупні витрати, є рішенням рівняння:

dT / dQ = Cp /2 – FS / Q2 = 0

Q2 = 2FS / Cp

Після розрахунку оптимального рівня запасів, стає можливим визначення оптимальної кількості замовлень в рік (N*) і оптимальна кількість днів між замовленнями (t):

N*=S / Q*

t*=365 / N*

Наступним важливим питанням є розрахунок крапки замовлення Q0, тобто, такого рівня запасів, після досягнення якого слід розміщувати замовлення.

Необхідність такого розрахунку обумовлена тим, що між розміщенням замовлення і отриманням товарів підприємством існує деякий проміжок часу, що називається періодом постачання. Якщо цей часовий період не враховувати, виникає небезпека перерв в реалізації товарів споживачам внаслідок незабезпечення підприємства товарними запасами.

Крапка замовлення розраховується, виходячи з співвідношення:

Q0 = tп q,

Де q – обсяг реалізації товарів в день, що називається коефіцієнтом попиту (Рис. 1.4)

Наведена базова модель EOQ є найбільш розповсюдженою і застосовується більшістю компаній розвинених країн в якості основи прийняття рішень по управлінню товарними запасами.

Недоліком цієї моделі є досить жорстка система вхідних передумов, в частковості, припущення про незмінність попиту, незалежності оптових цін від обсягу закуповуваної партії товарів і інші гіпотези. Ці припущення в реальній практиці, особливо в умовах нестабільної ринкової середи України, не завжди виконуються. Тому в кожному конкретному випадку, базова модель EOQ повинна бути доопрацьована в відповідності з зміною вхідних допущень. Далі розглядається відома модифікація моделі, що враховує можливі зміни попиту, а також модифікація, що дозволить зняти допущення про незмінність оптових цін.

Вхідна передумова моделі незмінності попиту на проміжку часу, що розглядається, зумовлює припущення, яке полягає в тому, що швидкість реалізації товарних запасів q залишається постійної:

q = Q/t = Q N / 365 = const

В течію періоду t: t = 365 / N

Цієї ситуації відповідає динамічна схема стану запасів, наведена раніше на мал. 2.

Якщо попит на товари зміниться, і швидкість реалізації запасів збільшиться, ця динамічна схема стає некоректною і не може адекватно відбивати реальні процеси. Виникає небезпека дефіциту запасів внаслідок несвоєчасного розміщення замовлення і більш пізнього постачання товарів, ніж це необхідно. Незабезпеченість запасами товарообороту, що зростає, веде до втрати прибутків і перерв в операційній діяльності, яка повинна мати безперервний, оптимально збалансований характер.

В силу цих причин виникає необхідність появи категорії страхових запасів (Qs), створення яких необхідно для захисту підприємства від втрат внаслідок вагань попиту, тривалості періоду постачання і інших факторів зовнішньої середи. При цьому, оптимізація обсягу страхових запасів повинна вирішити дилему для підприємства між прибутковістю і ризиком. Зростання страхових запасів веде до зниження ризику виникнення їхнього дефіциту і втрат прибутків від незабезпеченості запасами товарообороту, що зростає. З іншого боку, підтримання їх надмірно високого рівня тягне невиправдане зростання витрат зберігання. Таким чином, оптимальний рівень страхових запасів повинен забезпечувати стан динамічної рівноваги двох зустрічних процесів – втрата прибутків від дефіциту запасів і від їхнього надлишку.

Модифікація динамічної схеми стану запасів на проміжку часу, що розглядається, з урахуванням зміни швидкості їхньої реалізації, вказана на мал. 3.

В цьому випадку розрахунок оптимального рівня запасів Q*, крапки замовлення Qт, вимагає деякого корегування і врахування необхідності наявності страхового запасу. Якщо максимальна швидкість реалізації товарів відома, то для розрахунку необхідного рівня страхового запасу може бути використане співвідношення:

Мал. 3. Динамічна схема стану запасів з урахуванням зміни швидкості реалізації.

Тоді оптимальний рівень запасів складає:

Q* + Qs = Q* + (qmax - q) т = (2FS/Cp) 1/2+(qmax - q) т

А крапка замовлення Q, розраховується по формулі:

Qт = q т + Qs = q т + (qmax - q) т = qmax t

Оптимальний рівень страхового запасу може варіювати в залежності від особливостей ситуації, однак в загальному випадку, при його визначенні доцільно дотримувати логічної схеми, наведеної в таблиці 3.

Таблиця 3.

Вплив факторів на рівень оптимального страхового запасу.

ІІ. Методика аналізу товарних запасів на підприємстві “Глобус Лтд” та факторів, що на них впливають.

ТОВ “Глобус Лтд” працює на українському ринку з 1996 року, і за такий короткий термін вже досягла значних успіхів. Фірма займається оптовою торгівлею, значну частину обороту займають товари дитячого асортименту та товари для жінок, що годують немовлят, незначну - займають іграшки, дитяче харчування тощо.

“Глобус Лтд” має ексклюзивні договори про постачання продукції з двома відомими німецькими заводами, також ведуться переговори з американською фірмою про ексклюзивні поставки на територію України. “Глобус Лтд” має філіали у Запоріжжі та Сімферополі, представників у багатьох обласних центрах країни.