Оперативний лізинг –характеризується тим,що лізингоодержувач по своєму заказу отримує в платне користування від лізингодавача об¢є-кту лізингу на строк неменш строка,в період якого амортизується 90% вартості об¢єкту лізингу,визначеной в день заключення договору.По закінченні договірного строку ,договір може бути продовжен або об¢єкт лізингу може бути повернутий лізингодавачу,або передан повторно в користування іншому лізингоотримувачу по самостійному договору лізингу.
Оперативний лізинг має такі особливості :
● орендодавець не розраховує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від одного лізингоотримувача;
● строки оренди не охоплюють повного фізичного зносу майна;
● ризик збитків від псування або втрати майна лежить головним чи-ном на лізингодавачі;
● по закінченні встановленого строку майно повертається лізингода-вачу.
Обернений лізинг –розлядається як договір лізингу,передбачаючий придбання лізингодавачем майна у власника і подальшу передачу цього майна в лізинг.В цій операції лізинго-підприємницька діяльність обхватує дві групи рознорідних відносин:
●куплі-продажу майна;
●передачі цього майна у користування;
Лізингодавач купляє майно у його власника,а потім передає йому майно в лізинг.Якщо не було б договору лізингу,то суб¢єкти названих відносин повинні були б заключати два самостійних договорів: куплі-продажу і оренди.Однак,в цьому нема необхідності,так як договір лі-зингу охватує разнородні відносиниі в змішаному договорі вирішують-ся всі основні питання.З цього приводу обернений лізинг потрібно розглядати як самостійний вид (а не форму) лізингу.Оперативний лі-зинг розподіляється на рентинг і хайринг.Рентинг –це короткострокова оренда майна від одного дня до одного року.Хайринг –середньостро-кова оренда майна від 1-3 років.
Говорячи про лізинг треба вияснити що таке об¢єкти і суб¢єкти лізингу. Згідно з ст.№2 закону об¢єктами лізингу може бути будь-яке рухоме майно яке відноситься до основних засобів,у тому числі продук-ція,вироблена державними підприємствами (машини, обладнання), яким дозволено до вільного обертання на ринку і в відношенні якого нема обмежень о передачі його в лізинг.
Суб¢єкти лізингу –це лізингоодежувач,продавець власного майна (ст.№3 закону).
1.3. Лізинговий договір.
Під час здійснення лізингової угоди можна виділити 3 стадії її проведення.По першій здійснюється підготовча робота,яка передує укладанню низки юридичних договорів:оформлення заявки майбутн-ього лізингоотримувача,готуються висновки про кредитоспроможність клієнта і розраховується ефективність лізингового проекту.
На другїй проводиться юридичне закріплення лізингової угоди.
Оформлюються такі документи : договір про куплю-продаж об¢єкту лізингу,акт про приймання об¢єкту лізингу в експлуатацію,договори на технічне обслуговування майна ,що передається у лізинг,договір стра-хування об¢єкту лізингу.
Третя стадія –це період використання об¢єкту лізингу.Проводяться операції в обліку та звітності :виплата платежів,оформлюються доку-менти про подальшу долю об¢єкту.
Для збільшення гарантії повернення вартості об¢єкту лізингу, а також комесійних ,доцільно укладати тристоронній договір: лізинго-давач,лізингоодержувач,страховик.
Стаття №21 закону ¢¢Про лізинг¢¢ регламентує проведення реєс-трації лізингових операцій.Це робиться для того,щоб операції прово-дилися в рамках правового поля,держава контролює правомірність проведення договірів лізингу і вживає заходів щодо усунення неправо-мірних операцій і наказує в рамках чинного законодавства.
Умови договору визначені ст.№7, тобто:
●сторони;
●об¢єкт лізингу;
●умови і строки поставки об¢єкту лізингу;
●строк заключення договору;
●розмір,склад і строки сплати лізингових платежів;
●умови переоцінки вартості обієкту;
●умови реєстрації;
●порядок повернення лізингового об¢єкту;
●відповідальність сторін;
●дата,місце заключення договору.
Також викликає зацікавлення в питанні оподаткування лізингових операцій і про наявність пільг на цей вид діяльності.
Ст.№20 закону ¢¢Про лізинг¢¢ передбачає,оподаткування прибутку от-риманного лізингодавачем і кредитором в здійсненні лізингової опера-ції відбувається за чинним законодавством.Якщо уважно вивчити за-кон ¢¢Про ПДВ¢¢(пп.3.1.1,3.1.2,3.2.2) ,то можна зазначити,що він стиму-лює лізингові операції для українських лізингодавачів та виробників предмету лізингу,що дасть змогу розширити експорт лізингової проду-кції і більшою мірою використовувати в середині країни незадіяні ос- новні виробничі фонди.З іншого боку,закон зменшує активність нере-зидентів на ринку лізингових послуг.
Лізингові стосунки виступають по суті як кредитні угоди.Орендар от-римує у тимчасове користування вартість,втілену в машинах і облад-нанні,на рівнях зворотності і платності. Активними учасниками лізин-гових стосунків виступають і комерційні банки.В Україні поки що не створено достатніх умов для розвитку довгострокової оренди основ-них фондів і, тим більше,для участі банків у орендних стосунках,тобто для здійснення ними лізингових операцій.
На сучасному етапі кількість випадків кредитування лізингових операцій в кожному банку не перевищує одиниці.
Головна причина –нестабільність економічної ситуації,високі темпи інфляції,тощо.
Якщо банк проводе лізингові операції,то для нього більш вигідно об-ходитися без посередництва лізингових компаній.В такому разі банк, придбаючи машини і устаткування,є їх покупцем,а здаючи їх в оренду
за лізингові угоди,робиться лізингодавачем.Для оплати придбанного устаткування можуть бути використані власні кошти банку –статутний
фонд,резервний фонд та інші фонди,які створенв за рахунок доходу, який залишається в розпорядженнні.
Строки лізингу визначаються з урахуванням амортизації або із зас-тосуванням методу прискореної амортизації орендованого майна. Використання прискореної амортизації економічно вигідно лізингода-вачу (банку) та лізингоодержувачу.Перший у більш короткі строки по-вертає вкладені ресурси,другий придбає можливість знизити суму податку на прибуток і наблизити строк одержання майна в свою власність,якщо така умова передбачена в договорі.
Банк має право передати майно в оренду на строк більш корот-кий,ніж період амортизації,за умови,що після закінчення цього строку лізингоодержувач оплатить дане майно за залишковою вартістю. Оскільки в цьому випадку зростає ризик лізингодавальника по відшко-дуванню високої залишкової вартості устаткування,то строк лізингу повинен складатися не менш 50% амортизаційного періоду.У договорі лізингу необхідно зафіксувати,що лізингоодержувач не може відмо-витися від оренди майна раніше строку договору,в протилежному випадку він повинен сплатити банку компенсацію,яка дорівнює сумі внесків за оренду,що залишається. наведені в таблиці № 1.1.
Завантажити реферат