Рента

У колишньому СРСР диференціальну ренту І вилучала держава через механізм найнижчих закупівельних цін у найсприятливіших для ведення сільського господарства умовах і систему обов’язкових поставок сільськогосподарської продукції за цими цінами. Диференціальна рента ІІ, переважно залишалась в господарствах і використовувалась для розвитку виробництва й, частково, для додаткового стимулювання працівників колгоспів та радгоспів.

Нині диференціальна рента в Україні повинна вилучатись через механізм рентних платежів, плати за землю, розмір яких залежатиме від якості землі. Оцінка якості землі (її родючість, забезпеченість вологою, теплом, а також місцерозташування ділянок, їх конфігурація тощо) подана в Державному земельному кадастрі. У 2001р. загальна сума такої ренти становила 17млрд. грн., але держава отримала менше 5млрд. грн.

В умовах ринкової економіки, ранжирування земельних ділянок може здійснюватись і за місцем розташування по відношенню до ринку збуту сільськогосподарської продукції: в місті- за місцем розташування, залежно від відстані до центру міста тощо. У цьому разі йдеться про диференціальну земельну ренту за місцем розташування.

Утворення диференціальної земельної ренти за родючістю, можна уявити, використовуючи науковий апарат кривих середніх і граничних витрат. За умови, що сільськогосподарські підприємства функціонують на ринку досконалої конкуренції, лінія попиту кожного господарства буде горизонтальною. Нехай існує три однакові, за площею, ділянки- А,Б,В- з різною родючістю (найбільша- на ділянці А, найменша- на ділянці В).

Графік 2. Підприємство А.

Р. грн. за 1ц. Мс Ас

1000

Q урожай, ц.

З графіка 2, підприємство А, де найвища родючість землі (найбільша урожайність при однакових на всіх трьох підприємствах затратах, всіх факторів виробництва, середні витрати найнижчі). Це означає, що підприємство А отримує диференціальну ренту, розмір якої дорівнює площі заштрихованого прямокутника.

Графік 3. Підприємство Б.

Мс Ас

1000

2000 Q

Підприємство Б (графік 3), маючи вищі середні витрати, отримує меншу величину ренти.

Графік 4. Підприємство В.

Р

Мс

1000

1500 Q

Підприємство В лише відшкодовує свої витрати, а розмір диференціальної ренти на його ділянці дорівнює нулю.

Якщо ж ринкова ціна на сільськогосподарську продукцію стане нижчою за 1000 грн. за центнер, то підприємство В буде змушене вийти з ринку, оскільки не зможе компенсувати своїх витрат (враховуючи нормальний прибуток).

Отримання диференціальної ренти сільськогосподарське підприємство на ділянці А досить стійке, оскільки кількість земель з високою родючістю обмежена і не може розширюватись у близький перспективі.

Механізм диференціальної земельної ренти утворен графічно (графіки 2,3,4), лише тепер розмір середніх витрат буде визначатись не родючістю землі, а місцем розташування по відношенню до ринку збуту і тому транспортними витратами підприємства.

Отже, диференціальна рента- це дохід, отриманий в результаті використання ресурсів з нееластичною пропозицією і вищою продуктивністю в ситуації ранжування цих ресурсів.

IV. АБСОЛЮТНА РЕНТА.

Така рента є економічною формою реалізації монополії приватної власності на землю.

Абсолютна рента- в умовах капіталізму форма земельної ренти, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі, незалежно від її родючості й місця розташування.

Її джерелом є надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції та суспільною ціною виробництва), а умовою виникнення- значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Коли фермер або капіталіст- фермер сам є власником землі, зникає причина існування абсолютної ренти.