Норми обслуговування призначаються для нормування праці наладчиків, ремонтників, контролерів, комірників і ін.
Норма виробітки - кількість продукції (роботи), що повинні бути виготовлені одним робітником або групою робітників в одиницю робочого часу в конкретних організаційно-технічних умов.
Норми виробітки застосовують для нормування праці робочих будь-яких професій у тих випадках, коли в плині періоду часу, один робітник або група робітників виконують якусь роботу.
Замість норми виробітки може визначатися нормоване завдання. Різниця між ними полягає в тому, що по нормах виробітку розраховується відрядна розцінка зарплати, а по нормованому завданню тільки норма завантаження виконавців.
Нормоване завдання - обсяг роботи, що повинний бути виконаний одним робітником або групою робітників за даний відрізок часу.
Встановлюватися нормовані завдання можуть для почасово оплачуваних робітників: основних робітників (зайнятих на конвеєрних лініях, операторів автоматичних ліній і ін.), допоміжних робітників (верстатників ремонтних цехів, слюсарів інструментальників, транспортних робітників), спеціалістів і службовців (технологів, конструкторів і ін.).
У залежності від методів встановлення норми поділяються на технічно обгрунтовані і дослідно-статистичні.
Під технічно обгрунтованими розуміють норми, встановлені аналітичним методом, що забезпечують максимальне використання виробничого потенціалу, раціональні методи праці, оптимальну зайнятість робітників продуктивною працею при зберіганні їхнього здоров'я і працездатності.
До дослідно-статистичного відносять норми, установлювані на роботу або операцію без поділу її на окремі складові елементи і проектування технології і раціональної організації праці на основі звітних даних про виконання анологічних робіт або на досвіді спеціаліста, що встановлює цю норму. Дослідно-статистичні норми фіксують фактичний стан виробництва з усіма наявними хибами і тому не сприяють росту продуктивності праці й удосконалюванню його організації. Застосовувати їх необхідно в обмежених масштабах, коли не можна або не вигідно визначити норму аналітичним методом.
Норматив чисельності - заздалегідь установлена розрахункова выличина, выражена в чисельності робітників для виконання одиниці конкретної роботи або для обслуговування визначених об'єктів.
Норма чисельності - чисельність робітників визначеного професійно-кваліфікованого складу необхідна для виконання конкретних виробничих функцій або обсягів робіт у конкретних організаційно-технічних умовах.
Норма чисельності вимірюється в кількості людей і може бути визначена на основі норми часу по формулі:
Нч = Твр * О / Тзм
Наприклад: Трудомісткість наладки одного верстата складає 40 хвилин, а підналагодження 20 хвилин, тривалість зміни 480 хвилин. В цеху потребують щоденного обслуговування 24 одиниць. однотипного устаткування.
Тоді норма чисельності наладчиків за зміну складе:
(40+20)*24/480=3 чол.
По нормах чисельності встановлюється необхідне число робітників: операторів і наладчиків, що обслуговують автоматичні машинні агрегати. Крім того норми чисельності використовуються при нормуванні праці керівників, спеціалістів і службовців для визначення кількісного складу робітників по окремих посадах, по підрозділах керування в цеху, по функціях керування на підприємстві.
При розрахунку чисельності по нормативах чисельності за основу береться явочна чисельність робітників у зміну, необхідна для виконання заданого обсягу на окремому об'єкті.
Нормативи чисельності визначають по функціональних групах допоміжних робіт: по ремонті і черговому обслуговуванні, по контрольних роботах і т.д.
Норма керованості - кількість робітників або структурних підрозділів, керування котрими повинно бути закріплене за керівником.
Комплексна норма часу - кількість робочого часу необхідного для виконання комплексу взаємозалежних робіт одного технологічного процесу.
Тому основними задачами планування є:
· аналіз і оцінка застосовуваних норм праці і відповідність їхнім умовам виробництва;
· розробка і впровадження технічно обгрунтованих норм праці відповідно до умов виробництва, що змінилися.
При дотриманні принципів нормування досягається найбільша ефективність:
· технічне, економічне і психофізичне обгрунтування норм;
· єдність і гнучкість полягають з однієї сторони в розробці типових норм праці для однакових, найбільше поширених видів робіт, а з іншої сторони уточнення їх у міру удосконалювання техніки, технології й організації виробництва, відповідність норм конкретним чинникам виробництва,
· прогресивність,
· розширення сфери застосування норм предусматривающие встановлення норм не тільки на основні, але і на допоміжні роботи,
· обов'язкова участь безпосередніх виконавців у нормуванні праці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Фролов Е.А. Проектування загального менеджменту на промисловому підприємстві. 1997
2. Веснін В. Р. Основи менеджменту. 1997
3. Эмерсон Г. Дванадцать принципів продуктивності. 1997
4. Кондратова И. Г. Основи управлінського обліку. 1998 р.
Завантажити реферат