Технологія планування та його функції

Планування завершується підсумковим контролем. Ці дані е вихідними для планування наступного циклу (серії уроків, навчальної чверті, навчального року).

Складаючи конкретні документи планування, вчитель зобов'язаний до­тримуватися ряду вимог, а саме.

• забезпечувати можливість оперативного внесення коректив у плани;

• спиратися на методичні принципи фізичного виховання;

• забезпечити цілеспрямованість і перспективність планів на пев­ний цикл (серію уроків, чверть, рік), спираючись на попередні цикли І готуючись до наступних (таким чином виключаються ви­падкові заняття),

• забезпечити реальність планування. Цю вимогу треба мати на увазі, плануючи роботу в школах, де до приходу спеціаліста фі­зичне виховання учнів було занедбане; приймаючи учнів у серед­ню школу з початкових і восьмирічних; поліпшуючи матеріаль­но-технічну базу. У всіх названих випадках учитель повинен реально оцінити можливості дітей І спланувати той матеріал, який вони можуть осягнути, навіть якщо це призведе до відхилення від програми;

• бути конкретним (чітке визначення етапу навчання, його завдань і відповідних засобів; із великої кількості вправ для кожного ви­падку радимо обирати найдоцільніші, універсальні, або, навпаки, вправи вибіркової дії, здатні забезпечити максимальний педагогіч­ний ефект).

Підготовка до планування

Безпосередньо перед тим, як взятися за складання планів, учитель пови­нен виконати підготовчу роботу, що полягає у зборі необхідної інформації. Ця Інформація, яка потім буде використана для визначення порядку проход­ження навчального матеріалу, засобів, форм роботи тощо, передбачає:

1. Визначення обсягу матеріалу, який належить засвоїти учням пев­ного класу в навчальному році, його зв'язок з матеріалом суміжних класів Задля цього вчитель аналізує базову і регіональну навчальні програми І, пов'язуючи її з місцевими умовами, рівнем підготовки класу, власним до­свідом та інтересами учнів, формує навчальну програму школи. Скорочуючи або доповнюючи навчальний матеріал базової і регіональної програм, учи­тель пам'ятає, що це не повинно негативно позначитися на руховій підготовленості учнів, на опануванні життєво важливими уміннями І навич­ками Паралельно визначається матеріал для самостійної роботи, зміст допоміжних завдань.

2. Вивчення складу учнів, стану їхнього здоров'я, рівня знань, техніч­ної та фізичної підготовленості. Учитель повинен знати рівень загального розвитку І вихованості учнів, їхньої громадської активності, ставлення до навчання, світогляд, Інтереси І нахили, успішність з усіх предметів тощо Такі дані можна отримати, вивчаючи документи, складені попередником, або власні записи, картки медичних оглядів. Багатий матеріал дають бесіди з учнями, попереднє тестування та анкетування.

Лише на такій основі можна забезпечити індивідуальний підхід до кож­ного окремого учня і визначити його особисту програму розвитку на навчальний рік (півріччя, чверть), яка дозволить йому перетворити фізичні вади у власні здобутки.

3. Дослідження рівня роботи з фізичного виховання за попередні роки І стан матеріальної бази школи. Водночас визначаються шляхи її розвитку й удосконалення.

4. Ознайомлення із загальним планом роботи школи з метою визначен­ня ставлення до фізичної культури керівництва й усього педколективу школи та його мобілізація на вирішення завдань фізичного виховання школярів.

5. Вивчення кліматичних умов населеного пункту та екологічної ситуації

6. Опрацювання календаря спортивно-масових заходів району, об­ласті. Ця Інформація необхідна вчителеві для визначення почерговості проходження навчального матеріалу.

7. З'ясування загальних і спортивних традицій школи, населеного пункту Йде пошук шляхів їх розширення й удосконалення, підвищення ефек­тивності всього навчального процесу.

8. Формування програм вивчення всіх рухових дій. Програма пере­дбачає відповіді на такі питання:

• яка мета ставиться на поточний і наступні роки, якщо вправа запла­нована навчальною програмою в декількох класах;

• які фізичні якості І знання потрібно мати учням, щоб успішно вивчи-. - ти рухову дію;

• скільки уроків треба витратити на її опановування і як їх варто роз­містити протягом навчального року;

• які конкретні завдання передбачається розв'язати на кожному із за­планованих уроків;

• які засоби необхідно використовувати на кожному уроці; - • які завдання для самостійної роботи доцільно давати учням для за­своєння запланованої вправи;

• як І коли контролювати хід засвоєння вправи;

• як використовувати певну вправу для самовдосконалення.

Для прикладу наведемо фрагмент програми вивчення перекиду назад щодо конкретних завдань, які треба вирішити на окремих уроках та засобів, які можна використати для цього на кожному з них.

Таблиця 4