Андрій Шевченко

У “Мілані”, “Реалі” чи десь ще, Шевченко свого досягне. Але його біль (і наш також) — збірна України. Адже тільки успіхи національної дружини дарують можливість потрапити на головні футбольні форуми — чемпіонати світу та Європи.

У одному зі своїх інтерв‘ю Андрій сказав, що, тільки потрапивши в Італію, зрозумів важливість світового та європейського форумів. Чим визнав, що не до кінця розумів трагедію збірної України, яка не пройшла хорватів у 1997-му. Трагедію, в якій Шевченко та його товариші не були винні. Трагедію, автором якої став арбітр із звучним прізвищем Педерсен.

Натомість трагедію 1999-го він відчув сповна. І тому, що важко було шукати причини словенського провалу десь поза межами збірної. І тому, що, на думку багатьох, саме невихід національної команди на Євро-2000 позбавив Шевченка європейського “Золотого м`яча”…

На початку нинішнього року Андрій вірив, що все буде добре. Зустрічаючи Новий рік, читачі “Українського футболу” прочитали його слова: “Я не вважаю, що нині наші шанси потрапити на чемпіонат світу гірші, ніж перед початком змагань…. Нам треба всі свої поєдинки зіграти вдало, й тоді путівка на світовий форум буде наша”.

Те, що трапилося потім, знаємо ми всі. Бажання бути учасником, а не спостерігачем змагань у Японії та Південній Кореї Андрій Шевченко підтвердив кількістю м‘ячів, забитих за збірну. Але не варто забувати: у футболі за результат відповідальність несуть одинадцять футболістів. І тренер…

Життя не зупиняється навіть після найдошкульніших поразок. Посумувавши п‘ять хвилин, ми повинні думати про те, як перемогти завтра. Саме завтра, а не післязавтра, адже не варто забувати, що футбольне життя швидкоплинне. І надто жорстокими стосовно Шеви видаються думки окремих фахівців, які радять пожертвувати чемпіонатом Європи 2004-го й готувати команду до чемпіонату світу-2006. Адже він готовий битися за перемогу сьогодні, коли футбольна кар‘єра сходить на пік! І непідкорених вершин ще достатньо.

…Леонід Буряк, Михайло Фоменко, Володимир Онищенко, Анатолій Коньков. Це не просто перелік видатних футболістів чи авторитетних тренерів. Це — тільки окремі імена із списку вітчизняних “зірок”, які жодного разу не зіграли на чемпіонатах світу чи Європи. І дуже не хотілося б, щоб цей список продовжувався. А в 2006-му Андрієві Шевченку буде тридцять…

Улюблене заняття: великий теніс, автомобілі.

Кумири: „Динамо” Київ зразка 1986 р, Пеле, Зіко, Платіні, Ромаріо.

Улюблені співаки: Фреді Меркурі, Лайма Вайкуле.

Улюблені актори: Абдулов, Джулія Робертс

Улюблений фільм: „Голкіпер”.

Цитати:

А мне нет дела до индивидуальных призов. Я об этом часто говорил и не устану повторять: главное, чтобы мои команды выигрывали – «Милан» и сборная.

Каха Каладзе: „Пришел Шевченко и сразу стал лидером, лучшим бомбардиром не только „Милана” но и вообще Серии А”

Галліані: «Я заинтересован, чтобы Андрей оставался в команде навсегда! Такой игрок, как Шева, никогда не должен быть продан, мы должны сохранить его у себя даже после окончания его карьеры»

В.В. Лобановский январь 2002 года : «Заменить Шевченка задача практически невыполнимая, потому, что сами футболисты говорят: такие игроки рождаются раз в столетие»

«Шевченка селекционеры «Милана» просматривали полтора года, интересуясь не только игрой, голами, но и отношениями с партнерами, с судьями, внефутбольными интересами Андрея…И только потом приняли решение»

«Шевченко сейчас признанная звезда мирового футбола, за счет игры и имени которого поддерживается имидж Украины. Шевченко сейчас это все… и не только для «Милана» но и для Украины»