Економіка країн Бенілюкса

Багато в чому нагадує згадана ситуація особливості економічного розвитку Бельгії. Економіка Бельгії була в стані економічного буму 1997р., доводивши свою перспективність і підтверджуючи своє місце серед набільш розвинених країн. Вражають економічні досягнення і Люксембурга в останні три декади. А в 1998 - 1999рр. в цих двох країнах реальний ВВП зріс майже на 5% , що є вражаючим навіть для цих країн. Дійсно таке зростання Люксембурга ще з початку 80-х було викликане віртуозним компромісом між впливовою політикою, розвиненим партнерством з сусідніми країнами і , перш за все, економікою зовнішньої орієнтаціі з урахуванням регіональної спеціалізацїі [15].

Всі ці фактори і зумовили той стан економічного розвитку країн Бенілюкса, який спостерігаємо сьогодні, відповідне місце в ЄС та світовій торгівлі. Інтегрованість регіона та раціональна фіскальна політика Урядів дозволила країнам Бенілюкса впевнено встати на шлях процвітання, покращювати свої показники щороку. Наступний розділ роботи буде присвячено аналізу останніх макроекономічних показників національних економік регіону та структурі економік вцілому.

2. Національні економіки країн Бенілюкса в сучасних умовах

2.1. Загальна характеристика економічного розвитку країн

Бенілюкса

Країни Бенілюкса є лідерами в групі країн Центральної Європи за більшістю валових макроекономічних показників. Природними ресурсами країни Центральної Європи наділені недостатньо. З більш-менш корисних копалин слід відмітити запаси нафти та газу в Нідерландах і Бельгії. Якщо подивитися на структуру економіки країн всього центрально-європейського регіону, то безперечно найбільш передовою країною щодо постіндустріального розвитку є Нідерланди. Тут сільське гоподарство складає 3.6% ВВП країни, промисловість-28.5%, а послуги відповідно - 67.9%. Відповідні сетори економіки Бельгії відповідають відношенню: 1.8%: 31.7%: 66.5% [1,183-185].

В сільському господарстві країн регіону найбільше значення мають зернові культури, фрукти. Нідерланди історично спеціалізуються на вирощуванні квітів, більшість з яких потім ідуть на експорт і є такими популярними в світі. Досвід розвитку сільського господарства в Нідерландах заслуговує на додаткову увагу через те, що країна мала в буквальному розумінні відвойовувати території у моря, будуючи численні дамби і створюючи намивні сектори суші. В результаті цього, площа сільськогосподарських територій в Нідерландах є найбільшою серед країн даної групи, більш чверті частини території країни, а інтенсивність ведення сільського господарства в країні така, що більш ніж 20% голандського експорту припадає на продукти харчування [1,185].

Серед галузей промисловості слід відмітити наступні:

· металургію в Бельгії і Нідерландах;

· машинобудування в Бельгії і Нідерландах;

· хімічну і нафтоперероблюючу промисловість в Нідерландах;

· текстильну промисловість в усіх трьох країнах;

· електротехнічну промисловість в Нідерландах;

· огранку алмазів в Нідерландах і Бельгії;

· стеклову промисловість в Бельгії.

Наукомісткість виробництва, використання новітніх технологій, виробництво якісно нових продуктів значно розвинутіші в Нідерландах.

Країни Бенілюкса в світовій економіці спеціалізуються також і на створенні дочірніх ліцензійних компаній в рамках внутрішньо-фірмової структури ТНК. А це разом з значною податковою економією транснаціональної групи зпрощує отримання країнами провідних іноземних технологій.

Характеризуючи інфраструктуру країн Центральної Європи, можна відмітити те, що морські країни - Нідерланди і Бельгія - мають крупні порти, в усіх трьох країнах Бенілюкса функціонує розгалужена мережа найкращих автомобільних і залізничних доріг, аеропорти міжнародного значення.

Щодо енергетики, то тут позиції дещо гірші з огляду на залежність від імпорту енергоносіїв. Особливо непривабливі енергетичні позиції Бельгії, яка має імпортувати задля своїх енергетичних потреб нафту і газ [1,188].

Найважливішими складовими галузями сфери послуг в регіоні традиційно є фінансові послуги і туризм. Амстердам є найбільшим світовим фінансовим регіоном, не враховуючи Цюріх. В усіх трьох країнах розвинені банківські послуги (особливо в Нідерландах), страхування, фінансові холдінги і торгівля нерухомістю.

Всі три країни в тій чи іншій мірі можна вважати податковими сховищами дла міжнародних операцій.

2.2. Діяльність країн Бенілюкса в рамках ЄС та СТО

В останні роки в країнах Бенілюкса спостерігається значне економічне пожвавлення, в середньому приріст в цьому регіоні становить 2.5%, а в 2001р. очікується, що становитиме 3%. Неможливо не звернути увагу на такий фактор як прогрес країн в галузі створення єдиного ринку в рамках ЄС, завдяки дерегуляції телекомунікаційного сектора та ринку фінансових послуг, паралельно до виконання дій в рамках СТО. Важливою ланкою інтегрціі стало введення єдиной валюти. За даними на 1998р. Союз Бельгії і Люксембурга забезпечував 3.2% світового експорту, таким чином посівши 11 місце серед найбільших експортерів світу [10]. Але крім того ці дві країни разом зайняли шосте місце в ЄС за рівнем експорту і десяте місце серед найбільших імпортертерів світу. Справді всі сектори і більшість території країн Бенілюкса задіяні задля того, щоб відповідати потребам збільшення обсягу експортно-імпортних операцій [10].

1-го січня 1999р. 11 країн ЄС прийняли остаточне рішення щодо наступної ланки Європейської інтеграціі - введення єдиної валюти. Таким чином ці країни автоматично стали учасницями третього етапу ЄВС. Ця подія стала історичним кроком усіх найголовніших посадових осіб країн-учасниць, такє рішення позначило досягнення ЄВС відповідно до строків, зазначених ЄС в 1992 р. в Маастріхському Договірі [14].

На зустрічі в Брюселі було проаналізованано досягнений рівень інтегрованості європейських країн і надана оцінка розвиткові країн ЄС.

Бельгія була визнана, як країна, що досягла необхідного рівня національного законодавства, включаючи положення Центрального Банку Бельгіі в відповідності до Статуту Європейської системи Центральних Банків. Аналіз визнає наступні досягнення економіки Бельгіі станом на 1998р.:

· середній рівень інфляціі в Бельгіі дорівнював 1.4%, що навіть нище за встановлений ЄВС рівень;

· економіка Бельгіі не буде предметом обговорення зібрання з приваду дефіциту бюджета;

· Бельгія була членом Механізму Обміну Валют вже 2 роки, і за цей період Бельгійський франк був стабільною валютою, а Бельгія не проводила девальвацію національної валюти не враховуючи інтересів жодної з країн-членів ЄС;

· Бельгія відповідає усім критеріям зазнеченим в Маастрихському Договірі. Таким чином Бельгія відповідає усім критеріям для введення єдиної Європейської валюти [14].

Щодо Люксембургу, то аналіз ЄС визнав наступні досягнення його національної економіки:

· Люксембург взявся до усіх необхідних кроків щодо формування необхідного національного законодівства;

· станом на 1998р.рівень інфляціі в Люксембурзі становив 1.4%, що також нище за встановлуний мінімум;