Принципи максимального оберігання психіки хворих шляхом словесного переконання та використання спеціальних медичних маніпуляцій складають основний зміст деонтології.
3. Для надання акушерсько-гінекологічної допомоги створена сітка спеціальних закладів амбулаторного та стаціонарного типу. До них відносять: 1) жіночі консультації (жк) у складі пологового будинку, поліклініки або самостійні;
2) пологові будинки: I категорії на 151-200 ліжок, II – на 101-150, III – на 81-100 і IV – на 60-80 ліжок; пологові будинки (ПБ), що нараховують понад 200 ліжок; відносять до позакатегорійних, вони мають індивідуальні штати;3) акушерсько-гінекологічні відділення районних, міських та обласних лікарень, а також великих МСЧ;ї 4) фельдшерсько-акушерські пункти (ФАП).
Робота вищевказаних закладів побудована за єдиним принципом у відповідності з діючим законодавством, наказами, інструкціями та розпорядженням МОЗ України. Основним видом акушерської допомоги є амбулаторно-поліклінічна, центральне місце у надaАні якої належить ЖК. Вона може працювати як самостійна поліклінічна установа або бути підрозділом пологового об’єднання, міської поліклініки або медчастини промислових підприємств.
Завдання жіночої консультації:
1) надання кваліфікованої акушерсько-гінекологічної допомоги населенню на території дільниці;
2) проведення комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на профілактику ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду і гінекологічних захворювань;
3) впровадження в практику передових форм і методів амбулаторної допомоги, сучасних методів профілактики, діагностики та лікування вагітних жінок і гінекологічних хворих;
4) забезпечення жінок соціально-правовою допомогою на підставі чинного законодавства щодо охорони здоров’я матері і дитини.
ЖК будує свою роботу за принципом дільничного обслуговування населення, що живе на прикріпленій до неї території міста. На 2 терапевтичні дільниці припадає 1 акушерсько-гінекологічна, на якій проживає близько 8000 жителів, у тому числі біля 3000-3200 жінок. Роботу ЖК очолює завідуючий;
Який підпорядкований керівникові лікувально-профілактичного закладу, до складу якого вона входить. Прийом у ЖК проводиться в зручний для населення час.
Стаціонарну акушерську допомогу міському населенню надають як пологові будинки, що діють самостійно, так і акушерські відділення багато профільних міських лікарень або МСЧ.
Головним завданням пологового будинку є надання кваліфікованої акушерської допомоги жінці під час вагітності, пологів і в післяпологовий період, а також догляд за новонародженим і медична допомога хворим і недоношеним дітям, доки їх не переведуть до відділення патології дитячих лікарень.
Надання акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам в сільській місцевості здійснюється поетапно, враховуючи такі особливості, як великий радіус обслуговування, сезонність багатьох робіт, стан шляхів сполучення і транспортного забезпечення. Етапна система надання допомоги дозволяє забезпечити мешканців села кваліфікованою медичною допомогою. Визначені типи акушерсько-гінекологічних закладів, об’єм медичних досліджень і покази до госпіталізації на кожному етапі.
I етап – долі карська допомога надається акушерками ФАП і дільничних лікарень, лікарських амбулаторій.
II етап – допомогу надають акушери-гінекологи дільничної або районної лікарні, ЦРЛ і лікарі виїздної бригади ЦРЛ.
III етап – кваліфікована лікарська допомога у жіночій консультації та акушерських стаціонарах районної лікарні та ЦРЛ.
IV етап - висококваліфікована лікарська допомога в міському або обласному ПБ або акушерсько-гінекологічних відділеннях обласних та міських лікарень.
V етап – спеціалізована допомога в спеціалізованих лікувальних закладах, на базах кафедр акушерства і гінекології вузів та НДІ, центрах планування сім’ї та репродукції, зокрема, це проблеми неплідності, гінекологічної ендокринології, дитячої гінекології, невиношування вагітності, важкої естрагенітальної патології у вагітних.
4. Первинною медико-санітарною ланкою охорони здоров’я є фельдшерсько-акушерський пункт. ФАП – найбільш масовий первинний долікарняний заклад з надання медико-санітарної допомоги сільському населенню, до структури ФАП входять:
- кабінет фельдшера;
- кабінет акушерки;
- маніпуляційний і фізіотерапевтичний кабінети;
- ізолятор;
- службові приміщення;
- почекальня (вестибюль)
Основні завдання ФАП:
∙ надання населенню долікарської медичної допомоги;
∙ раннє виявлення факторів ризикута перших ознак захворювань;
∙ своєчасне лікування хворих в амбулаторних умовах і вдома;
∙ виконання лікарських призначень;
∙ організація невідкладної та швидкої медичної допомоги;
∙ експертиза тимчасової непрацездатності (у випадках, передбачених законодавством);
∙ Динамічне спостереження за станом здоров’я жінок та дітей;
∙ проведення санітарно-протиепідемічних заходів
∙ проведення санітарно-освітньої роботи.
Таким чином, основними напрямками діяльності ФАП є:
1. Лікувально-профілактична допомога населенню.
2. Санітарно-протиепідемічна робота.
3. Медичне обслуговування жінок і дітей:
Патронаж і систематичне спостереження
- Патронаж і систематичне спостереження за вагітними і породіллями, дітьми до 1 року;
- психопрофілактична підготовка вагітних до пологів;
- організація школи матері та дитини;
- надання медичної допомоги гінекологічним хворим;
- ведення обліково-звітної документації;
- виявлення і взяття на облік вагітних у ранні терміни;
Фельдшер повинен бути підготовлений до активної, творчої, професійної і соціальної діяльності, яка б сприяла прогресу суспільного розвитку, уміти самостійно добувати нові знання, контролювати і корегувати зроблене, вміти приймати професійні рішення з урахуванням соціальних наслідків. Він повинен вміти самостійно розбиратися в питаннях діагностики ускладнень вагітності та пологів, вміти вчасно подати потрібну допомогу в невідкладних випадках. Основні зусилля в роботі фельдшера мають бути спрямовані на попередження виникнення захворювань та ускладнень і проведення санітарно-оздоровчих заходів.
До профілактичної роботи фельдшера ФАП відносять:
- диспансеризацію;
- комплексні профілактичні медогляди;
- цільові профілактичні медогляди;
- нагляд за диспансерними хворими.
Завантажити реферат