Міжнародна комунікація і проблема глобального міжнародного розвитку.
1. Глобалізація комунікацій. Критерії глобалізації. Вплив комунікаційних процесів на глобальну економіку.
2. Концепція глобального інформаційного суспільства. Програми ЮНЕСКО “Інформаційне суспільство для всіх ” (1996р.), “На шляху до комунікаційного та інформаційного суспільства 2000-2001 р.р.”
Література: 1. Виноградов В.А. “Информация как глобальна
проблема современности”, М., 1989г.
2. Денисов Ю.К. “Информация, мировое развитие и
ООН”, М.,1994
3. Ермищена Е.В. “Международный обмен
информации”, М., 1989
4. ЮНЕСКО “Информационное общество для всех”,
концептуальный документ 1996.
5. Предварительный доклад ген. Дир. ЮНЕСКО о правовом регулировании киберпространства, париж, 1997
6. Дві доповіді з комунікації: 1). “Всесвітня доповідь з комунікації 1997-1998”, розділ 4
2). “Всесвітня доповідь з інформації 1997-1998”, розділ Центральна та Східна Європа.
Шон Макбрайт був першим, хто написав доповідь з комунікації.
Аспекти аналізу глобальних проблем.
За останні десятиріччя ХХ ст. людство вступило у нову фазу свого розвитку: період формування інформаційного суспільства, що обумовлен розвитком комунікаційних технологій, створення глобальної інформаційної мережі, впровадженням новітних досягнень в усі сфери функціонування суспільства. Перед усією цивілізацією постав ряд глобальних проблем, від яких залежить прогресивний розвиток людства, розвиток НТП, політичних, економічних та соціальних процесів. Вирішення глобальних проблем вимагає високого рівня міжнародних взаємин, координації зусиль всіх учасників міжнародного співтовариства для досягнення спільної мети. Тобто на всіх рівнях і в усіх сферах міжнародних відносин потрібен високий рівень інформованості, тобто високий рівень обміну інформації.
Два моменти:
1. Інформація має міжнародний глобальний характер
2. Інформація є складовою інших глобальних проблем міжнародного співтовариства.
Аргументація першого моменту:
Інформація адекватно відтворює явища та закони зовнішнього світу, духовної діяльності людства, створює можливості передбачення і передтворення дійсності в інтересах міжнародної спільноти. Говорячи про зовнішню політику, то можно сказати, що здатність держави до вирішення глобальних проблем великою мірою залежить від інформованості учасників міжнародного співтовариства і від впливу інформаційних процесів на політичні та економічні процеси. Коли суспільство проінформовано, то бистріше міжнародне співтовариство приходить на допомогу для вирішення проблеми (епідемія, війна та інші).
Сьогодні кожна країна може миттєво запросити допомоги через, наприклад, Internet.
Обсяг фундаментальної інформації за останні 10 років підвищився вдвічі, а поток інформації як такої збільшився у 30 разів. Інформаційний фактор здійснив у житті цивілізації за останні десятиріччя найбільш глибокі зміни: об”єднав світ у єдину систему, що функціонує у режимі реального часу.
Важливим аспектом глобалізації інформації є різке зростання суспільної цінності інформації. Сьогодні інформація перетворюється на стратегічний ресурс людства, і пекучою проблемою постає його розподіл. Відмінність інформаційних ресурсів від інших ресурсів в тому, що при споживанні інформація не вичерпується, а навпаки збільшується. Невичерпність інформаційних ресурсів створює уникальні можливості в використанні інформаційних ресурсів в інтересах людства.
В Конституції записано, що інформація є стратегічним ресурсом країни, за рівнем інформації країна відокремлюється від інших країн у системі ієрархічного розподілу інформації.
Критерії глобалізації проблем визначаються:
1. Ці проблеми стосуються всього людства в цілому, кожної соціальної групи і кожного індивідууму, тобто мають цивілізаційний характер.
2. Глобальні проблеми виступають як об”єктивний фактор, що обумовлює певною мірою розвиток усього світу.
3. Глобальні проблеми вимагають для свого вирішення координації зусиль усього співтовариства, оскільки невирішенність цих проблем створює загрозу для існування цивілізації.
Сучасний стан: інформація вдноситься до глобальних проблем.
І. Інформаційна ситуація у світі глобалізувала можливості передачі
інформації за короткий час і в будь-яких обсягах.
ІІ. Інформаційні процеси стимулюють розвиток економіки,
політики, технологій, екології, культури, соціальної сфери.
ІІІ. Новітні засоби зв”язку (мультемедійні системи) здійснюють
миттєву передачу інформаціії на будь-яку відстань і виступають
каталізатором суспільних процесів.
ІV. В сучасному світі відбувається глобальний за масштабами
зіткнення, взаємовплив ті взаємодія транснаціональних,
націонільних, регіональних інтересів, принципів діяльності
держав. У сфері міжнародної інформації: гостра конкуренція держав і транснаціональних корпорацій. Розподіл інформаційеих ресурсів між різними державами також складає глобальну проблему. Від володіння ціми ресурсами залежить місце тієї чи іншої держави в міжнародному співтоваристві.
Інформаційні процеси мають ознаки глобальності і в інших життєвоважливих проблемах людства. Приклад: інформація є складовим компонентом проблем:
1). Безпеки миру
2). Захисту навколишнього середовища
3). Використання енергетичних та сировинних ресурсів
4). Військове співробітництво
5). Демографічні проблеми (проблеми народження населення та інші).
Безпека миру.
США пропонують доктрину “Доктрина інформаційної паросольки ”. Впроваджувати або надавати чи не надавати інформацію країнам. США удосконалює зброю для проведення операції на різних рівнях. Теорія інф. Війн пов”язана в основному з психотронною зброєю, яка розвивається як в інших країнах, так і на Україні та в Росії. Інформаційний вплива на на свідомість людини --- дуже могутній, використовуються спеціальні методики, які впливають на підсвідомість. Це в малих масштабах --- психотронна зброя, але в більших розмірах --- страшна проблема.
Захист та охорона навколишнього середовища.
1). Чернобиль: поряд з відкритою є інша інформація, яка не є відкритою і становить дійсний аспект цієї проблеми. Через тиждень після катастрофи публікується інтерв”ю академика Лєгасова про загрозу ЧАЕС, через три дні після цього інтерв”ю --- самогубство академика. Через тиждень --- стаття “И соловьи поют над Украиною”, де все заперечцвалося и вважалося все “самовнушением”. Після цього не було жодної інформації про стан країни після катастрофи.
2). Техногенні катастрофи, інформація про які не доходили до населення.
Використання ресурсів.
В центрі Києва є геологічний запас золоту в найбільших розмірах в Європі, але про це не знає ніхто із населення, ця інформація є закритою.
Освоення космосу.
Ідеї, входять до разряду інформації особливого значення, найкові ідеї розробки дають можливість побачити розвиток країни, розвиток військової сфери з точки зору наукового розвитку.
Завантажити реферат