Зміст і структура аграрної політики

· наукова аграрна політика, яка в відповідності з результатами аналізу справ в сільському господарстві формує методологічну і теоретичну основу прийняття рішень в сфері аграрної політики

Науковість аграрної політики можна звести до 4-х принципів:

1. врахування дії економічних законів і законів природи

2. вивчення попереднього досвіду господарювання на селі

3. вивчення особливостей даного моменту, даного етапу

4. спирання на економічні інтереси і відповідність їх економічним законам

Досягається науковість аграрної політики шляхами:

· систематичного спостереження, аналізу, пояснень, прогнозування економічних процесів в аграрному секторі

· виявлення механізму формування і прийняття вольових рішень в сфері аграрної політики

· визначення закономірностей і тенденцій розвитку виробничих сил і виробничих відносин в аграрній сфері

· вияснення взаємозалежностей і взаємозв’язку аграрної сфери з іншими сферами народного господарства

· вивчення політичних можливостей реалізації поставлених цілей

3. Аграрна структура – результат звичайного, соціально-економічного і політичного розвитку сільського господарства в межах розвитку країни.

Аграрна структура – співвідношення економічних, технічних і соціальних елементів в аграрній сфері, обумовлених аграрним законодавством, мобільністю виробничих факторів, специфікою сільського виробництва і умовами праці та проживання населення.

Аграрна структура виражається сукупністю абсолютних і відносних показників, структурні дані являються основою для аналізу стану в сільському господарстві, їх зміна свідчить про розвиток аграрної сфери.

Аграрна структура залежить від аграрного законодавства, наскільки воно сприяє структурним перетворенням.

Аграрна структура – результат природного, соціально-економічного і політичного впливу на організацію сільського господарства.

В поняття аграрна структура включається співвідношення і взаємозв’язок всіх складових аграрної сфери: виробництва, переробки, реалізації, а саме:

- структура, якісний склад і просторовий розподіл використовуваних факторів;

- виробнича структура в сільськогосподарському виробництві і в галузях переробки;

- кількість, розподіл і склад господарств в аграрній сфері;

- структура сфери реалізації сільськогосподарської продукції.

Економічна структура аграрної політики визначається як співвідношення технічних, економічних, соціальних структурних елементів в аграрному секторі.

До технічних елементів відносяться:

сільськогосподарські підприємства;

виробничі фактори: розподіл угідь, розподіл площ, заселення, забезпечення транспортом, співвідношення видів культур, система землеробства, співвідношення видів плодів;

форми утримання тварин, виробництво, купівля, збут.

До економічних елементів відносяться:

всі підприємства аграрного сектору;

фінансування;

стимулювання праці;

дохід;

прибуток.

До соціальних елементів відносяться:

рівень життя;

умови праці;

освіта, культура;

охорона здоров’я;

інформація, зв’язок.

В період формування ринку ціль структурної політики включає:

· створення умов для стійкого виробництва достатньої кількості продуктів харчування для населення і сировини для промисловості

· стабілізацію споживчого ринку

· формування можливостей для успішного вирішення соціальних проблем сільського населення

Для успішного розвитку аграрної структури найбільше значення мають:

- технічний прогрес

- розвиток підприємництва

- динамічність факторів сільськогосподарського розвитку

- загальний економічний ріст

- політичне сприяння