В літку 1943 р. загони народної самооборони Галічини об'єднались в бойову групу УПА-захід під командуванням В.Сидора.
У 1943 р. загони УПА на правобережі злились з сотнями Олійника й утворили групу УПА південь на чолі з О.Грабцем.
З розгортанням повстанського руху і маштабів боротьби, а також зростанням УПА, яка на кінець 1943 р. налічувала 4 бойових групи і мала 80 тис. вояків, визріла гостра необхідність утворити керівний центр. Восени було сформовано Головну Команду і Головний військовий штаб.
Висновок
З перших днів зародження УПА її діяльність мала не регіональний, а всеукраїнський характер, що випливає насамперед з політичної програми боротьби за відновлення самостійної України. Ця мета поєднала у рядах армії, крім членів ОУН, вояків колишньої УНР, бійців і командирів Червоної армії.
Під впливом ідеології УПА та особисто її командоючого Р.Шухевича докірно змінилася державотворча концепція ОУН. ІІІ Надзвичайний Великій Збір українських націоналістів, який відбувся у серпні 1943 р., своїми постановами затвердив процес демократизації ОУН, та проголосив, що УПА не армія партії, а всеукраїнські збройні сили.
Використана література:
1. "Історія України в особах, частина друга" В.П. Шкварець, Миколаїв "ТеГАС" 1993.
2. "Шлях Нації" Юрій Бойко, Київ "Козаки" 1992.
3. "Історія України" Л. Кирієнко Львів "Світ"1996.
4. "Історія України" О.Д. Бойко Київ "Академія" 1999.
Завантажити реферат