· видання Україною "Білої книги", зустрічної ЄС;[11]
· створення українсько-європейського глосарію юридичної термінології;
· розробка "гармонограм" - графіків роботи з гармонізації законодавства для окремих галузей права;
· активне залучення іноземних експертів та максимальне використання технічної допомоги ЄС щодо адаптації українського законодавства (УПС, п. 3 ст. 51);
· прийняття Верховною Радою України відповідної Постанови про вихід України з МПА СНД;
· поглиблення співпраці з міжнародними організаціями (РЄ, ОБСЄ та ін.).
Необхідно також розширити і поглибити наукові дослідження проблем адаптації та забезпечити впровадження наукових рекомендацій з цих питань у реальну практику. Абсолютно необхідно мати такі процедури, які будуть поєднувати органи державної влади із зовнішніми центрами технічної чи науково-експертної роботи. Дослідницькі інститути, наприклад, можуть співпрацювати з ними для допомоги при прийнятті рішень серйозної політичної природи і особливо надавати допомогу при вирішенні суперечливих питань, що призведе до вироблення більш чітких і коротких формулювань в головних документах. Тому вкрай необхідно розробити нові процедури, які будуть націлені на співпрацю з конкретними експертами по різних групах. При цьому необхідно вивчати досвід зарубіжних країн. Показовим у цьому плані є досвід найближчих сусідів України, зокрема Польщі та . Росії. Вражає високий рівень вивчення європейського права нашим стратегічним партнером на Сході, який, доречі, не проголошує вступ до ЄС як пріоритет своєї політики. Серед освітніх, наукових і дослідних центрів у Російській Федерації слід виділити Інститут Європи Російської Академії наук, Інститут європейського права при МГИМО, Центр порівняльного права при МГИМО та Асоціацію європейських досліджень. В деяких ВУЗах, наприклад в Академічному правовому університеті при Інституті держава і права Російської Академії Наук, європейське право є обов’язковим предметом програми навчання.[12]
Адаптація законодавства України до законодавства ЄС є пріоритетним напрямом співробітництва і обов’язковою передумовою інтеграції до цієї організації. На наше переконання, розуміння важливості цього процесу, вдале поєднання підходів та методів щодо реалізації зближення двох правових систем дасть позитивний результат.
[1] Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 35. - С. 2.
[2] Угода про партнерство та співробітництво 16 червня 1994 року. - Київ: Представництво Європейської Комісії в Україні, 1997. - С. 27.
[3] Там само.
[4] Панченко О. Украина живет по закону на 4,6 % // День. - 7 жовтня 1999р. - С. 2.
[5] Там само. - С. 18.
[6] Міжнародний імідж України: міфи і реалії // Національна безпека і оборона. - 2000. - № 3. - С. 25.
[7] Зобов’язання України за Угодою про партнерство та співробітництво (Аналіз, проведений Групою імплементації УПС Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC). - березень 2000.
[8] Національний інститут стратегічних досліджень, жовтень 1995.
[9] За даними Головного організаційного управління Верховної Ради України, станом на 01.06.2000 р.
[10] Fundamental Reform for Future Integration // The Day. - June 6, 2000. - № 18. - P. 5.
[11] Міжнародна науково-практична конференція "Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом" // Інститут законодавства Верховної Ради України. - Київ, 1998.
[12] Топорнин Б. Н. Европейское право: Учебник. - М., 1999.
Завантажити реферат