Слід звернути увагу на рівноправність і незалежність лівої і правої руки в диригентських жестах. Наприклад, при знятті правою рукою хору на першу половину третьої долі такту, а лівою – фортепіанного супроводу, але вже на першу долю наступного такту:
Всі перераховані вище труднощі вимагають від диригента професійної майстерності і попередньої підготовки перед роботою над даним твором.
Динаміка в творі.
Починається твір з фортепіанного вступу на р із розширенням динаміки (crescendo) і затиханням (diminuendo) перед вступом хору. Хор вступає на р, зводячи силу звучання на рр і збільшуючи напругу до стрімкого f під час співу чоловічого складу, раптово спадаючи на р.
Солісти починають співати свої партії mp, поступово крещендуючи до f - кульмінації твору, думки “ . за неї Господа моліть!”, опісля сходячи до рр і кода починається вступом хору на рр., фімруючи звук на ферматі, ніби востаннє стверджуючи основну думку твору.
Дикція і орфоепія.
Оскільки твір виконується українською мовою, то тут немає якихось особливостей дикції і орфоепії, адже український текст як пишеться, так і читається.
Але диригенту слід звернути увагу на штучне відкриття закритих складів (перенесення приголосної літери з кінця наступного) одного складу чи слова на початок наступного).
Наприклад:
пишемо виконуємо
сло-во прав-ди сло-во пра-вди
не-хай і так не не-хай і та-кне
Темп.
Твір виконуємо в темпі moderato – з лат. помірно.
Цей темп витримується протягом усього твору і тільки в коді він трохи сповільнюється, що належить до агогічних змін, які виправдовуються при інтерпретації хорового твору.
Значення твору.
Твір “Чи ми ще зійдемося знову?” – високохудожнє полотно, яке має надзвичайно велике виховне та навчальне значення як для молодого диригента, так і для хориста – виконавця та слухача.
Диригуючи даний твір, диригент повинен досконало володіти елементарною технікою диригування. Одночасно він краще закріплює такі технічні навички, як динамічні контрасти в жестах, подача вступів на заняттях і т.д.
Співаки, виконуючи даний твір, набувають відповідних вокально-хорових навичок – правильного академічного звукоутворення, чистоти інтонування, ансамблевого співу.
Великий виховний вплив робить твір і на слухача. Слухаючи твір, слухач проймається духом лірично-драматично-патріотичного змісту. Надзвичайно великий вплив на його сприйняття несе основна ідея, закладена в смисловому тексті. Слухач, завдяки їй, збагачує себе емоційно і духовно.
Твір, актуальний і в наш час, набув рівня шедевру, видатного досягнення людської думки.
Завантажити реферат